Ухвала суду № 40848233, 30.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6852/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Лоретта Агро» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 №0003292204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Лоретта Агро» за грудень 2013 року, про що складено акт перевірки від 16.04.2014 №1561/26-56-22-04-04/37856886.

Не погодившись з висновками зазначеного акта перевірки, позивач подав до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві письмові заперечення від 25.04.2014.

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.04.2014 №3986/26-56-22-04-15 позивача повідомлено про залишення висновків акта перевірки від 16.04.2014 №1561/26-56-22-04-04/37856886 без змін.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2014 №0003292204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 112 813, 00 грн., в тому числі 90 250,00 грн. за основним платежем та 22 563, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 07.05.2014 №4137/10/26-56-22-04-15 позивача повідомлено, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем враховано показники уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2013 року до декларації з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Лоретта Агро» (покупець) та ТОВ «Квітневе» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 15.10.2013 №15/10, предметом якого є поставка сільськогосподарської продукції - пшениці у кількості 171, 892 тонн за ціною 3083, 33 грн., на суму 530 000, 00 грн. (згідно з додатковою угодою від 15.10.2013 №1 до вказаного договору).

ТОВ «Квітневе» на користь позивача надано податкові накладні від 31.10.2013 №5/2 на суму 30 000, 00 грн., в тому числі 5 000, 00 грн. ПДВ, та від 28.11.2013 №6/2 на суму 606 000, 00 грн., в тому числі 101 000, 00 грн. ПДВ.

Згідно з банківською випискою за 28.11.2013 позивачем перераховано на користь ТОВ «Квітневе» 606 000, 00 грн., в тому числі 101 000, 00 грн. ПДВ за с/г продукцію відповідно до договору від 15.10.2013 №15/10.

При цьому, в акті перевірки встановлено, що суму податку на додану вартість у розмірі 101 000, 00 грн. позивачем було включено до податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року, що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 18.12.2013 №9081780638.

У подальшому між ТОВ «Квітневе» та позивачем укладено додаткову угоду від 10.12.2013 №2 до договору купівлі-продажу від 15.10.2013 №15/10, якою розірвано зазначений договір у зв'язку із невиконанням продавцем договірних зобов'язань.

Листом від 11.12.2013 №46 позивач просить ТОВ «Квітневе» повернути перераховані кошти в сумі 541 500, 00 грн., в тому числі 90 250, 00 грн. ПДВ в зв'язку із розірванням договору.

Випискою з банківських рахунків позивача з 10.12.2013 по 16.12.2013 підтверджується, що ТОВ «Квітневе» повернуло 13.12.2013 позивачу 541 500, 00 грн. згідно з договором від 15.10.2013 №15/10, в тому числі 20% ПДВ - 90 250, 00 грн.

ТОВ «Квітневе» видано позивачу розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 31.10.2013 №5/2 та від 28.11.2013 №6/2, які зареєстровані у встановленому порядку, що підтверджується відповідними квитанціями, якими відкориговані показники зазначених податкових накладних у сторону зменшення в зв'язку із поверненням коштів, зокрема, зменшено обсяги без урахування ПДВ, що оподатковуються за основною ставкою, у податковій накладній від 31.10.2013 №5/2 на -23216,67 грн., сума коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту - -4643,33 грн., та у податковій накладній від 28.11.2013 №6/2 на -451250,00 грн. та -90250,00 грн. відповідно.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи вбачається, що з 01.12.2013 ТОВ «Лоретта Агро» зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування.

Відповідно до пункту 209.13 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

У період, протягом якого позивачем було подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2013, форма та порядок їх подання встановлювались наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110 подають податкову декларацію з позначкою « 0121»/» 0122»/» 0123», яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лоретта Агро» подано до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 17.01.2014 (0110 загальна) з додатками, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 17.01.2014 (0121 спеціальна), в рядку 16.1 якої здійснено запис про зменшення податкового кредиту на 90 250, 00 грн., та до якої долучено, зокрема, розрахунок коригування сум податку на додану вартість, в якому також зазначено про коригування податкового кредиту в бік зменшення на 90 250, 00 грн., а також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (01021), звітний (податковий) період - січень 2014 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - грудень 2013 року, яким здійснено коригування податкового кредиту в бік його зменшення на 90 250, 00 грн., у зв'язку із поверненням ТОВ «Квітневе» позивачу коштів у розмірі 541 500, 00 грн. згідно з договором від 15.10.2013 №15/10, в тому числі, 20% ПДВ - 90 250, 00 грн. Вказані податкові декларації та уточнюючий розрахунок прийняті контролюючим органом, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями про їх прийняття.

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Лоретта Агро» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2013 року на 90250,00 грн.

Згідно зі статтею 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 192.1). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (підпункт 192.1.1 пункту 192.1). Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 192.3).

Відповідно до пункту «а» підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання (абзаци перший-третій).

В свою чергу, зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ним податку на додану вартість за грудень 2013 року на 90 250, 00 грн. ґрунтується на твердженнях контролюючого органу, що повернуті ТОВ «Квітневе» позивачу кошти не є невикористаними залишками, тому позивач не мав права переносити ці кошти до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року, оскільки коригування податкового кредиту «до зменшення» необхідно було відобразити у рядку 16.1 Розділу ІІ «Податковий кредит» загальної декларації (0110 загальна) за грудень 2013 року.

У зв'язку із переходом із загального на спеціальний режим оподаткування, позивач звернувся до відповідача із запитом від 15.01.2014, в якому просив надати письмову податкову консультацію на предмет розподілу сум податку на додану вартість після переходу на спеціальний режим оподаткування та правильності його відображення у податковій звітності.

Листом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.02.2014 №1436/10/26-56-11-01-26 позивачу повідомлено, що у разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Тому, такий розподіл має бути відображений у податковій звітності платника шляхом перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації (вказується зі знаком "-" в рядку 16.2) з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої (вказується зі знаком "+" у рядку 12.2).

Також, відповідно до листа Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 №1585/6/99-99-19-04-02-15-22 щодо порядку коригування податкового кредиту при переході платника податку на додану вартість на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства, суми податку на додану вартість, які були нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг) в попередніх звітних періодах та включені до складу податкового кредиту таких попередніх звітних періодів, на дату переходу на спеціальний режим оподаткування залишаються невикористаними, мають бути розподілені на ті, які використовуються в сільськогосподарському виробництві (діяльності, на яку поширюється спеціальний режим оподаткування), та ті, які використовуються в іншій діяльності платника. Такий розподіл має бути відображений у податковій звітності за березень 2013 року шляхом перенесення частки податкового кредиту із податкової декларації з податку на додану вартість з позначкою "0110" (вказується зі знаком "-" в рядку 16.2) до податкової декларації з податку на додану вартість з позначкою "0121" (вказується зі знаком "+" до рядка 16.2).

Таким чином, в листі Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 14.02.2014 №1436/10/26-56-11-01-26 допущено описку в частині зазначення про перенесення частки податкового кредиту із загальної податкової декларації з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість скороченої у рядок 12.2.

Однак, не зважаючи на вказану помилку, колегія суддів зазначає, що сума 90250,00 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2013 року та повернута контрагентом позивача - ТОВ «Квітневе» в зв'язку з розірванням договору, не є невикористаними залишками, а тому позивач не мав права переносити вказану суму до декларації спеціального режиму оподаткування за грудень 2013 року. Колегія суддів вважає, що зазначена сума є попередньою оплатою позивачем товарів, яка була повернута постачальником отримувачу.

За змістом статті 192 Податкового кодексу України, при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг отримувач повинен зменшити суму податкового кредиту у такому періоді.

З матеріалів справи вбачається, що додаючи до декларації спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за грудень 2013 року від 17.01.2014 №9087930092 розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, позивачем заявлено до зменшення податкового кредиту у розмірі 90 250, 00 грн. у грудні 2013 року.

При цьому, випискою з банківських рахунків позивача з 10.12.2013 по 16.12.2013 підтверджується, що ТОВ «Квітневе» повернуло позивачу, в тому числі, суму податку на додану вартість в розмірі 90 250, 00 грн. - 13.12.2013, тобто саме у грудні 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем фактично зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на 90 250,00 грн. у тому ж періоді (у грудні 2013 року), у якому йому було повернуто постачальником суму попередньої оплати товару, що відповідає вимогам статті 192 Податкового кодексу України щодо зменшення отримувачем суми податкового кредиту за результатами податкового періоду, в якому сталась зміна суми компенсації їх вартості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2013 року, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 06.10.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.