Постанова № 40845043, 18.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року справа № 814/2448/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А., за участю представників: від позивача: Мезінов О.Г. (довіреність № 471/101-05-117-05 від 02.04.14), від відповідача: Платонов Ю.М. (довіреність № 1600/9/10.1-05 від 30.10.13), розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв,54051

доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в.Леванєвського,2, м. Київ,03680

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2014р. № 0000643720,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі-позивач, Товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі-відповідач, ДПІ) № 0000643720 від 14.08.2014 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 65850020,07 гривень, визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 55975302,96 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у суму 16462505,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Проаналізувавши діюче законодавство, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 16.09.2004 року та як платник податків взято на податковий облік 23.09.04 р. за № 28-125/202.

Основними видами діяльності товариства є виробництво алюмінію (основний), вантажний морський транспорт, транспортне оброблення вантажів.

В серпні 2014 року ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Газтрейдінвест» (код 37145536) за 2012-2013 роки, за результатами якої було складено Акт № 37/28-10-37-20/33133003 від 01.08.2014 року (а.с.20-76).

Перевірка була проведена на підставі наказу відповідача №656 від 03.07.2014р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача згідно постанови слідчого.

В ході перевірки відповідачем встановлено порушення пп.14.1.18, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на 65850020,07 гривень.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000643720 від 14.08.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 72427807,98 грн., з яких 55975302,96 грн. основного зобов'язання та 16462505,02 гривень штрафу.

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ не визнає можливим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ «Газтрейдінвест» у складі ціни за придбаний природний газ, обґрунтувавши це тим, що

- закупівля здійснювалась через низку проміжних угод з посередниками при наявності прямих контактів з виробниками або імпортерами газу виключно з метою штучного завищення податкового кредиту;

- позивач купував газ у «ризикових» постачальників ТОВ «Газтрейдінвест», ТОВ «Євро-Тек 2011», ТОВ «Укренергоринок», ТОВ «Українська нафто-газова компанія»;

- між підприємствами 3-4 ланки в ланцюгу постачання газу існувала різниця між ціною придбання та ціною продажу (націнка), що свідчить про завищення податкового кредиту в частині цієї націнки;

- у посередників в ланцюгу постачання відсутні матеріальні ресурси та виробничі потужності для зберігання та транспортування природного газу, що свідчить про імітацію проведення розрахунків та створення видимості господарської діяльності по придбанню газу;

- посередники у ланцюгу постачання ТОВ «Газтрейдінвест», ТОВ «Євро-Тек 2011» вчинили нікчемні (фіктивні) правочини по продажу природного газу.

Суд не може погодитися з такими висновками ДПІ, виходячи з наступного.

По-перше, дослідженням ланцюга постачання природного газу, судом встановлено, що 31.08.2012 та 19.12.2012 року позивачем укладено договір постачання природного газу з ТОВ «Газтрейдінвест», на виконання якого у жовтні 2012 року здійснено поставку природного газу за ціною 3495,85 за 1000 куб. м. на суму 112007034 грн., сума ПДВ 18667839 грн.

ТОВ «Газтрейдінвест» в свою чергу, оскільки не є виробником природного газу, придбав газ українського походження у ТОВ «Євро-Тек 2011».

ТОВ «Євро-Тек 2011» також не є виробником газу та придбав його у ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ТОВ «Еско-Північ», ТОВ «Укренергоринок», ТОВ «Карпатигаз».

На думку ДПІ, наявність фактів продажу газу між посередниками 3-4 ланки постачання за ціною, нижчою за ціну купівлі цього газу позивачем є свідченням завищення позивачем суми податкового кредиту в частині різниці цін.

Тож, позивач безпосередньо не придбавав газ за меншою ціною, а ціна, за якою придбавався газ у ТОВ «Газтрейдінвест» є вільною та визначалася за домовленістю сторін, а отже контролюючі органи не вправі втручатися в господарські відносини між суб'єктами господарювання та нав'язувати умови договорів щодо ціни, крім випадків, передбачених ст.39 ПК України. Крім того, доказів того, що позивач придбав у ТОВ «Газтрейдінвест» саме той газ, який ТОВ «Євро-Тек 2011» купував по заниженій ціні, відповідач не навів.

Зважаючи на це, суд погоджується з позивачем, що зазначені висновки є лише припущенням контролюючого органу та не має жодного нормативно - правового підґрунтя.

По-друге, суд дійшов висновку про неправомірність позиції відповідача щодо безтоварності та нікчемності угод, укладених ТОВ «Євро-Тек 2011» з ТОВ «Газтрейдінвест» та останнім з позивачем, оскільки цей висновок відповідача про "безтоварність" господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Відповідно ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Згідно ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, у підприємства є право на включення до валових витрат та податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Всі постачальники позивача у першому ланцюгу мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтва платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ці підприємства платниками ПДВ, видала їм Свідоцтва, які це посвідчують, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цих підприємств.

Ті обставини, що у посередників в ланцюгу постачання природного газу недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів або в ланцюгах постачальників є «ризиковані» (сумнівні) підприємства, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та валовим витратам, тим, що на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Позивач не мав взаємовідносин з підприємствами-контрагентами ТОВ «Газтрейдінвест», не сплачував на їх користь коштів, не отримував від них податкових накладних, не формував за їх рахунок свій податковий обліку, а тому посилання в Акті перевірки про протиправну діяльність цих підприємств є недоречними, та жодним чином не можуть стосуватися самого позивача та впливати на його податковий облік.

Взагалі зазначені висновки аргументовані посиланням на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.04.2014 року № 1137/22-13/37145536 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Газтрейдінвест»…..» В свою чергу, висновки цього акту ґрунтуються на висновках акту Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 08.04.14 № 209/22-00/37757736 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Євро-Тек 2011» …», наявність кримінального провадження у відношенні посадових осіб ТОВ «Євро-Тек 2011» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 212, ч.1 ст. 209 КК України, та протоколу допиту директора ТОВ «Євро-Тек 2011» ОСОБА_3, в якому останній вказує про непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства.

З цього приводу слід зазначити, що відповідач перебільшує значення наведених Актів перевірки. Сам по собі акт перевірки не є юридичним фактом. Також він не є преюдицією недійсності правочинів.

Навіть більш того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 р. по справі № 810/3043/14 визнано протиправними дії Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування у електронній базі автоматизованої системи «Податковий блок» показників звітності з ПДВ ТОВ «Євро-Тек 2011» за період з 01.07.12 по 28.02.14 р., постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.14 по справі № 826/8177/14 визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Газтрейдінвест», за результатами якої складено Акт від 1137/22-13/37145536 від 29.04.14 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Газтрейдінвест».

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні дійшов висновку про те, що господарські операції з поставки природного газу між ТОВ «Газтрейдінвест» та ТОВ «Євро-Тек 2011» за серпень-2012 року - березень 2014 року мали реальний характер, а твердження відповідача про безтоварність операцій, є безпідставним.

Тобто, зазначеним судовими рішеннями спростовуються висновки, викладені у Акті перевірки №37/28-10-37-20/33133003 від 01.08.14 р.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також слід зазначити, що посилання відповідача на зареєстроване кримінальне провадження у відношенні посадових осіб ТОВ «Євро-Тек 2011», за відсутністю результатів розслідувань у вигляді обвинувального вироку, не має для даної справи юридичного значення, адже з урахуванням положень статей 70 і 72 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі.

За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.

Кожний платник податків може відповідати лише за правову чистоту господарських операцій, в яких він безпосередньо брав участь, і не несе відповідальності за протиправну діяльність своїх постачальників.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП "Армавір" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі "Булвес" проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 14.08.2014 р. №0000643720.

3. Відшкодувати судові витрати в сумі 487,20 рн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна