Постанова № 40845093, 07.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 жовтня 2014 року справа № 814/2173/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомМиколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Шевченка, 69-А, м. Миколаїв, 54001

доПокровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, вул. Морозівська, 22, с. Покровка, Очаківський район, Миколаївська область, 57555

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57555 провизнання протиправним і скасування рішення В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (надалі - позивач) до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (надалі - відповідач або Сільрада).

Ухвалою суду до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_1 (надалі - третя особа або ОСОБА_1) (а. с. 31).

З урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Сільради, яким затверджено проект землеустрою для відведення земельної ділянки у довгострокову оренду ОСОБА_1 (а. с. 35-38, 48-49).

Свої вимоги позивач обґрунтував порушенням Сільрадою процедури прийняття оскарженого рішення.

Відповідач і третя особа своїх заперечень на позов не надали.

В судове засідання 7 жовтня 2014 р. прибув представник позивача, представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з'явились.

На підставі норм ст. ст. 128 ч. 4 і 6 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає справу за відсутності відповідача і третьої особи, в порядку письмового провадження.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

31 січня 2014 р. відповідач прийняв рішення № 11 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянам Російської Федерації по Покровській сільській раді" (надалі - Рішення № 11) (а. с. 6).

Згідно із Рішенням № 11, відповідач затвердив третій особі проект відведення земельної ділянки площею 0,0120 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, в довгострокову оренду, на 49 років.

Стосовно доводів позивача про те, що на час прийняття Рішення № 11 земельної ділянки як об'єкта цивільних прав не існувало, так як вона не були сформована, а тому відповідач не міг затверджувати проект землеустрою для несформованої земельної ділянки, слід вказати на таке.

Стаття 791 ч. 1 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначення земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Згідно із ч. 5 цієї статті, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, тобто виготовлення проекту землеустрою і є частиною процедури формування земельної ділянки.

Крім того, не слід ототожнювати затвердження проекту землеустрою із відведенням земельної ділянки - затвердження проекту землеустрою, є підготовчим етапом для подальшого відведення - передачі прав на земельну ділянку, що (відведення) оформлюється окремим рішенням власника землі.

Як слідує з наданих позивачем письмових доказів, с. Покровка включено до складу регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса" (а. с. 7-9, 11).

Як визначено ст. 43 ЗК України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 44 ЗК України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Отже, оскільки земельна ділянка щодо якої відповідач затвердив проект землеустрою, розташована на території с. Покровка, яке входить до складу регіонального ландшафтного парку "Кінбурнська коса", така земельна ділянка за наведеними нормами ЗК України є землею природно-заповідного фонду.

Згідно із ст. 1861 ч. 3 абз. 1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як слідує з відповіді управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, таке погодження на затвердження проекту землеустрою ним не надавалось (а. с. 11).

Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за наявності законодавчого обов'язку отримати погодження проекту землеустрою з боку управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, відповідач такого погодження не отримав.

Як вірно зазначає позивач, наявність позитивного висновку управління Держземагентства в Очаківському районі Миколаївської області, не підмінює обов'язку Сільради погодити проект землеустрою в управлінні екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації.

З огляду на викладене, суд вважає, що Рішення № 11 прийнято відповідачем із порушенням ст. 1861 ч. 3 абз. 1 ЗК України, а тому є незаконним і підлягає скасуванню.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 11 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення від 31 січня 2014 р. № 11 Покровської сільської ради "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянам Російської Федерації по Покровській сільській раді", в частині затвердження громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0120 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, в довгострокову оренду на 49 років.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз