Вирок № 40851744, 14.08.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

14.08.2014

Справа № 175/3160/14-к

Провадження № 1-кп/175/123/14

Вирок

Іменем України

14 серпня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю: прокурора Смирнова В.Р.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12014040000000258 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Орловщина Новомосковського району Дніпропетровської області, там же зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, працюючого водієм у ПАТ «Північтранс», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

22 травня 2014 року приблизно о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_3, керуючи технічно справним мікроавтобусом «MERSEDES-BENZ 312D-П18» державний номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4, у світлий час доби зі швидкістю приблизно 20 км/годину зі сторони м. Підгородне у напрямку м. Дніпропетровська здійснював рух заднім ходом по узбіччю з асфальтним покриттям автодороги «Під'їзд до м. Дніпропетровська» за суцільною смугою, яка позначає край проїжджої частини дороги.

Під час руху заднім ходом ОСОБА_3 не переконався у тому, що на шляху його руху немає людей і що він своїм маневром не створить небезпеку або перешкоду іншим учасникам руху, не звернувся за допомогою до інших осіб і продовжив рух, внаслідок чого поблизу електроопори № 39, встановленої на 0 км автодороги «Під'їзд до м. Дніпропетровська» на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який стояв на узбіччі дороги з асфальтним покриттям за суцільною смугою, яка позначає край проїжджої частини дороги.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку та стиснення правого бічного шлуночка, субарахноїдального крововиливу, вогнища забою речовини головного мозку у правій скроневій долі, лінійного перелому лівої скроневої кістки, перелому кісток основи черепу ліворуч з явищами лівосторонньої ликвореї, розриву шкіри лівого слухового проходу з явищами вушної кровотечі, які призвели до втрати свідомості - кома 1-2, порушення зовнішнього дихання - трахеостома, закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_3, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, 2.3 б), 10.9 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.2.3 - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.10.9 - «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки або перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися по допомогу до інших осіб».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті визнав повністю і пояснив, що скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, оскільки не бачив його позаду. Щиросердно кається у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому і просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка у суді пояснила, що приблизно о 19 годині 55 хвилин 22 травня 2014 року зателефонувала на мобільний телефон свого чоловіка ОСОБА_5 і від охоронця Епіцентру дізналася, що чоловік потрапив у ДТП і його повезли у лікарню № 6. Після цього вона приїхала у вказану лікарню, звідки чоловіка після обстеження перевезли до лікарні імені Мечникова. До цього часу чоловік перебуває у тяжкому стані, він не рухається і не розмовляє, потребує подальшого лікування. Вважає ОСОБА_3 винним у наїзді на чоловіка і просить призначити йому покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки він не цікавиться долею чоловіка і на даний момент не допомагає грошима у лікуванні. У кримінальному провадженні цивільний позов не заявляє, так як лікування не закінчено.

Крім того, провина ОСОБА_3 підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинене саме ним, й суд його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_5, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу обвинуваченого: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття і добровільне часткове відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, який вчинив з необережності злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії тяжких, а також думку потерпілої про вид і міру покарання, суд вважає за необхідне призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, але пов'язане з реальним відбуттям, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із наслідків дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи № 70/27-373 від 12.06.2014 року, які складають 245,70 грн., що підтверджується довідкою НДЕКЦ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.п.104).

Виходячи з неухильного виконання ОСОБА_3 покладених на нього судом процесуальних обов'язків, суд вважає можливим залишити без зміни запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і піддати покаранню у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк покарання рахувати з дня виконання вироку.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 245,70 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення автотехнічної експертизи № 70/27-373 від 12.06.2014 року).

Мікроавтобус «MERSEDES-BENZ 312D-П18» державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_4, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко