Рішення № 40851124, 04.06.2014, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2392/14-ц

№ 2/207/1205/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Тюлюнової В.Г.

при секретарі Куцевол Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПАТ «УкрСибБанк» про звільнення майна з під арешту,

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою, у якій просив звільнити з-під арешту майно, належне на праві власності ОСОБА_2, а саме 3-кімнатну квартиру, загальною площею 57.60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказав, що 17 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DZH0AD40308609, згідно з яким ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 30160.00 (Долар.США). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки № DZSLG113250078 від 17 серпня 2007 року. Відповідно до умов договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру, загальною площею 57.60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження за яким боржником є ОСОБА_2, на все майно котрого державним виконавцем Чірковим А.В. постановою № 28844794/14 від 22.09.2011 року було накладено арешт, в тому числі і на вищевказану квартиру, що є предметом іпотеки. Враховуючи, що договір іпотеки був укладений 17.08.2007 року, а постанова про накладення арешту була винесена 22.09.2011 року, відомості відносно того, що вартість наданого позивачу в іпотеку майна перевищує розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «УкрСибБанк», відсутні, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки арешт квартири порушує його права, як іпотекодержателя.

В наданій суду письмовій заяві, представник позивача Малюк О.П. просить суд розглянути справу без участі представника ПАТ КБ «ПриватБанк», зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в наданій суду письмовій заяві зазначив, що з позовними вимогами згоден в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача - Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, - в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання в якому просить суд розглянути справу без участі представника, та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти звільнення майна боржника ОСОБА_2 з-під арешту.

Представник третьої особи - ПАТ «УкрСибБанк», - в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № DZSLG113250078, відповідно до якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру, загальною площею 57.60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. На вищевказану квартиру було накладено арешт.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, слід звільнити з-під арешту, накладеного згідно постанови від 22.09.2011 року Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт майна, належну на праві власності ОСОБА_2: 3-кімнатну квартиру, загальною площею 57.60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1).

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 54, 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПАТ «УкрСибБанк» - про звільнення майна з під арешту.

Звільнити з-під арешту 3-кімнатну квартиру, загальною площею 57.60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, та є предметом іпотеки за договором № DZSLG113250078 від 17 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з відповідачів Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (ЄДРПОУ 34984472), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривни 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.Г. Тюлюнова