Ухвала суду № 40855377, 13.10.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/15376/14-к Головуючий у 1-й інст. Комісарчук О.В.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Фомін Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Фоміна Ю.В.,

суддів: Слісарчука Я.А. та Жизнєвського Ю.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Велидчук І.М.,

прокурора Пелех- Красножон Л.М.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора, що брала участь у розгляді клопотання слідчим суддею першої інстанції - Пелех-Красножон Л.М., на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 3 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и в :

Цією ухвалою на підставі ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 194 КПК України відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, освіта середня, не одруженого, судимого Корольовським районним судом м. Житомира:

- 19.06.2008 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 20.01.2009 року за ст. 309 ч. 1 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, -

Клопотання задоволено частково.

Відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області Матвієнка С.В., погодженого з прокурором прокуратури Житомирського району Пелех-Красножон Л.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обрано стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Заборонено ОСОБА_2 залишати місце постійного проживання - квартиру АДРЕСА_1 цілодобово.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;

2) утримуватись від спілкування з особами, які можуть бути свідками, потерпілими по даному кримінальному провадженню або з іншими особами, визначеними слідчим або прокурором;

3) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_2, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорстокий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановлений строк дії ухвали до 03.12.2014 року.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в якому зазначив, що ОСОБА_2 в серпні 2014 року, при невстановлених слідством обставинах, незаконно, з метою збуту, придбав психотропну речовину «амфетамін», вагою 0,1901 г., та наркотичний засіб «метадон», вагою 0,015 г., які незаконно, у вигляді ручної поклажі, перевіз до с. Зарічани, Житомирського району, де 29.08.2014 року близько 15 години 50 хвилин незаконно збув легендованій особі ОСОБА_5, отримавши від продажу психотропної речовини гроші в сумі 1000 грн.

Крім цього, ОСОБА_2 02.10.2014 року, в денний час, за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_3, з метою збуту, виготовив близько 30 см. куб. наркотичної речовини «опій ацетильований», після чого переніс її до автомобіля НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_7, та за попередньою змовою з останнім на вказаному автомобілі вони перевезли наркотичну речовину до будинку АДРЕСА_4 де у цьому ж автомобілі ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_7, 02.10.2014 року, близько 18-ї години, збув 1 см. куб. наркотичної речовини «опій ацетильований» ОСОБА_8, отримавши від його продажу грошові кошти в сумі 80 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів» № 770 від 06.05.2000 р. вказані вище наркотичні засоби віднесені до речовин, обіг яких обмежено.

В цей же день ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_7, незаконно перевозили наркотичну речовину «опій ацетильований», з метою його збуту, в кількості близько 30

см. куб. по м. Житомиру в автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7

02.10.2014 року під час огляду автомобіля НОМЕР_1, в ньому було виявлено та вилучено наркотичну речовину «опій ацетельований», в кількості близько 30 см. куб.

Крім цього, ОСОБА_2 безоплатно надав ОСОБА_7 наркотичний засіб «опій ацетильований» в кількості 1,5 см. куб., за допомогу у перевезенні з метою збуту вказаної наркотичної речовини.

Мотивуючи застосування запобіжного заходу слідчий вказав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Обґрунтовуючи, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним, слідчий зазначив, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, офіційно не працює, немає міцних соціальних зв'язків.

В клопотанні слідчий посилається на докази, які підтверджують наявність, обґрунтованої підозри у вчиненні злочину ОСОБА_9, а саме на: протокол затримання, протокол допиту ОСОБА_5, висновки судово-хімічних експертиз, протокол огляду автомобіля «Део Ланос», протокол допиту свідка ОСОБА_8 Копії вказаних документів долучені до клопотання для обґрунтування обставин, викладених в ньому.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав свою причетність до ікоєння злочинів, які йому інкримінуються. Просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12014060170000895, внесене до ЄРДР 30.08.2014 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та 03.10.2014 року - за ч. 2 ст. 307 КК України.

02.10.2014 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

03.10.2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурором та слідчим на підставі доданих до клопотання матеріалів, доведено наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_2 вказаних вище кримінальних правопорушень, а також наявність ризику, на який посилається прокурор, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність інших ризиків не доведено. Слідчим та прокурором не наведено доказів, що ОСОБА_10 переховувався від органів досудового розслідування. Не доведено ризик, що підозрюваний може впливати на свідків чи потерпілих, оскільки за весь час проведення досудового розслідування прокурору невідомі випадки, що підозрюваний спілкувався з особами, які є учасниками в кримінальному провадженні. Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором в клопотанні не обгрунтовано, а в судовому засіданні не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, на які посилається прокурор, і не доведено, що забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного неможливе без його ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу. Інших доводів, які б підтверджували, що застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, прокурором не наведено.

Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 194 КПК України, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід - домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурора, яка брала участь у розгляді клопотання слідчим суддею першої інстанції - Пелех- Красножон Л.М., ставиться питання про скасування вказаної ухвали слідчого судді, та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апелянт посилається на те, що не погоджується з позицією слідчого судді про те, що прокурором не доведені всі ризики, що передбачені ст. 177 КПК України. Вказує на наявність таких ризиків, що випливає із повідомлення ОСОБА_2 про підозру за ст.ст. 307 ч.ч. 1 та 2 КК України, тобто кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Поза увагою слідчого судді залишилась і та обставина, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за незаконний обіг наркотичних засобів, 20.03.2013 року звільнився з місць позбавлення волі, не зробивши відповідних висновків з попередних судимостей. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 буде продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_2 не одружений, дітей не має, не працює, не має постійного джерела прибутків, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та стримуючих факторів щодо не переховування від органів розслідування та суду. До незаконного обігу наркотичних засобів він залучає велику кількість людей.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 порушив ухвалу суду щодо домашнього арешту, залишив місце проживання та знаходився на місці вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_3, разом із іншим співучасником злочинної діяльності ОСОБА_6 Електронні засоби контролю щодо останнього не застосовані у зв'язку із відсутністю вільних вказаних засобів у Житомирському МВ УМВС.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора, що брала участь у розгляді клопотання слідчим суддею першої інстанції - Пелех- Красножон Л.М., яка підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, доводи підозрюваного ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які заперечували проти апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, пояснення слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області Матвієнка С.В. на підтримку свого клопотання та ухвали слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали даного клопотання та кримінального провадження № 12014060170000895, яке було надано органом досудового розслідування, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про відмову в задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею не в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 194 КПК України.

В клопотанні слідчого та в апеляційній скарзі прокурора наведені вагомі підстави про існування декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази, що свідчать про наявність негрунтовної підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачений ст.177 КПК України, які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ст. 307 ч.ч. 1 та 2 КК України, тобто кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень. Відповідно до змісту ухвали, слідчий суддя прийшов до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 до незаконного обігу наркотичних засобів залучив велику кількість людей. На даний час, під час проведення досудового розслідування не встановлено всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_2, а саме: осіб, які причетні до їх вчинення, походження психотропної речовини та наркотичного засобу, у збуті яких він підозрюється, місце придбання сировини для виготовлення наркотичного засобу. Таким чином, під час досудового слідства, яке триває і на даний час, існують наявні ризики, які полягають в тому, що ОСОБА_2 може вплинути на свідків у цьому ж кримінальному провадженню, тобто є ризики передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, фактично поза увагою слідчого судді залишилась і та обставина, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за незаконний обіг наркотичних засобів, перебував в місцях позбавлення волі. З апеляційної скарги прокурора слідує, що підозрюваний ОСОБА_2 порушив ухвалу суду щодо домашнього арешту, залишивши визначене йому місце проживання. Вказані обставини також підтверджують наявність ризиків у виді того, що підозрюваний ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування та вчиняти інше кримінальне правопорушення, що передбачене п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та наведене в клопотанні слідчого.

Апеляційний суд вважає, що сторона обвинувачення встановила та довела вище вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені в клопотанні органу розслідування про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені обставини, на думку апеляційного суду, дають підстави для скасування ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 та обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та постановлення нової ухвали, якою слід задовольнити зазначене клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора, що брала участь у розгляді клопотання слідчим суддею першої інстанції - Пелех- Красножон Л.М., задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 3 жовтня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області Матвієнка С.В., погодженого з прокурором прокуратури Житомирського району Пелех-Красножон Л.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити зазначене клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 11 грудня 2014 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави в межах 50 мінімальних заробітних плат, що становить 60900 (шістдесят тисяч дев'ятсот) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Житомирської області № 37315016001565, МФО 811039, код ЄДРПОУ суду 02891440, банк ГУ ДКС України в Житомирській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Житомирського РВ УМВС України в

Житомирській області Матвієнка С.В. із встановленою

періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме, з м. Житомира, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця

проживання;

- здати на зберігання слідчому СВ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області Матвієнку С.В. свій паспорт

(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з

України і в'їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді :