Ухвала суду № 40857234, 25.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/664/14-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.Провадження № 22-ц/780/5516/14 Доповідач у 2 інстанції МельникКатегорія 26 25.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Черепинець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 28 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь забогованість за кредитним договором № 46/АА-168.07.2 від 24.12. 2007 року в сумі: 10 751,64 доларів США кредитних коштів; 4 275,15 дол. США суми простроченої заборгованості за процентами; 7 076,90 грн. суми трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості; 57 966,55 грн. загальна сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що відповідно до умов кредитного договору № 46/АА-168.07.2 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12 375 доларів США на строк до 24.12.2014 року включно з процентною ставкою за користування кредитом, згідно пункту 1.5 кредитного договора, в розмірі 12,5 % процентів річних. Також позичальник зобов»язався за порушення строків повернення кредиту та\або сплати процентів за користування кредитом , сплачувати позивачу за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5 кредитного договору від суми простроченого платежу.

Однак відповідач покладені на нього зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 28 липня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 забогованість за кредитним договором № 46/АА-168.07.2 від 24.12.2007 року в сумі: 8 666,64 дол. США сума простроченої заборгованості за кредитом; 2 085,00 дол. США суми поточної заборгованості за кредитом; 4 275,15 дол. США суми простроченої заборгованості за процентами; 7 076,90 грн. суми трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості; 10 000,00 грн. суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; - 4000,00 грн. сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту, та судовий збір у розмірі 1 851,53 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що оскільки відповідачем покладені на нього зобов'язання належним чином не виконувались то з останнього необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені, оскільки вона значно перевищує розмір збитків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що 24.12.2007 року відповідно до умов кредитного договору № 46/АА-168.07.2 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 12 375 доларів США на строк до 24.12.2014 року включно з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних. Також позичальник зобов»язався за порушення строків повернення кредиту та\або сплати проценту за користування кредитом , сплачувати позивачу за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у пункті 1.5 кредитного договору від суми простроченого платежу., а також зобов»язався повертати позику частинами і сплачувати відсотки. Однак, відповідач не виконав своїх зобов»язань за вказаним договором, внаслідок чого в нього перед позивачем виникла слідуюча заборгованість: 8 666,64 дол. США - сума простроченої заборгованості за кредитом; 2 085,00 дол. США -сума поточної заборгованості за кредитом; 4 275,15 дол. США - сума простроченої заборгованості за процентами; 7 076,90 грн.- сума трьох процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості; 5 244,33 долари США - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 2 007,84 доларів США - сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, з урахуванням зокрема ст.ст. 1050 ч. 2, 1048, 551 ч.3 ЦК України , ст.ст. 212-213 ЦПК, та вважає, що він ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Київської області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 28 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: