Вирок № 40863103, 14.10.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8408/14-к

(1-кп/199/454/14)

ВИРОК

іменем України

13 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Щербини-Почтовик І.В.

при секретарі - Міщук І.В.

за участі прокурора - Батрака С.С.,

за участі обвинуваченого - ОСОБА_1

за участі представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014042020000160 відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, працюючого неофіційно, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не маючого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1

раніше притягався до кримінальної відповідальності:

- 14.02.2003 року Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч.5 ст.185, ст. 69, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

- 27.05.2003 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з поглинанням покарання за вироком від 14.02.2003 року , до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі.

- 10.09.2009 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки.

- 28.12.2009 року Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, за ч. 1 ст. 263 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий строк на 1 рік 1 місяць за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2009 року , до відбуття 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

- 05.11.2012 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська, за ст. 395 КК України до 2 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний не відбутий строк 10 місяців за вироком Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2009 року, до відбуття 1 рік позбавлення волі; звільнився 13.05.2014 - по відбуттю строку покарання

у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 10.07.2014 близько 20 год. 00 хв. знаходячись на 11 колії станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, яка розташована в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, виявив склад пасажирських вагонів. Далі, оглянувши їх на вагоні № 25778 побачив 6 шт. акумуляторних батарей, які визнав як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме 6 шт. акумуляторних батарей пасажирського вагону № 25778, і переслідуючи при цьому корисливі мотиви, скоюючи злочин повторно ОСОБА_1 10.07.2014 близько 20 год. 10 хв., переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно та таємно, з корисливих мотивів, при цьому скоюючи злочин повторно, шляхом вільного доступу, за допомогою металевого інструменту, від'єднав клемні дроти від акумуляторних батарей вагону та вийняв акумуляторні батареї в кількості 6 штук, які згідно із висновком експерта №161 від 13.09.2014 року вартість однієї акумуляторної батареї вагону, з урахуванням зносу складає 1448,5 грн., з пасажирського вагону № 25778, який знаходився на 11 колії ст. Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, тим самим отримав реальну можливість розпоряджатися та користуватися викраденим майном.

Після чого, ОСОБА_1, з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіявши ВСП «Дніпропетровське пасажирське вагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» матеріальний збиток на загальну суму 8691 грн. ( з урахуванням зносу).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини справи, підтвердив про час і місце вчинення ним кримінального правопорушення, вказавши на те, що він дійсно 10.07.2014 близько 20 год. 00 хв. знаходячись на 11 колії станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, яка розташована в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, виявив склад пасажирських вагонів. Далі, оглянувши їх на вагоні № 25778 побачив 6 шт. акумуляторних батарей, які викрав за допомогою металевого інструменту, а саме від'єднав клемні дроти від акумуляторних батарей вагону та вийняв акумуляторні батареї в кількості 6 штук, які сховав. Цивільний позов ДП «Придніпровська залізниця» відокремлений структурний підрозділ Дніпропетровське пасажирське вагонне депо, обвинувачений ОСОБА_1 визнав частково вважаючи суму збитку надмірно завищеною.

Ухвалою суду згідно ч. 3. ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1, з врахуванням визнання ним вини, у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами представника потерпілого Державного підприємства «Придніпровська залізниця» відокремлений структурний підрозділ Дніпропетровське пасажирське вагонне депо , яка підтримала цивільний позов у сумі 12 037.14 гривень та просила його задовольнити;

- протоколом огляду разом із фото таблицею від 11.07.2014, де предметом огляду стала 11 колія станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, яка розташована в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, ( том №1 а.с. 21-35)

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_1, та понятих ОСОБА_3, ОСОБА_4, від 22.09.2014, під час проведення якого ОСОБА_1 вказав на обставини вчинення ним крадіжки 6 акумуляторних батарей з 11 колії станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці ( том №1 а.с.65-69)

- Висновком судово-товарознавчої експертизи №161 від 13.09.2014, згідно до якої ринкова вартість не наданої на дослідження акумуляторної батареї вагону, з урахуванням зносу цін на 10.07.2014 складає 1 448.50 гривень ( том №1 а.с.71-75)

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 і його умисні дії за ч.2 ст. 185 КК України правильно кваліфіковані, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який скоєно умисно і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який проявив дійове каяття, жалкував про вчинене, негативно оцінив вчинений злочин. ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив повторно новий умисний корисливий злочин, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг не надходило, на утриманні неповнолітніх і непрацездатних не має, офіційно не працює.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Так, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням вимог ст. ст. 75,76 КК України встановити 1 рік іспитовий строк, позицію представника потерпілого, яка просила повністю задовольнити цивільний позов, обвинувачений просив суд суворо не карати, також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України визначивши відбуття покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Державним підприємством «Придніпровська залізниця», заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином в сумі 12 037.14 гривень.

В судовому засіданні представник потерпілого підтримав позов та просив його задовольнити.

Прокурор також просив позов задовольнити.

Обвинувачений частково позов визнав, вважаючи, суму шкоди надмірною.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до висновку про наявність правових підстав, для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено обов'язкове проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Матеріали кримінального провадження містять інформацію надану ДП «Придніпровська залізниця» про вартість щелочних акумуляторних батарей станом на 01.07.2014, та вартість 1 батареї з врахуванням ПДВ становить - 2 407.43 гривень ( том №1 а.с.70), однак вказана інформація спростовується Висновком судово-товарознавчої експертизи №161 від 13.09.2014, згідно до якої ринкова вартість не наданої на дослідження акумуляторної батареї вагону, з урахуванням зносу цін на 10.07.2014 складає 1 448.50 гривень ( том №1 а.с.71-75)

З огляду на вказане цивільний позов Державного Підприємства «Придніпровська залізниця» підлягає частковому задоволенню в сумі 8 691.00 гривень, із розрахунку вартості однієї акумуляторної батареї в сумі 1 448.50 гривень, оскільки саме Висновок судово-товарознавчої експертизи №161 від 13.09.2014, є належним та допустимим доказом задля визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк 2 роки.

На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного Підприємства «Придніпровська залізниця» ( код ЄДРПОУ 04791599) шкоду в сумі 8 691.00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Речовий доказ - гумовий чехол акумуляторної батареї пасажирського вагону ( постанова від 15.08.2014 квитанція 009813) - повернути за належністю Державному Підприємству «Придніпровська залізниця» .

Речовий доказ - металевий предмет загостреної форми, тканина та картонний короб ( постанова від 11.07.2014 квитанція 009805) - знищити.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпропетровська І.В. Щербина-Почтовик