Ухвала суду № 40861356, 08.10.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Височанської Н.К., Владичана А.І.

секретаря: Данилко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Вижницької міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Державна інспекція сільського господарства у Чернівецькій області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Вижницького району в червні 2014 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Вижницької міської ради з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди.

Посилався на те, що 17 червня 2013 року державним інспектором сільського господарства Гудзаком С.Ю. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 і за результатами перевірки складено акт, яким встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,06 га із земель громадської та житлової забудови Вижницької міської ради за адресою вул.Л.Кобилиці, на якій займається городництвом. Сесією Вижницької міської ради земельна ділянка площею 0,06 га по вул. Л.Кобилиці у приватну власність та користування ОСОБА_1 не надавалась. За наслідками проведеної перевірки державним інспектором Гудзаком С.Ю. 17 червня 2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.ст.53-1, 53-3 КУпАП та видано припис № 00562 щодо звільнення в 15-ти денний термін ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,06 га за вищевказаною адресою. Також 17 червня 2013 року державним інспектором Гудзаком С.Ю. винесено постанову № 49 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.. Крім

___________________

22-ц/794/1398/14 р. Головуючий у 1-й інстанції Круглюк В.Г.

Категорія: 47 Доповідач Литвинюк І.М.

того, державним інспектором за результатами проведеної перевірки визначено розмір завданої шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1393, 41 грн..

Зазначав, що 13 січня 2014 року державними інспекторами сільського господарства Байзетіновим О.В. та Гудзаком С.Ю. проведено перевірку та встановлено, що припис державного інспектора сільського господарства Гудзака С.Ю. від 17 червня 2013 року щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,06 га в м. Вижниця по вул. Л.Кобилиці ОСОБА_1 не виконано, внаслідок чого 13 січня 2014 року державним інспектором відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 188-5 КУпАП та винесено постанову № 24 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 160 грн.. Крім того, 13 січня 2014 року державним інспектором було видано припис № 00008 про невиконання вимог припису посадової особи від 17 червня 2013 року щодо звільнення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,06 га із забудованих земель Вижницької міської ради, на якій остання займається веденням господарства.

Просив винести рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована по вул. Л.Кобилиці в м. Вижниця; стягнути з ОСОБА_1 на користь Вижницької міської ради шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, в розмірі 1393,41 грн..

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2014 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільну зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: вул. Л.Кобилиці, м. Вижниця.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вижницької міської ради шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки, в розмірі 1393 грн. 41 коп..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2014 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено без з'ясування всіх обставин, які мають значення по справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним та необґрунтованим.

Посилається на те, що спірною земельною ділянкою по вул. Л.Кобилиці, 12 в м. Вижниця вона з батьками користується з 1972 року. В 2000 році рішенням Вижницької міської ради № 78 від 05 квітня 2000 року їй продовжено термін користування земельною ділянкою для ведення садівництва. Рішенням Вижницької міської ради від 30 вересня 2008 року їй було відмовлено в приватизації даної земельної ділянки площею 0,0631 на підставі підробленого плану-проекту розмежування земельної ділянки від 1989 року у зв»язку з тим, що вказана земельна ділянка входить в план забудови. Однак фактично по вул. Л.Кобилиці, 12 в м.Вижниця побудована двоповерхова споруда готелю, хоча на сесії Вижницької міської ради рішення про надання дозволу на будівництво споруди готелю з рестораном не приймалося. Прокуратура відмовилася проводити перевірки за її заявами щодо незаконного будівництва по вул. Л.Кобилиці, 12, а суд по справі № 713/1008/14-ц відмовився долучати до матеріалів справи докази, які мають пряме відношення щодо спірної земельної ділянки і на підставі яких її незаконно позбавлено права на приватизацію земельної ділянки, зокрема, містобудівну документацію по вул. Л.Кобилиці, 12 в м.Вижниця.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою ОСОБА_1 не надано суду доказів правомірності зайняття нею спірної земельної ділянки.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Ст.125 ЗК України передбачає, що право власності або право постійного користування на земельну ділянку виникає лише після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, якою визначено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку орієнтованою площею 0,06 га із земель житлової та громадської забудови Вижницької міської ради в м.Вижниця, вул.Л.Кобилиці, на якій займається городництвом. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, становить 1393,41 грн..

Вищенаведені обставини підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області про скасування постанови та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вказаною постановою встановлено, що під час проведення перевірки користування земельною ділянкою ОСОБА_1 було виявлено, що вона самовільно захопила земельну ділянку, що знайшло своє відображення в протоколі про адміністративне правопорушення № 00336 від 17 червня 2013 року та в постанові про накладення адміністративного стягнення № 49 від 17 червня 2013 року. Водночас, судом взято до уваги, що у ОСОБА_1 на даний час немає рішення компетентного органу про дозвіл на користування спірною земельною ділянкою чи державного акту на право користування земельною

Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19 травня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної Інспекції сільського господарства в Чернівецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2014 року - відмовлено.

З довідки Вижницької міської ради Чернівецької області від 29 травня 2014 року № 365 видно, що земельна ділянка площею 0,06 га по вул. Л.Кобилиці (біля фізкультурно-оздоровчого комплексу) у приватну власність та у користування ОСОБА_1 не надавалась.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачка ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,06 га по вул. Л.Кобилиці в м. Вижниця, оскільки суду не надано будь-яких доказів того, що спірна земельна ділянка перебувала у її правомірному користуванні чи у власності, у неї відсутні документи, які посвідчують її право на земельну ділянку чи виділення їй земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, установивши всі обставини, необхідні для вирішення справи, оцінивши надані сторонами докази в сукупності, дійшов правильного висновку про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.

З огляду на наведене, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: