Ухвала суду № 40858347, 26.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6703/14

Головуючий у першій інстанції Баннікова Н.В.

Доповідач Виноградова Л. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Виноградової Л.Є.

суддів Кононенко Н.А.,

Сегеди С.М.,

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином за апеляційною скаргою ОСОБА_8 який діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 травня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із вищевказаним позовом, вказуючи, що 08.09.2009 р. ОСОБА_6 в м. Ізмаїл по вул. Болградське шосе зі сторони вулиці Аеродромне шосе у напрямку вул. Станційний поселок, керуючи автомобілем марки «Tata LPT 613/38», д/з НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, не впорався із управлінням та виїхав на зустрічну смугу руху, де збив велосипедиста - ОСОБА_9 Цивільна відповідальність власника вказаного автомобілю застрахована ЗАТ «АСК «Інго Україна». Характер завданих при ДТП тілесних ушкоджень явився смертельним для ОСОБА_9. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26.10.2012 р. кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, провадженням була закрита внаслідок застосування Закону України «Про амністію у 2011 р.», - ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину - звільнено. У зв'язку з загибеллю для ОСОБА_3 - чоловіка, а для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - батька, позивачі понесли матеріальні витрати, пов'язані із похованням, встановленням пам'ятнику, поминальними обідами тощо та моральну шкоду.

Посилаючись на ці обставини, та остаточно уточнивши розмір позовних вимог, позивачі просили суд стягнути солідарно: з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_3: у відшкодування матеріальної шкоди - 26 446,32 грн. - як непрацездатна особа, яка була на утриманні потерпілого, у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн., на користь ОСОБА_4: у відшкодування матеріальної шкоди - 15 229 грн. (2 870 грн. - витрати, пов'язані із похованням, 9 554 грн. - витрати на виготовлення пам'ятника і огорожі та 2 805 грн. - витрати на проведення поминальних обідів) та у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн., на користь ОСОБА_5: у відшкодування моральної шкоди - 20 000 грн., а також судові витрати, що понесли позивачі за надання правової допомоги при розгляді кримінальної та цивільної справи за даним позовом - по 3 200 грн. на кожного.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 травня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди - 25 500 грн та у відшкодування моральної шкоди - 2 550 грн, стягнуто з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди - 12 424 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 2 550 грн., стягнуто з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди - 2 550 грн..У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 який діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди - 25 500 грн. та у відшкодування моральної шкоди 2 550,00грн., стягнути з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди - 12 424 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 2 550,00 грн., стягнути з ПрАТ «АСК «Інго Україна» на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди - 2 550,00 грн., стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як солідарних боржників на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди - 4 146 грн. 32 коп. та у відшкодування моральної шкоди - 17 450,00 грн., стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як солідарних боржників на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди - 6 005 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 17 450,00 грн., стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як солідарних боржників на користь ОСОБА_5 у відшкодування матеріальної шкоди - 3 200 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 17 450,00 грн., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В апеляційній скарзі ПрАТ «АСК «Інго Україна» просить рішення суду у частині стягнення на користь ОСОБА_3 25 500 грн. матеріальної шкоди скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення яким стягнути на користь позивача 13 115,16 грн.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідальність за ДТП несе ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», оскільки відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2533632 від 23 листопада 2003 року транспортний засіб «ТаТа LPT 613/38» забезпечено ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».

Цей висновок суду підтверджується матеріалами справи, полісом ВС № 2533632 від 23 листопада 2008 року який діяв до 22 листопада 2009 року (а.с. 10, т.2), свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 виданим Галицькою сільською Радою Болградського р-ну Одеської області 6 грудня 1970 року (а.с. 64, т.1), свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 від 15 грудня 1975 року та серії НОМЕР_4 від 22 листопада 1971 року позивачів ОСОБА_5та ОСОБА_4, які є рідними дітьми загиблого ОСОБА_9 (а.с. 21,22,25 т.1), постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 жовтня 2012 року про закриття провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 3-13 т.1).

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідальність за ДТП повинен нести ОСОБА_7 не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки винним у ДТП визнаний ОСОБА_6, який не впорався із управлінням автомобіля і виїхав на зустрічну смугу руху та збив велосипедиста ОСОБА_9, на час ДТП ОСОБА_6 працював водієм у фізичної особи ФОП ОСОБА_10, про що свідчить трудовий договір № 15020800905 від 05 вересня 2008 року ( а.с. 49 т.2), що був зареєстрований у міському центрі зайнятості населення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області і із заробітної плати до Ізмаїльської ОДПІ утримувався податок з доходів фізичних осіб.

Судова колегія вважає, що позов до ОСОБА_6 пред'явлений передчасно, оскільки позов до ОСОБА_10 не заявлявся, а автомобіль, на якому працював у день ДТП ОСОБА_6, знаходився в оренді у ОСОБА_10

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд необґрунтовано не стягнув витрати на пам'ятник по фактичній вартості суперечить роз'ясненням, викладеним в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Твердження апеляційної скарги про те, що суд повинен був стягнути 2805 грн. на поминальні обіди не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суд виходив зі ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та з роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року. Що стосується витрат на правову допомогу, то представник позивачів згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року не надав ні до районного суду, ні до апеляційного суду розрахунок участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З доводами апеляційної скарги про те, що суд невірно стягнув на користь ОСОБА_3 25 500 грн.,судова колегія не погоджується, оскільки відповідач включає до розрахунку втраченого доходу ОСОБА_3 дорослих дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мають свій дохід.

Судова колегія вважає, що судовий збір в розмірі 429,74 грн. повинен бути стягнутий з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_3, тому що цей збір сплачено нею до держави (а.с. 122, т.1).

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 який діє в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 травня 2014 року залишити без змін.

В частині стягнення судового збору рішення змінити і стягнути судовий збір в розмірі 429,74 грн. з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_3.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Л.Є. Виноградова

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда