Постанова № 40845281, 09.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

09 жовтня 2014 року 09:46 №826/13015/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 жовтня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем».

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 194 409,69 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.08.2014 №0011612209, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість 291 614,54 грн. у тому числі: 194 409,69 грн. – основний платіж, 97 204,85 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 06.08.2014 №1277/26-59-22-09/23510152 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» за договором від 22.11.2013 №131122.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» (постачальник) укладено договір поставки від 22.11.2013 №131122, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити і передати на умовах договору товар у власність покупця, а покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначеному договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід’ємною частиною договору.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 22.11.2013 №131122; додатку до договору від 22.11.2013 №1; видаткових накладних за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» вказано на акт державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області від 28.03.2014 №195/05-64-22-02/38844515, відповідно до якого за період січень та лютий 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Транслем» не здійснювало реальну господарську діяльність і було створено з метою надання податкової вигоди третім особам. Так, в ході звірки взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» та його контрагентами-постачальниками встановлено їх нереальність враховуючи відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Аналізуючи надані сторонами докази суд вказує на наступне.

З наданих позивачем документів не вбачається руху активів в процесі здійснення господарської діяльності за договором поставки від 22.11.2013 №131122. Так, позивачем не надано суду замовлень на поставку товару, наявність яких передбачена умовами підпункту 2.1 пункту 2 договору поставки від 22.11.2013 №131122, доказів узгодження сторонами строків поставки, асортименту та кількості товару, доказів транспортування товару із Донецької області, його приймання замовником, оприбуткування, оплати товару тощо.

Не надано позивачем суду і доказів наявності ділової мети та економічної доцільності взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем», яке було зареєстровано у Донецькій області.

В свою чергу, з акту державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області від 28.03.2014 №195/05-64-22-02/38844515 вбачається наявність відхилень між сумами задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Транслем» податкових зобов’язань та сплачених за січень 2014 року у розмірі 54 445 635 грн., за лютий 2014 року у розмірі 18 275 205 грн.

Зазначене свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а відтак порушення фіскальних інтересів держави.

З огляду на викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 583,23 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 288,77 грн. (4 872,00 грн. – 583,23 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-ЛТД» (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 14, код ЄДРПОУ 23510152) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 288 (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 09.10.2014