Ухвала суду № 40857329, 10.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1804/14-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М.В.Провадження № 22-ц/780/4719/14 Доповідач у 2 інстанції СліпченкоКатегорія 1 10.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання права власності ,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У квітні 2014 року позивач звернувся з зазначеним позовом посилаючись на те, що його померла сестра мала у власності земельну ділянку та житловий будинок, на які немає правовстановлюючих документів, тому він не може оформити право на спадщину.

З урахуванням уточнень загалом просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку (пай) площею 2,87 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності ПСТ Агрофірма «Стугна» в с. Копачів Обухівського району Київської області та належала померлій ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 325418, виданого 30 серпня 2001 року, а також на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 червня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.

У своїй апеляційній скарзі позивач, посилаючись на необґрунтованість рішення та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що посилання позову про порушення законних прав та інтересів позивача недоведені під час розгляду спору, правових і фактичних підстав для задоволення позову не вбачається, та прийшов до правильного висновку про неможливість судового захисту прав позивачів у обраний позовом спосіб.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 мала право на земельну частку (пай) площею 2,87 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності ПСТ Агрофірма «Стугна» в с. Копачів Обухівського району Київської області, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 325418, виданим 30 серпня 2001 року, витягом із технічної документації.

Крім того, ОСОБА_3 належав житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який не було зареєстроване, що підтверджується довідкою БТІ, архівною довідкою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Позивач ОСОБА_1 є братом ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про народження, свідоцтвом про одруження. Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом шестимісячний строк подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3, на час вирішення справи судом свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується листом держнотконтори, а також визнається сторонами.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК (435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності померлої на об'єкти спадкового майна, зазначені у позові належними і допустимими доказами під час судового розгляду не підтверджено, правовий статус спірного майна не доведений.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Згідно ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивач відноситься до другої черги спадкоємців за законом, а відповідач ОСОБА_2 - до першої черги спадкоємців за законом, належно від спадщини не відмовлявся, в установлений законом строк скасував свою заяву про відмову від спадщини на користь позивача, подав заяву про прийняття спадщини, від права на спадщину у встановленому порядку не усувався, тому відповідач має перевагу щодо прав на спадщину перед позивачем.

Встановивши вказані обставини справи, заперечення позову відповідачем ОСОБА_2, визнання позову одним із відповідачів, яке порушує права інших осіб, а саме іншого відповідача, та не узгоджується із вимогами чинного законодавства суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про те, що відсутні достатні правові підстави для зміни черговості спадкування та визнання права на спадкове майно саме за позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

Доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.

При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 червня 2014 року по справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: