Рішення № 40854381, 13.10.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/11035/13-ц

2/405/1001/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2014 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого судді Плохотніченко Л.І.

при секретарі Іванову А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з даним позовом до відповідача, обґрунтувавши його тим, що 19.01.2006 року ОСОБА_1 , відповідно до договору від 19.01.2006 року було отримано від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, про що відповідачем було надано згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір. Проте в порушення договірних умов, відповідач свої зобов'язання не виконує. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13209,81 грн. а також судові витрати в сумі 229,40 грн.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав та посилаючись на викладені в позовній заяві обставини просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, позовні вимоги не визнала, просила застосувати у спірних відносинах строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам у їх сукупності суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до договору від 19.01.2006 року відповідачем було отримано від позивача кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, про що відповідачем було надано згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір.

Відповідно до п. 9.12 вищезазначеного договору, договір дії на протязі 12 місяців з дня його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонговується на такий же строк.

З встановлених у судовому засіданні фактів вбачається, що останній платіж за кредитним договором по заборгованості за кредитом відповідачем було здійснено 23 вересня 2008 року, що не оспорювалося представником позивача. Тобто, 24 вересня 2008 року у позивача виникло право вимоги за кредитним договором, у тому числі в судовому порядку.

Останній платіж за кредитним договором по процентам за користування кредитом відповідачем було здійснено 28 вересня 2010 року, що не оспорювалося представником позивача. Тобто, 29 вересня 2010 року у позивача виникло право вимоги за кредитним договором, у тому числі в судовому порядку.

З даним позовом до суду позивач звернувся 18.11.2013 року.

За таких обставин суд вважає, що є підстави застосувати строк позовної давності щодо вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором, кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530,631 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у даній справі, є підставою для відмови у позові ( ч.4 ст. 267 ЦК України).

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) - ч. 2 ст. 258 ЦК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як передбачено ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, тобто позивач мав право звернутися до суду з позовом коли у нього виникло право на пред'явлення такого позову до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 212-215, 218 ЦПК України,

Вирішив:

В задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 19. 01. 2006 року, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко