Постанова № 40842635, 22.09.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 вересня 2014 р. Справа № 802/3007/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,

представника позивача Бучка О.М.,

представника відповідача Мельник Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області

до: відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся виконавчий комітет Ладижинської міської ради Вінницької області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 11 липня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Мельник Т.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №802/4863/13-а від 02 липня 2014 року, в якому йдеться про зобов'язання позивача виконати вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області в частині відображення дебіторської заборгованості в розмірі 34201 гривні 61 копійки в строк до 18 липня 2014 року.

Разом з тим, іншою постановою від 28 липня 2014 року державним виконавцем стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 1360 гривень в зв'язку із невиконанням виконавчого документа в строк, що визначений для добровільного виконання.

На думку позивача, вказана постанова є протиправною в зв'язку із тим, що позивачем добровільно виконано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року ще до моменту відкриття виконавчого провадження та надходження на його адресу копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Натомість, представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись при цьому на те, що відповідачем у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" вчинялися дії з виконання виконавчого листа №802/4863/13-а, виданого 02 липня 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом, а тому після відкриття виконавчого провадження і ненадання боржником доказів добровільного виконання виконавчого листа державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі №802/4863/13-а позовні вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області задоволено та зобов'язано виконавчий комітет Ладижинської міської ради виконати законні вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, викладені у п.9 листа-вимоги від 18.10.2013 року №02-08-25-15/7558, в частині відображення дебіторської заборгованості за ТОВ "Сяйво-Маркет" на суму 34201,61 гривень.

02 липня 2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом в порядку статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України видано виконавчий лист.

З метою виконання виконавчого листа №802/4863/13-а Державною фінансовою інспекцією у Вінницькій області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області подано відповідну заяву.

11 липня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Мельник Т.П. винесено постанову серії ВП №43957842 про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику надано строк до 18 липня 2014 року для самостійного виконання рішення шляхом відображення дебіторської заборгованості в розмірі 34201,61 гривень.

Іншою постановою від 28 липня 2014 року з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 1360 гривень в зв'язку із невиконанням боржником судового рішення в наданий йому для добровільного виконання строк.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із того, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Так, статтею 17 Закону визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону).

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 25 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 28 Закону у разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу наведених норм слідує, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень у разі невиконання боржником протягом наданого строку для добровільного виконання судового рішення, внаслідок чого постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір.

Проте, судом встановлено, що позивачем ще до відкриття виконавчого провадження виконано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі №802/4863/13-а, що підтверджується листом Ладижинської міської ради вих. №2-21-2034 від 17 чеврня 2014 року, реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 18 червня 2014 року, а також актом звірки взаємних розрахунків, складений 15 липня 2014 року та підписаний директром ТОВ "Сяйво-Маркет" і головним бухгалтером Ладижинської міської ради.

Відтак, судом встановлено, що боржником виконано судове рішення в добровільному порядку ще раніше відкриття виконавчого провадження та наданого державним виконавцем строку.

Разом з тим, посилання представника відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що лист Ладижинської міської ради вих. №2-21-2444 від 17 липня 2014 року, яким підтверджено виконання боржником судового рішення, надійшов до відділу примусового виконання 04 серпня 2014 року, суд оцінює критично, оскільки частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість стягнення з боржника виконавчого збору лише у разі невиконання ним судового рішення до стадії примусового виконання такого рішення органом державної виконавчої служби. Однак, відповідачем не вчинялися дії щодо примусового виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі №802/4863/13-а, оскільки позивачем ще до відкриття виконавчого провадження виконано таке судове рішення.

Посилання представника відповідача на те, що орган державної виконавчої служби інформацію про виконання боржником судового рішення отримав лише 04 серпня 2014 року не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову з огляду також на те, що Закон України "Про виконавче провадження" не пов'язує можливість застосування до боржника такого заходу, як стягнення виконавчого збору, із моментом надходження на адресу органу державної виконавчої служби інформації про виконання боржником судового рішення. При цьому, нормами вказаного Закону визначено, що виконавчий збір є заходом впливу на недобросовісного боржника, який невчасно виконав (або взагалі не виконав) судове рішення.

Відтак, зважаючи на виконання позивачем постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі №802/4863/13-а ще до відкриття виконавчого провадження, що підтверджується належними доказами, тому адміністративний позов належить задовольнити.

З урахуванням частини 1 статті 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 182,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про стягнення з боржника виконавчого боргу серії ВП №43957842 від 28 липня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області кошти в сумі 182,70 гривень.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович