Рішення № 408456, 29.01.2007, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2007 р. Справа № 49/93-06

вх. № 9602/3-49

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Манько Л.Г. - директор відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Віраж-ХХІ", м. Харків

до Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство № 2, м. Харків

про стягнення 62316,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору № 2 на надання автопослуг від 10.01.2006 року у розмірі 63316,14 грн., з яких 48427,94 грн. - сума основного боргу, 13129,33 грн. - сума пені, 320,46 грн. - інфляційних витрат та 438,41 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

Представник позивача 14.12.2006 року надав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з відповідача 60457,73 грн., з яких 39999,50 грн. - сума основного боргу, 17332,77 грн. - сума пені, 2298,84 грн. - інфляційних витрат та 826,62 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття судового рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому надані позивачем уточнення позовних вимог прийняті господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав до суду двосторонній акт звірки розрахунків за 2005 рік станом на 01.01.2006 року, підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до суду документи встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 10.01.2006 року було укладено договір № 2 про надання автопослуг.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких додані до матеріалів справи на загальну суму 68490,00 грн.

Відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, оплатив заборгованість на суму 20062,06 грн. в наслідок чого на момент подачі позовної заяви заборгованість складає 48427,94 грн.

Під час розгляду справи господарським судом відповідачем частково погашено заборгованість перед судом на суму 13328,44 грн., залишок боргу складає 35099,50 грн.

Однак в період з червня по серпень 2006 року позивачем було додатково надано послуги відповідачу по перевезенню вантажу на загальну суму 8800,00 грн., яка відповідачем частково погашено на суму 3900,00 грн.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 39999,50 грн., яка на момент винесення судом рішення у справі відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться., позовні вимоги позивача в сумі 39999,50 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 2298,84 грн. інфляційних та 826,62 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Пунктом 5 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17332,77 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 623,16 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; ст. ст. 526, 625, Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального дорожно-експлуатаційного підприємства № 2 м. Харкова ( 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 104, р/р 35432005002582 в ВДК в Харківській області, МФО 851011, код 03359204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віраж-ХХІ" (61052, м. Харків, вул. Ізмайловська, 11а, р/р 26005825636320 в філії "Уксоцбанк" м. Харків, МФО 351016, код 33291135) 39999,50 грн. основного боргу, 17332,77 грн. пені, 2298,84 грн. інфляційних, 826,62 грн. 3 % річних, 623,16 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Прохоров С.А.