Ухвала суду № 40863835, 12.09.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/24279/14-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. вивчивши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Дніпровського відділу Державної автомобільної інспекції при УДАІ Сушка Віктора Васильовича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання незаконними дії інспектора ДАІ Сушка В.В. та скасування протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 № 497931 від 31 серпня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Дніпровського відділу Державної автомобільної інспекції при УДАІ Сушка Віктора Васильовича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання незаконними дії інспектора ДАІ Сушка В.В. та скасування протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 № 497931 від 31 серпня 2014 року.

11 вересня 2014 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 15-1 КАС України.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд: протокол серії АВ2 № 497931 від 31 серпня 2014 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях зазначеного складу адміністративного правопорушення; визнати дії інспектора дорожньо-патрульної служби Дніпровського відділу Державної автомобільної інспекції при УДАІ Сушка В.В. такими, що порушило його права; прийняти ухвалу про проведення розслідування та вжиття відповідних заходів до інспектора дорожньо-патрульної служби Дніпровського відділу Державної автомобільної інспекції при УДАІ Сушка В.В. за порушення законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Пунктом 2 частини 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті Києві, міський чи міськрайонний суд, у порядку, встановленому Кодексом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спір виник у зв'язку з складанням відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення щодо порушення, на думку уповноваженої складати протокол особи, позивачем Правил дорожнього руху України, з метою вирішення уповноваженим органом, в даному випадку судом, питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в ньому не реалізується компетенція його видавця шляхом встановлення прав і обов'язків для інших суб'єктів.

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ - статті 124 КУпАП (п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП).

Статтею 221 КУпАП передбачено, що судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 124 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягала вона адміністративній відповідальності, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст.251 КУпАП, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в судах у порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з того, що даний позов не підлягає розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 17, 18, 109, 165 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Дніпровського відділу Державної автомобільної інспекції при УДАІ Сушка Віктора Васильовича, Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання незаконними дії інспектора ДАІ Сушка В.В. та скасування протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 № 497931 від 31 серпня 2014 року.

Повернути ОСОБА_1:

- сплачений 09 вересня 2014 року судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім) копійок, що були сплачені в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області відповідно до квитанції на розрахунковий рахунок 31216206700005, ідентифікаційний код отримувача 38012871, код установи банку 820019, установа банку ГУ ДКСУ у м. Києві, призначення платежу: судовий збір, за позовом ОСОБА_1, Дніпровський районний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 02896696.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: