Ухвала суду № 40842118, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/64194/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013

у справі № 0870/10639/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Яліта»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Яліта» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області, від 19.07.2012 № 0001362211.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Яліта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Сіті-Буд» за період з 01.07 по 31.12.2011, складено акт № 155/22-1109/19013465 від 06.06.2012, в якому зафіксовані порушення, зокрема, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.07.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001362211 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 66 481 грн.

Під час проведення перевірки податковим органом вивчались взаємовідносини позивача з контрагентом ПП «Сіті-Буд».

Саме висновки про безтоварність операцій по взаємовідносинах позивача з даним контрагентом стали підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Матеріалами справи встановлено, що 10.08.2011 між ПАТ «Яліта» (замовник) та ПП «Сіті-Буд» (підрядник) укладено договір підряду № 1151, за умовами якого підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами виконати роботи по благоустрою території на території об'єкта (комплекс житлових будинків незакінченого будівництва за адресою: м. Ялта, вул. Сєченова-Достоєвського, 21/31), а саме: земельні роботи, устрій підпірних стін, вертикальне планування, підготовка під укладку плитки, плиткове покриття, устрій зелених зон, траншеї під укладення кабелю зовнішнього освітлення та їх закопування, завезення ґрунту загальною вартістю 1 742 378 грн., в т.ч. ПДВ 290 396,34 грн. Додатковою угодою № 1 від 01.12.2011 збільшено обсяг робіт, вартість яких визначено у розмірі 171 713,88 грн., в т.ч. ПДВ 28 618,98 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні, видані від імені особи, що заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт виконання робіт.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що податковий орган не надав жодних доказів того, що платник податку (ПАТ «Яліта») діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допущено його контрагентом.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 зазначеного Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 200.1, 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. п. 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки, в судовому порядку встановлено видачу податкових накладних, які стали підставою для формування ПАТ «Яліта» податкового кредиту, особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням особи, що заперечує свою участь у створенні та діяльності ПП «Сіті-Буд», зокрема, й у підписанні будь-яких первинних та бухгалтерських документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та подальше формування розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є безпідставним.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про правомірність зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області підлягає задоволенню, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 - скасуванню, а постанова Запорізького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2013 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління у Запорізькій області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.03.2013.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний