Ухвала суду № 40862297, 22.09.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/22857/14-к

1-кп/755/788/14

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курила А.В.,

при секретарі Драганчук А.В.,

з участю прокурора Шоп'як В.Б.,

підозрюваної ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, у кримінальному провадженні № 32014100040000059 від 05.07.2014 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Біла Церква, Київської обл., громадянки України, українки, з повною вищою освітою, заміжньої, працюючої в ТОВ «Селтік» головним бухгалтером, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, відповідно наказу № 2 від 25.03.2003 року, призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ «Селтік» (код за ЄДРПОУ 23245193), зареєстроване 14.10.1993 року у Виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 13531200000002134 від 14.10.1993 року, а в подальшому перереєстровано у Дніпровській районній у місті Києві державній Адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію №13531070015002134 від 12.04.2011 року. Податкова адреса ТОВ «Селтік» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: вул. Алма-Атинська, буд. 8, м. Київ, 02090.

Так, ОСОБА_1, будучи службовою особою, на яку, згідно її посадової інструкції покладено відповідальність за повноту та достовірність даних бухгалтерського обліку ТОВ «Селтік», виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на займаній посаді, в обов'язки якої, як головного бухгалтера входить:

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-99ВР, від 16.07.1999 року: ст. 8:

п.1 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

п.2 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

п.3 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

п.4 для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства чи призначеними ними особами.

ст. 9:

п.8 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI: ст. 16:

16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно посадової інструкції, ОСОБА_1:

п. 2.3. очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, які застосовуються для оформлення господарських операцій, за якими не передбачені типові форми, розробки форм документів внутрішньої бухгалтерської звітності, а також забезпечення порядку проведення інвентаризації, контролю за проведенням господарських операцій, дотримання технології обробки бухгалтерської інформації і порядку документообігу;

п. 2.4. забезпечує раціональну організацію бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві та у його підрозділах на основі максимальної централізації обліково-обчислювальних робіт і застосування сучасних технічних засобів та інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку і контролю, формування і своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, його майновий стан, доходи і витрати, а також розробку і здійснення заходів, спрямованих на зміцнення фінансової дисципліни;

п. 2.5. організовує облік майна, зобов'язань і господарських операцій, придбаних основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій;

п. 2.6. забезпечує законність, своєчасність і правильність оформлення документів, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконання робіт (послуг), розрахунків з заробітної плати, правильне нарахування і переказ податків і зборів у державний, регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні позабюджетні соціальні фонди, платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам за позиками, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства;

п. 2.7. здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрат фонду заробітної плати, за встановленням посадових окладів працівникам підприємства, проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій у підрозділах підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків

у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в значному розмірі, бажаючи їх настання, безпідставно завищила суму податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Селтік», та завищила валові витрати підприємства, що призвело до несплати до державного бюджету податків у розмірі 716 000 грн., чим скоїла умисне ухилення від сплати податків.

Так, 01.03.2013 ТОВ «Селтік» уклало договір на виготовлення зовнішньої реклами з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311). Відповідно до платіжних доручень, на виконання умов договору ТОВ «Селтік» перерахувало ТОВ «Старксервіс» грошові кошти у розмірі 1733333 грн., нібито, за надані послуги та отримало податкові накладні № 662 від 29.03.2013 року, № 692 від 30.04.2013 року, № 689 від 31.05.2013 року, № 232 від 30.06.2013 року, № 222 від 31.07.2013, № 266 від 31.08.2013, № 225 від 30.09.2013, № 47 від 12.11.2013 року, № 318 від 29.11.2013 року, № 305 від 31.12.2013 року, № 172 від 31.01.2013 року), акти надання послуг без звітів про, нібито, виконані роботи. В актах надання послуг, наданих ТОВ «Селтік» міститься загальна інформація про те, що ТОВ «Старксервіс» надавало послуги по виготовленню та розміщенню зовнішньої реклами на відповідну суму, однак відсутня деталізація на підтвердження виконання таких робіт, зокрема, не надано жодного затвердженого Замовником - ТОВ «Селтік» ескізу реклами, що передбачено умовами укладеного Договору.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Підприємством ТОВ «Селтік» не доведено зв'язок витрат з виготовлення та розміщення зовнішньої реклами з господарською діяльністю, тобто, не доведено фактичність виконаних робіт.

Відповідно до вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Старксервіс» створений для прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб без наміру зайняття підприємницькою діяльністю та зареєстрований його засновником за грошову винагороду. Тому, ТОВ «Старксервіс» фактично, не маючи майна, капіталу, матеріальних активів та робітників не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність та надавати послуги з виготовлення зовнішньої реклами для ТОВ «Селтік», відповідно і виписувати податкові накладні. Не зважаючи на відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій та фактичного здійснення робіт з виготовлення зовнішньої реклами, податкові накладні, виписані ТОВ «Старксервіс», головним бухгалтером ТОВ «Селтік»

ОСОБА_1 включено до складу податкового кредиту в декларацію з ПДВ ТОВ «Селтік», за березень-вересень, листопад-грудень 2013 року та січень 2014 року, що є порушенням п.198.1, п.198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями.

Умисні дії головного бухгалтера ТОВ «Селтік» ОСОБА_1 призвели до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Селтік» всього у розмірі 386667 грн., у тому числі: за березень 2013 року в розмірі 35000 грн., за квітень 2013 року в розмірі 35000 грн., за травень 2013 року в розмірі 37667 грн., за червень 2013 року в розмірі 35000 грн., за липень 2013 року в розмірі 35000 грн., за серпень 2013 року в розмірі 35000 грн., за вересень 2013 року в розмірі 40000 грн., за листопад 2013 року в розмірі 54000 грн., за грудень 2013 року 40000 грн., за січень 2014 року в розмірі 40000 грн.

Також, вказані операції по взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» були відображені головним бухгалтером ТОВ «Селтік» ОСОБА_1 в декларації з податку на прибуток ТОВ «Селтік» за 2013 рік, що підтверджується актами наданих послуг та відомістю по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Відповідно до вимог п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, «витрати», які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».

Відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: ... витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1, в порушення вимог п. 138.2. та пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, неправомірно віднесена до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р.03Декларації), вартість наданих ТОВ «Старксервіс» послуг з виготовлення та розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 1733333 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 1733333 грн.

Співробітниками ДПІ у Дніпровському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Селтік» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» за період з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року та складено відповідний акт № 1438/26-53-22-01-21/23245193 від 25.06.2014 року. Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п. 198.1 п.198.3 п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 386667 грн., у тому числі: за березень 2013 року в розмірі 35000 грн., за розмірі 2013 року в розмірі 35000 грн., за травень 2013 року в розмірі 37667 грн., за червень 2013 року в розмірі 35000 грн., за липень 2013 року в розмірі 35000 грн., за серпень 2013 року в розмірі 35000 грн., за вересень 2013 року в розмірі 40000 грн., за листопад 2013 року в розмірі 54000 грн., за грудень 2013 року в розмірі 40000 грн., за січень 2014 року в розмірі 40000 грн.

2) п. 138.2. та пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 329333 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 329333 грн.

3) пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, пп. 2.4, пп. 2.16 п.2 та пп. 3.2 п. З Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704 зі змінами та доповненнями.

За результатами проведеної перевірки начальником ДПІ у Дніпровському районі виписано повідомлення-рішення від 10.07.2014 року № 0002872201 та від 10.07.2014 року № 0002882201 на загальну суму несплачених податків у розмірі 716 000 грн. та фінансові санкції у розмірі 357 999 грн. Посадовими особами ТОВ «Селтік» дані повідомлення-рішення не оскаржувались, тобто набрали законної сили в установленому законом порядку.

Зазначені в акті перевірки ДПІ у Дніпровському ГУ Міндоходів у м. Києві порушення підтверджені висновком судово-економічної експертизи № 11214/14-45 від 20.08.2014 року, а саме в частині донарахування до сплати податку на додану вартість в сумі 386 667 грн. та податку на прибуток в сумі 329 333 грн.

Таким чином, умисні дії головного бухгалтера ТОВ «Селтік» ОСОБА_1, призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів у значних розмірах, загальна сума яких складає 716 000 грн., що перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян більш ніж в 1 000 разів.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших податкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

29.08.2014 старший прокурор прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку з добровільним відшкодуванням ОСОБА_1 заподіяних державі збитків з урахуванням штрафних санкцій.

Під час підготовчого судового засідання прокурор та підозрювана ОСОБА_1 підтримали внесене клопотання.

Підозрювана ОСОБА_1 також повністю визнала всі фактичні обставини пред'явленої їй підозри у вчиненні злочину за ч.1 ст.212 КК України, щиро розкаялась, пояснила, що зробила для себе висновки та відшкодувала державі всі збитки.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у за наявності підстав, передбачених ч.2 ст.284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

За змістом диспозиції ч. 4 ст. 212 КК України, за наявності матеріально-правових умов звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі цієї норми є обов'язковим.

Судом встановлено, що 28.08.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів, інших податкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 212 КК України слугували повідомлення-рішення № 0002872201 від 10.07.2014 року та № 0002882201 від 10.07.2014 року на загальну суму несплачених податків у розмірі 716000 грн. та фінансові санкції у розмірі 357 999 грн., а всього на загальну суму 1 073 999 грн. з урахуванням штрафних санкцій.

29.08.2014 року ОСОБА_1 звернулася до старшого прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_2 з заявою, в якій ініціювала питання про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку з добровільним відшкодуванням заподіяних державі збитків з урахуванням штрафних санкцій. 05.08.2014 року, тобто ще до оголошення про підозру, ОСОБА_1 на підставі повідомлення-рішення № 0002872201 від 10.07.2014 року та № 0002882201 від 10.07.2014 року добровільно сплатила до державного бюджету податків з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 1 073 999 гривень.

Зважаючи на викладене, суд, за наявності згоди ОСОБА_1 на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України у зв'язку з відшкодуванням заподіяних збитків.

Речові докази, судові витрати, а також заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. 212 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. 285, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання старшого прокурора прокуратури району м. Києва ОСОБА_2 від 28.07.2014 року - задовольнити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Біла Церква, Київської обл., громадянку України, українку, з повною вищою освітою, заміжню, працюючу в ТОВ «Селтік» головним бухгалтером, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №32014100040000059 від 05.07.2014 року закрити у зв'язку зі сплатою ОСОБА_1 податків та відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: