Постанова № 40842061, 03.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2014 року 13:00 № 826/13672/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волеум Індрастріз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Волеум Індрастріз» (далі - ТОВ «Волеум Індрастріз», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про:

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві при складанні акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Волеум Індрастріз» з контрагентами, вказаними в акті №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- визнання протиправним акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- скасування акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Волеум Індрастріз», в тому числі, дій з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Волеум Індрастріз» на підставі акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію викладену в акті №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.;

- зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Волеум Індрастріз», в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Волеум Індрастріз» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчинені протиправні дії по вжиттю заходів спрямованих на проведення зустрічної звірки позивача, за результатами яких складено акт, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, формування недостовірних висновків щодо вчинення ним правочинів, не спрямованих на реальне настання правових наслідків та як наслідок проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, що погіршує його репутацію як добросовісного учасника господарських правовідносин перед контрагентами, а також коригування його податкових зобов'язань та податкового кредиту і внесення недостовірних даних до електронних баз даних.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що дії посадових осіб податкового органу, пов`язані із вжиттям заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та виконанням функціонального обов`язку стосовно висвітлення у акті про неможливість проведення зустрічної звірки відповідних висновків стосовно господарської діяльності підприємства, не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

ТОВ «Волеум Індрастріз» (код ЄДРПОУ 38963943) зареєстроване 04.11.2013р. в Головному управлінні юстиції у м. Києві, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців №10701020000051806.

ТОВ «Волеум Індрастріз» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.11.2013р. та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відповідачем на підставі пп.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

За результатами вжитих заходів складено акт від 31.07.2014р. №2189/26-55-22-10/38963943 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

Згідно з обставинами, викладеними в акті, звіркою встановлено, що правочини між позивачем та відображеними ним у додатках 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» постачальників та покупців за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р., не спрямовані на реальне настання правових наслідків; вбачається проведення позивачем транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Також, відповідач зазначає, що звіркою ТОВ «Волеум Індрастріз» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх часткового задоволення виходячи з наступного.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - Податковий кодекс України) передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до п.п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі - Порядок №1232).

Пунктом 1 Порядку №1232 встановлено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки судом встановлено, що інформацією, яка викликає сумнів стосовно факту здійснення операцій позивачем були отримані наступні акти податкових органів, а саме:

- акт від 25.06.2014р. №425/22-03/34054955 ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сапсан-Юг» за період діяльності з 01.01.2013р. по 30.04.2014р.;

- акт від 06.06.2014р. №398/26-51-22-03/33054503 ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «МНТ» за період діяльності березень - квітень 2014 року;

- акт від 04.07.2014р. №464/14-20-22-31/33054503 Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення) про результати документальної невиїзної позапланової перевірки фермерського господарства «Яковина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2013р. по 30.04.2014р.

Відповідно до вищезазначених актів, за результатами перевірок контрагентів-постачальників позивача не підтверджено обсяги проведених операцій з постачання товарів (робіт, послуг), поставлених за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. на адресу ТОВ «Волеум Індастріз».

Згідно із приписами пункту 4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження.

Крім того, з метою впровадження єдиного порядку проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22 квітня 2011 року, затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відтак, зміст викладених норм вказує на те, що саме за результатами здійснених зустрічних звірок складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Як вбачається із акту про неможливість проведення зустрічної звірки, ТОВ «Волеум Індастріз» має стан « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку з чим отримати документальне підтвердження порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліках господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. в податкового органу не було можливості.

Отже, твердження позивача про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства, а також про те, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби є необґрунтованою, так як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом, зокрема, проведення звірок у випадках та в порядку, встановленому Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідачем в процесі проведення звірки не вчинено дій, які виходили б за межі повноважень органів податкової служби чи порушували встановлений нормативними актами порядок її проведення.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві при проведенні вказаних вище дій реалізував функції податкового органу на виконання вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що дії податкового органу щодо вжиття заходів направлених на проведення зустрічної звірки здійснені з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням компетенції.

Відтак, враховуючи, що дії податкового органу з проведення відповідних заходів та складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки безпосередньо не порушують охоронюваних законом прав та інтересів, не несе правових наслідків для позивача, суд не вбачає підстав для визнання цих дій протиправними, а твердження позивача є необґрунтованими та такими, що невірно тлумачать норми права, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Волеум Індрастріз» з контрагентами, вказаними в акті від 31.07.2014р. №2189/26-55-22-10/38963943 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р., слід зазначити наступне.

В розумінні Порядку №1232 та Податкового кодексу України, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом застосування суб'єктом владних повноважень норм права.

Актом застосування норм права або правозастосовним актом, може бути рішення, викладене у формі податкового повідомлення-рішення, яке приймається на підставі нормативно-правових актів та висновків перевірки і наділено такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави та є персоніфікованим.

Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки таких ознак не має, тому у правовому регулюванні участі не приймає, а є лише носієм певної інформації та може бути доказом у адміністративній справі відповідно до норм статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку висновкам, викладених в акті зустрічної звірки від 31 липня 2014 року, судом не встановлено наявність в них формулювання відповідачем тверджень про визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, нікчемними.

Разом з тим, суд зазначає, що будь-які формулювання, викладені у висновках такого акту, не можуть самі по собі спричиняти жодних негативних наслідків для платника податків, у тому числі, бути достатньою підставою для визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року по справі №К/800/61168/13.

Із викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. та його скасування, суд зазначає наступне.

Акт звірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Суд звертає увагу на те, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (звірки); дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки (звірки) без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Акт є носієм доказової інформації щодо підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, є податковою інформацією, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки, однак оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх викладення в ньому висновків) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2014 року по справі №К/800/61168/13.

Також, наведена позиція застосування норм матеріального права відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13 за позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції у Волинській області, головного контролера-ревізора відділу інспектування у сфері матеріального виробництва та послуг Інспекції ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 33770792).

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2013 року по справі К/800/9399/13, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2014 року по справі К/800/20095/14.

Акт звірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідач, в даному випадку, є суб'єктом владних повноважень та виконує владні управлінські функції щодо позивача.

За таких обставин, суд не наділений повноваженнями щодо закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави неналежності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Оскільки позовну вимогу щодо скасування акту про неможливість проведення зустрічної звірки неможливо віднести до юрисдикції іншого суду, суд позбавлений можливості застосувати положення статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині, а тому дана вимога розглядається по суті.

При цьому, суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене.

Проте, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту від 31.07.2014р. №2189/26-55-22-10/38963943 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Однак, як було встановлено судом, інформацію акта зустрічної звірки від 31 липня 2014 року відповідач вніс до інформаційної системи «Податковий блок», зокрема інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за перевіряємий період.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованих системах «Аудит», «Податковий блок».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно положень ст.ст.14, 54 179 Податкового кодексу України, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення.

В той час, відповідачем не надано, а судом не встановлено наявність рішення щодо визначення грошового зобов'язання позивачу, його узгодження чи оскарження, яке послугувало б підставою для здійснення коригування у базах даних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача пов'язані із коригуванням показників податкової звітності позивача в інформаційних базах податкового органу, здійснені на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки є протиправними, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню..

Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний виключити з інформаційної бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію викладену в акті від 31.07.2014р. №2189/26-55-22-10/38963943 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

Разом з тим, виходячи з вищевикладеного та з метою належного захисту прав та інтересів позивача, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності позивача, в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», які позивачем зазначено у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р., а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено в повному обсязі правомірність та обґрунтованість вчинених ним оскаржуваних дій.

Натомість, вимоги позивача знайшли своє належне обґрунтування в частині позовних вимог.

За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Волеум Індрастріз» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Волеум Індрастріз», в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі даних «Податковий блок» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені на підставі акту №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» (код ЄДРПОУ 38963943) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виключити з інформаційної бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, викладену в акті №2189/26-55-22-10/38963943 від 31.07.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Волеум Індрастріз» (код ЄДРПОУ 38963943) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Волеум Індрастріз», в тому числі зобов'язання відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в інформаційній базі «Податковий блок» та «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ «Волеум Індрастріз» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2014р. по 30.04.2014р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Волеум Індрастріз» (код ЄДРПОУ 38963943) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 27,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко