Постанова № 40850055, 07.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 916/1799/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В.Таран,

Суддів: Т.А. Величко, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання Є.О. Бендерук

за участю представників:

від позивача - Т.О. Шашук, довіреність №179 від 02.01.2014;

від відповідача - В.О. Марченко, довіреність №4 від 21.07.2014;

від третьої особи - участі не брали;

розглянувши апеляційну скаргу Військової частини 30114

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2014

у справі №916/1799/14

за позовом: Державного підприємства "Одеська залізниця"

до відповідача: Військової частини 3014

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 4385,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.07.2014 у справі №916/1799/14 (суддя К.Ф. Погребна) позов задоволено в повному обсязі: стягнуто з Військової частини 3014 на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" 4385,52 грн пені.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Військова частина 3014 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2014 у справі №916/1799/14 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 07.10.2014 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав; представник позивача проти її задоволення висловив заперечення; представник третьої особи участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №32448439 від 23.09.2014 (а.с. 185).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

12.03.2013 між Державним підприємством «Одеська залізниця» («орендодавець») та Військовою частиною 3014 («орендар») укладено договір №ОД/Л-13-225дНЮ (далі - договір №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013), предметом якого є оренда пасажирських спеціальних вагонів типу «СТ» (код ДК 77.39.11- надання послуг щодо оренди та лізингу залізничного рухомого складу).

За умовами даного договору орендодавець зобов'язався передати орендарю пасажирські спеціальні вагони «ЗАК» з повним комплектом внутрішнього обладнання та устаткування (№040 76030, 040 76048, 040 76055, 040 76071), а орендар - використовувати об'єкт оренди винятково за цільовим призначенням, а також вчасно та у повному об'ємі вносити орендну плату.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору ціна договору складає 260000 грн, з урахуванням ПДВ.

Пунктами 6.1, 6.2 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 передбачено, що розрахункова орендна плата по цьому договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, виходячи з 20% від залишкової вартості майна, що здається в оренду; щодобова орендна плата складає 132,30 грн, ПДВ 26,46 грн; разом, враховуючи ПДВ -158,76 грн за вагон в першому місяці оренди; орендна плата за наступні місяці 2013 року визначається з урахуванням коригування добової орендної ставки на індекс інфляції попереднього місяця; ПДВ при оплаті робиться окремою сумою.

Положеннями пункту 6.3 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 визначено, що орендна плата вноситься орендарем згідно рахунку виставленому орендодавцем за попередній місяць використання вагонів, не пізніше п'яти банківських днів з моменту надходження рахунку та виконання робіт.

При цьому, відповідно до пункту 6.9 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 до рахунку додається акт виконаних робіт, в якому зазначається: кількість вагонів в оренді, кількість експлуатаційних вагонодіб та загальна сума оренди за місяць (у т.ч. з ПДВ).

Згідно з пунктом 6.6 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 у випадку недотримання цього договору до винної сторони застосовуються штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми прострочених платежів.

Відповідно до пункту 6.7 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 пункт 6.6 застосовується з врахуванням дати надходження бюджетних коштів на статтю витрат, пов'язану з перевезенням спецконтингенту на розрахунковому рахунку військової частини. Час надходження коштів підтверджується довідкою, завіреною у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області, яка надається військовою частиною залізниці.

Сторонами також в пункті 8.1 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 узгоджено, що у разі несплати вартості наданих послуг протягом встановленого терміну орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, з дня надходження коштів.

На виконання умов договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 орендодавцем в період з квітня місяця 2013 по грудень місяць 2013 надавались в користування орендареві спецвагони, про що свідчать акти виконання наданих послуг: за квітень місяць 2013р. на суму 19069,92 грн, за травень місяць 2013р. на суму 19705,58 грн, за червень місяць 2013р. на суму 19088, 64 грн, за липень місяць 2013р. на суму 19705,58 грн, за серпень місяць 2013р. на суму19686,24 грн, за вересень місяць 2013р. на суму 18917,28 грн, за жовтень місяць 2013р. на суму 19547,85 грн, за листопад місяць 2013р. на суму 18992,16 грн, за грудень місяць 2013р. на суму 17285,22 грн (а.с.40, 52, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56); всього на суму - 171 998,47 грн.

За користування спеціальними вагонами відповідачем сплачено 171 998,47 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №U1288853 від 30.08.2013, №U1288877 від 23.08.2013, №U1288925 від 23.08.2013, №U1642174 від 28.10.2013, №U1886908 від 25.12.2013, №U1885672 від 25.12.2013, №U1886875 від 23.12.2013, №U1886870 від 25.12.2013, №U471599 від 28.03.2013, №U1288829 від 23.08.2013 (а.с.71-80).

В зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за надані в користування спецвагони позивачем нараховано Військовій частині 3014 пеню в сумі 4385,52 грн за період з 10.05.2013 по 30.12.2013, що є предметом даного спору.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок, Господарський суд Одеської області відзначив його правильність та обґрунтованість і задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на таке.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем визначено розмір неустойки (пені) без врахування наведеної норми.

Як зазначалося вище, умовами договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем згідно рахунку, виставленому орендодавцем за попередній місяць використання вагонів, не пізніше п'яти банківських днів з моменту надходження рахунку та виконання робіт.

Докази отримання відповідачем рахунків-фактур, доданих до позовної заяви: №99 від 03.05.2013, №05/148 від 31.05.2013, №197 від 26.06.2013, №229 від 29.07.2013, №265 від 28.08.2013, №309 від 25.09.2013, №337 від 29.10.2013, №371 від 27.11.2013, №390 від 19.12.2013, позивачем не надані, в матеріалах справи відсутні; платіжні доручення, якими відповідачем сплачувалась орендна плата, також не містять посилань на вказані рахунки.

Акти виконання наданих послуг та рахунки-фактури, на підставі яких відповідачем проводилась оплата за користування вагонами, відповідачем отримані: акт та рахунок від 22.07.2013 (за квітень місяць 2013)- 23.07.2013 (а.с.40,41), акт та рахунок від 22.07.2013 (за травень місяць 2013)- 23.07.2013 (а.с.42,43), акт та рахунок від 09.08.2013 (за червень місяць 2013)- 09.08.2013 (а.с.44,45), акт та рахунок від 29.07.2013 (за липень місяць 2013)- 31.07.2013 (а.с.46,47), акт та рахунок від 28.08.2013 (за серпень місяць 2013)- 30.08.2013 (а.с.48, 49), акт та рахунок від 01.10.2013 (за вересень місяць 2013)- 07.10.2013 (а.с.50,51), акт та рахунок від 29.10.2013 (за жовтень місяць 2013)- 31.10.2013 (а.с.52, 53), акт та рахунок від 27.11.2013 (за листопад місяць 2013)- 28.11.2013 (а.с.54,55), акт та рахунок від 19.12.2013 (за грудень місяць 2013)-24.12.2013 (а.с.56,57).

Відтак кінцевим терміном виконання зобов'язання згідно умов договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 за користування орендованим майном у квітні місяці 2013 є 30.07.2013, у травні місяці 2013 - 30.07.2013, у червні місяці 2013- 18.08.2013, у липні місяці 2013- 07.08.2013, у серпні місяці 2013- 08.09.2013, у вересні місяці 2013- 14.10.2013, у жовтні місяці 2013- 07.11.2013, у листопаді місяці 2013- 05.12.2013, у грудні місяці 2013- 31.12.2013.

Прострочення виконання зобов'язання щодо проведення розрахунків за надані у користування вагони у квітні місяці 2013 виникло з 31.07.2013, у травні місяці 2013 - з 31.07.2013, у червні місяці 2013 - з 19.08.2013, у липні місяці 2013 - з 08.08.2013, у серпні місяці 2013 - з 09.09.2013, у вересні місяці 2013 - з 15.10.2013, у жовтні місяці 2013 - з 08.11.2013, у листопаді місяці 2013 - з 06.12.2013. Саме із зазначених дат мають нараховуватися штрафні санкції. Прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендної плати за грудень місяць 2014р. не мало місця, враховуючи повне проведення відповідачем розрахунків за вказаним договором 30.12.2014

Отже, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 відповідачу має бути нарахована пеня в розмірі 1797,85 грн, з яких: за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 22.07.2013 (за квітень місяць 2013) у сумі 291,53 грн за період з 31.07.2013 по11.09.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 22.07.2013 (за травень місяць 2013) у сумі 301,25 грн за період з 31.07.2013 по 11.09.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 09.08.2013 (за червень місяць 2013) у сумі 156,37 грн за період з 19.08.2013 по11.09.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 29.07.2013 (за липень місяць 2013) у сумі 240,79 грн за період з 08.08.2013 по 11.09.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 28.08.2013 (за серпень місяць 2013) у сумі 14,02 грн за період з 09.09.2013 по 11.09.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 01.10.2013 (за вересень місяць 2013) у сумі 269,51 грн за період з 15.10.2013 по 24.11.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 29.10.2013 (за жовтень місяць 2013) у сумі 362,04 грн за період з 08.11.2013 по 30.12.2013; за несвоєчасне виконання зобов'язань за актом від 27.11.2013 (за листопад місяць 2013) у сумі 162,34 грн за період з 06.12.2013 по 30.12.2013.

За таких обставин, враховуючи наведені вище норми, позовні вимоги про стягнення на користь позивача з відповідача неустойки (пені), нарахованої за несвоєчасне виконання останнім зобов'язань за договором №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013, підлягають частковому задоволенню на суму 1797,85 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що несвоєчасне виконання умов договору з боку Військової частини 3014 сталося за обставин, які від неї не залежали, і тому на підставі пункту 10.1 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 відповідач не повинен нести відповідальність у вигляді стягнення пені, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки зазначеним пунктом договору передбачена можливість звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань у разі виникнення форс-мажорних обставин, наявність яких повинна бути підтверджена довідкою Торгово-промислової палати України (пункт 10.2 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013) та існування яких відповідачем не доведено належними та допустимими в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказами.

Посилання скаржника щодо звільнення його від відповідальності зі сплати пені з тих підстав, що затримка із вчасним надхоженням коштів на рахунок позивача сталася не з вини апелянта, а з вини третьої особи, є необгрунтованими, так як на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано жодного доказу, в тому числі і довідки Військової частини 3014, завіреної в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, передбаченої умовами пункту 6.7 договору №ОД/Л-13-225дНЮ від 12.03.2013 про час надходження коштів на рахунок відповідача.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення").

Оспорене судове рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2014 не в повному обсязі відповідає цим вимогам, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 2587,67 грн пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини 3014 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2014 у справі №916/1799/14 скасувати в частині стягнення 2587,67 грн пені та в частині стягнення 1791,04 грн судового збору за подання позовної заяви.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2587,67 грн пені відмовити.

В решті рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2014 у справі №916/1799/14 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" на користь військової частини 3014 - 17,98 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 10.10.2014.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Т.А. Величко

Суддя В.Б. Туренко