Ухвала суду № 40842148, 22.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2014 року м. Київ К/800/45760/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Моторного О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2013

у справі № 817/1675/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по орендній платі за землю в сумі 1 133,66 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, позов задоволено; стягнуто з відповідача податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 1 133,66 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; залишити адміністративний позов без розгляду і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки з фізичних осіб в сумі 1 133,66 грн., в тому числі 1 118,27 грн. за основним платежем та пеня в сумі 15,39 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000141740 від 19.11.2012, № 0000131740 від 19.11.2012, № 0000151740 від 06.12.2012 та податкової декларації з плати за землю № 3788 від 16.02.2012.

Вказані податкові повідомлення-рішення, отримані відповідачем, у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Податковим органом надіслано відповідачу податкову вимогу № 597 від 06.03.2012, яка на момент розгляду справи останнім не задоволена та не оскаржувалась.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з узгодженості податкових зобов'язань відповідача по орендній платі за земельні ділянки з фізичних осіб та їх несплати; направлення податкової вимоги відповідачу податковим органом в установлені строки; непогашенням податкового боргу відповідача в розмірі 1 133,66 грн. на день розгляду справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу (положення пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Оскільки, матеріалами справи встановлено наявність у відповідача суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1 133,66 грн., яка не була самостійно сплачена ним у встановлений Податковим кодексом України строк та набула статусу податкового боргу, то вимоги податкового органу про стягнення зазначеної суми в судовому порядку є обґрунтованими.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.А. Моторний О.І. Степашко