Ухвала суду № 40842246, 29.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2014 р. м. Київ К/800/48039/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013

у справі № 820/5882/13а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс Схід Компані»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс Схід Компані» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.04.2013 № 0000952220 та № 0000962220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2013, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Атлантіс Схід Компані» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПП «Будком-Алон» за період з 01.04.2012 по 31.08.2012, ТОВ «Праксет-Харків» за період з 01.06.2012 по 30.06.2012 та ТОВ «Спецтрубомонтаж» за період травень, вересень 2012 року та подальшої участі отриманих товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, складено акт № 1408/22.2-05/34332486 від 09.04.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на прибуток на загальну суму 562 375 грн., за ІІ квартал 2012 року - 81 730 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 480 645 грн.; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на додану вартість в загальному розмірі 535 595 грн., у т.ч.: за травень 2012 року у сумі 12 267 грн., за червень 2012 року - 65 571 грн., за липень 2012 року - 146 618 грн., за серпень 2012 року - 139 514 грн., за вересень 2012 року - 171 625 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.04.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000952220 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 702 968,75 грн., в т.ч.: 562 375 грн. основного платежу та 140 593,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000962220 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 669 493,75 грн., в т.ч.: 535 595 грн. основного платежу та 133 898,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит з ПДВ та валові витрати за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Праксет-Харків», ТОВ «Спецтрубомонтаж» та ПП «Будком-Алон», які, на думку податкового органу, реально не відбулись, а правочини вчинені між позивачем та вищезазначеними контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

Матеріалами справи встановлено, що 31.05.2012 між ПП «Будком-Алон» (постачальник) та ТОВ «Атлантіс Схід Компані» (покупець) укладено договір поставки № 02-05, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю будівельні матеріали в асортименті, в подальшому «продукція», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх відповідно до умов договору.

15.06.2012 між ТОВ «Атлантіс Схід Компані» (замовник) та ТОВ «Праксет-Харків» (виконавець) укладений договір про надання послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому відповідно до умов договору, послуги з розміщення співробітників замовника у м. Херсоні у відповідності до заявки, а замовник зі свого боку зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

03.09.2012 між ТОВ «Спецтрубомонтаж» (постачальник) та ТОВ «Атлантіс Схід Компані» (покупець) укладений договір поставки № ДГ 03/09, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю будівельні матеріали партіями на підставі заявок покупця, в яких зазначається асортимент та кількість необхідного товару, а також на підставі видаткових накладних, які оформлюються на кожну партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар.

За результатами вказаних господарських операцій позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати в спірному періоді.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Праксет-Харків», ТОВ «Спецтрубомонтаж» та ПП «Будком-Алон», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів, послуг, що придбані платником податку; не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, з відповідним документальним підтвердженням.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку в стані платників податку на додану вартість, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний