Ухвала суду № 40842166, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/36291/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року

у справі №826/16600/13-а

за позовом Українського державного підприємства поштового зв’язку «УКРПОШТА» в особі Житомирської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «УКРПОШТА»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників №0000473930 від 09.09.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників №0000473930 від 09.09.2013 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Міжрегіональне головне управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 січня 2014 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями контролюючим органом була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача, розташованої за адресою: с.Тетерівка, вул. Щорса, 45, щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про реєстрацію виробництва та обігу підакцизних товарів, про що складено акт №0078/06/30/22/22046132 від 27.08.2013 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем п.9, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, зокрема, встановлено, що підприємством не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків за відповідні дати у кількості 13шт.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного оскарження Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000473930 від 09.09.2013 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 4421,00грн., в т.ч. за невиконання щоденного друку звітного чеку або його зберігання в КОРО в кількості 13 шт. у розмірі 4420,00грн.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані і послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 зазначеної норми права встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було здійснено роздрукування фіскальних чеків (Z - звітів) за 28.06.2012р., 01.08.2012р., 31.08.2012р., 04.09.2012р., 05.09.2012р., 06.09.2012р., 31.10.2012р., 01.02.2012р., 01.03.2012р., 23.03.2012р., 31.05.2012р., 28.06.2012р. та 31.07.2012р., податковий орган правомірно і обґрунтовано прийшов до висновку про порушення ним пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за зазначені дати.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи згідно з відповідними наказами та розпорядженнями, копії яких долучені до матеріалів справи, 28.06.2012р., 01.08.2012р., 31.08.2012р., 31.10.2012р., 01.02.2013р., 01.03.2013р., 23.03.2013р., 31.05.2013р., 28.07.2013р., 31.07.2013р. на підприємстві були встановлені вихідні дні. Крім того, відповідно до листа ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» Зарічанський район електричних мереж, в поштовому відділенню с.Тетерівка було відсутнє електропостачання 04.09.2012р., 05.09.2012р., 06.09.2012р. Отже, у зазначені дні підприємство не працювало.

Слід зазначити, що під час розгляду справи було встановлено, що позивачем було дотримано вимоги законодавства щодо внесення відповідних записів до КОРО у зв’язку з відсутністю електропостачання.

Вищевказані документи не були надані позивачем під час проведення перевірки, однак, судом апеляційної інстанції були враховано норми п.44.6 ст.44 ПК України, згідно яких у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до матеріалів справи, листом від 04.09.2013 року №13-204 УДППЗ «Укрпошта» надало відповідачу письмові заперечення на акт перевірки, до якого додало копії відповідних розпоряджень, наказів та довідок, які підтверджують те, що у зазначені дні підприємство не працювало.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем відповідних положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників – залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.