Ухвала суду № 40860191, 13.10.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4190/14-ц

Номер провадження 2/629/1306/14

УХВАЛА

13 жовтня 2014 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Помазан В. А. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій зазначає, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 29 грудня 2000 року.

Від вказаного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає із нею та буде проживати із нею, знаходиться на її утриманні.

Позивач зазначає, що вона з відповідачем прожила у спільному шлюбі більш ніж 13 років, вели спільне господарство та будували міцні сімейні відносини, але останні роки вони не можуть як сім'я проживати разом, виконувати сімейні обов'язки, спокійно вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечаються та принижують один одного. Постійні сварки та скандали неодноразово відбувались в присутності їх дитини. Вона прийшла до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім'ю їх спільної дитини, тим більше відповідач особисто вирішив сам розірвати із нею будь-які стосунки, хоча вони мешкають разом в одній будівлі, він ігнорує її, не спілкується з дитиною, матеріально її не забезпечує та не приймає участі у її вихованні.

З підстав наведених вище, збереження їх сім'ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

Позивач вказує, що їх подальше спільне життя як подружжя є неможливим, а збереження шлюбу суперечить як її інтересам так і малолітньої дитини.

Спору про розділ майна, що є їх сумісною власністю, вони будуть вирішувати поки що в позасудовому порядку шляхом спільного порозуміння, взаємних поступок та інтересів кожного із подружжя.

З моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач, матеріально їй та їх спільній дитині взагалі не допомагає, участі у її вихованні не приймає, внаслідок чого вона не має можливості сама утримувати малолітнього сина.

Між нею та відповідачем на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини.

Відповідач працює на Лозівському ковальсько-механічному заводі і має постійний заробіток.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач не має іншої родини, але сплачує аліменти на свою неповнолітню дочку від першого шлюбу, батьків чи інших осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку немає.

У зв'язку з чим, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом та до досягнення ним повноліття; сплачений судовий збір стягнути з відповідача.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 119-120 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 11, 122, 209, 210 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між подружжям та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Призначити попереднє судове засідання на 20 жовтня 2014 року на 09-00 годину.

Направити відповідачу копію позовної заяви з копіями доданими до неї документів та запропонувати подати у строк до 20 жовтня 2014 року письмові заперечення проти позовної заяви та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій його частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. А. Помазан