Рішення № 40855577, 10.10.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11483/14-ц

Провадження № 2/344/3959/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

06 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі по 400 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття дитини.

Позивач подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував, позовні вимоги в частині стягування з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позовні вимоги мотивував тим, що він до 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в якому у них народилася донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання доньки та ухиляється від виконання своїх обов'язків. Позивач в позовній заяві також зазначив, що відповідач працює неофіційно та отримує нерегулярний і мінливий дохід.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоч про час і місце судового розгляду повідомлялася у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомила, а позивач подала достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.09.2007 року було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, визначено місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_2 (а.с.6-8).

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька - ОСОБА_5, згідно Свідоцтво про народження (а.с.4).

Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як зазначено ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити: стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 01.08.2014 року (з часу звернення з позовом до суду).

На підставі ч.2 ст..84, 180, ч.2 ст.182, ст..184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 212- 215, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 01.08.2014 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, останнє відоме місце реєстрації - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - невідомий, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 243 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2014 року.

Суддя Польська М.В.