Постанова № 40841972, 30.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 р. Справа № 804/12536/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Зарвія І.Л.

представник відповідача - Петрашку О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) податковою звітністю;

- визнати декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість звітну за червень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме:18.07.2014 року;

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279);

- зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову звітність ТОВ «БІФЛЕКС»;

- встановити судовий контроль в порядку ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що позивачем з дотриманням строків, встановлених приписами п.п.49.18.1п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Проте, відповідач безпідставно відмовив у прийнятті вказаної декларації, надіславши позивачу квитанцію №1 із зазначенням у ній у якості підстави неприйняття звітності «можливо відсутній договір з МДЗУ». При цьому договір про визнання електронних документів, укладений позивачем з податковим органом є чинним. Крім того, згідно чинного податкового законодавства, якщо податкова декларація складена із порушенням, то контролюючим органом обов'язково надсилається квитанція №2, у якій і зазначаються причини не прийняття, а квитанція №1 свідчить лише про передачу платником податків податкових документів до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Отже, відповідач, не надіславши позивачу квитанції №2, а відмовивши у прийнятті декларації лише квитанцією №1, порушив означену процедуру. Також позивач зазначав, що через неприйняття відповідачем декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року засобами електронного зв'язку в електронній формі, ТОВ «БІФЛЕКС» подало її до контролюючого органу у паперовому вигляді кур'єрською службою, що підтверджується повідомленням про вручення від 18.07.2014р. Однак, податкова декларація з ПДВ ТОВ «БІФЛЕКС» за червень 2014 року у паперовому вигляді також не була прийнята ОДПІ без зазначення будь-яких підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та доданих матеріалах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов в обґрунтування яких зазначив, що на підставі п.п.4 п. 6 Договору про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ «БІФЛЕКС», а саме: у зв'язку із встановленою відсутністю платника податків за місцезнаходженням та не повідомленням органу ДПС про зміну місцезнаходження, відповідачем було прийнято рішення про розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку. Оскільки договір про визнання електронних документів було розірвано, відповідачем правомірно було не прийнято подану позивачем 18.07.2014р. засобами електронного зв'язку в електронній формі декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року. Також відповідачем правомірно відмовлено у прийнятті цієї декларації у паперовій формі, поданої кур'єрською службою, оскільки дана декларація була подана ТОВ «БІФЛЕКС» після анулювання свідоцтва платника ПДВ. За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також зазначає, що оскільки у позивача не прийнято податкову декларацію з ПДВ за червень 2014 року, законодавчої підстави подавати до податкового органу звітну нову податкову декларацію за період, за який у нього не прийнято декларацію, немає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.2014р., що Товариство з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (далі - ТОВ «БІФЛЕКС», позивач) 03.09.2013р. зареєстровано Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

З 04.09.2013р. позивач перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Дніпропетровська ОДПІ, відповідач).

18.07.2014 року ТОВ «БІФЛЕКС» було подано до Дніпропетровської ОДПІ засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 12 квартал 2014 року. Але зазначені документи податкової звітності не були прийняті податковим органом, на що позивач отримав квитанції № 1 від 18.07.2014 року, у якій зазначено, що документ не прийнято, оскільки в ньому виявлені помилки, а саме: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір МДЗУ.

З метою своєчасного подання податкової звітності 18.07.2014 року позивач направив до відповідача поштовим відправленням - рекомендованим листом з повідомленням про вручення шляхом пріоритетної кур'єрської доставки лист № 18/07 від 18.07.2014р. та податкову звітність (податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, додаток № 1 до декларації з ПДВ за червень 2014 року, додаток № 5 до декларації з ПДВ за червень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2014 року), що підтверджено матеріалами справи.

Проте, зазначений лист повернувся до позивача у зв'язку з відмовою відповідача від його одержання без зазначення причини відмови.

Також, позивач до податкового органу 07.08.2014 року направив до відповідача поштовим відправленням - рекомендованим листом з повідомленням про вручення шляхом пріоритетної кур'єрської доставки податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 12 квартал 2014 року.

Зазначений лист також повернувся до позивача у зв'язку з відмовою відповідача від його одержання без зазначення причини відмови.

Пунктом 49.1 та п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.8.ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У відповідності до п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання як контролюючим органом.

Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно положеннями п. 48.1, п. 48.3, п. 48.4, 48.7 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Як передбачено абзацем 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Судом встановлено, що 14.10.2013р. між ТОВ «БІФЛЕКС» та Дніпропетровською ОДПІ було укладено договір про визнання електронних документів №374/2013. Предметом даного договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих ТОВ «БІФЛЕКС» в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно п.п.3 п.6 цього Договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до Дніпропетровської ОДПІ нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Судом також встановлено та відповідачем не заперечувалось, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів ТОВ «БІФЛЕКС» спливає лише 11.09.2015р., що підтверджується наданими позивачем сертифікатами відкритого ключа, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 7.3, п.7.4 та п.7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що друга квитанція із зазначенням наявності помилок у поданій позивачем податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2014 року, ТОВ «БІФЛЕКС» не надсилалася.

Представником відповідача було пояснено, що причиною не прийняття податкових документів позивача в електронному вигляді стало розірвання Дніпропетровською ОДПІ в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 14.10.2013р. №374/2013, укладеного з ТОВ «БІФЛЕКС», на підставі п.п.4 п.6 вказаного Договору, а саме: у зв'язку із встановленою відсутністю платника податків за місцезнаходженням та не повідомленням органу ДПС про зміну місцезнаходження.

Також відповідачем було надано повідомлення №424/10/04-17-18-59 від 30.06.2014р. Дніпропетровської ОДПІ про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та Довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 2098 від 02.06.2014р., якою зазначено, що місцезнаходження ТОВ «БІФЛЕКС» не встановлено.

Окрім того, Дніпропетровською ОДПІ було складено лист №10125/10/04-17-18-25 від 30.05.2014р. про повідомлення ТОВ «БІФЛЕКС» про розірвання договору від 14.10.2013р. №374/2013, проте доказів отримання зазначеного листа відповідачем не надано.

Між тим, слід зазначити, що згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 05.05.2003 року № 755 IV у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким повідомленням відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р. для податкового органу є повідомлення за формою № 18-ОПП.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (755 IV). Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.19-ОПП (додаток 25).

Проте, як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.09.2014р., ТОВ «БІФЛЕКС» 16.06.2014р. та 01.07.2014р. було підтверджено відомості про юридичну особу, про що внесено відповідні записи.

Суд звертає увагу, що запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням відсутній. Податкова адреса позивача (його місцезнаходження) з 03.09.2013р. є: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. 8 березня, буд.23.

Також, як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «БІФЛЕКС» 10 липня 2014 року було подано до Дніпропетровської ОДПІ заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, за розглядом якої останнім 16.07.2014р. було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Статтею 184 Податкового кодексу України врегульовано питання анулювання реєстрації платника податку.

Так, згідно п.184.5, п.184.6 ст.184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.10 ст.184 Податкового кодексу України, про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів письмового повідомлення ТОВ «БІФЛЕКС» про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Отже, позивач не знав та не міг знати про здійснення анулювання реєстрації платника ПДВ, також суд зазначає, що ТОВ «БІФЛЕКС» було подано податкову звітність саме за період, коли свідоцтво реєстрації платника ПДВ було не скасовано, окрім того, податковим законодавством встановлено лише позбавлення права платника податку саме на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних, що розпочинається з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку.

Проте, позивачем не було допущено віднесення сум податку до податкового кредиту та виписку податкових накладних з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ при поданні податкової звітності за червень 2014 року.

Під час судового розгляду судом досліджені звітна декларації з податку на додану вартість за червень 2014 р. з додатками. Суд звертає увагу на те, що декларації оформлені відповідно до приписів чинного законодавства та містять обов'язкові реквізити.

Судом також встановлено, що Дніпропетровська ОДПІ письмового повідомлення про відмову з посиланням на конкретні обставини та/або правові норми щодо причин відмови у прийнятті податкової звітності за червень 2014 року до позивача не направлялись.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) податковою звітністю є протиправними, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) податковою звітністю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість звітну за червень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме:18.07.2014 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що податкова декларація повинна бути прийнята податковим органом вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 ПК України, а саме з дати її фактичного подання. В такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права повинні бути відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Наведена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року N 1503/12/13-12.

З огляду на наведене, суд визнає декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість звітну за червень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме:18.07.2014 року.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС», суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.9, п. 5.1, п. 5.4. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З урахуванням викладеного у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток особових рахунків відображали показники (дані) зазначені в податковій декларації, зокрема з податку на додану вартість.

Отже, зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «БІФЛЕКС» є необхідним заходом для належного захисту прав ТОВ «БІФЛЕКС».

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача відновити подання засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову звітність ТОВ «БІФЛЕКС», тому що зазначена вимога вже була предметом розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/8488/14 від 18.07.2014р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Також, задоволенню не підлягає позовна вимога в частині щодо встановлення судового контролю в порядку ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.

У відповідності з ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позовні вимоги - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, спрямовані на захист або поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 267 суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог.

Окрім того, позивачем не надано доказів наявності підстав для невиконання відповідачем судового рішення після набрання ним законної сили або перешкоджанню виконання судового рішення.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, щодо невизнання декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279), податковою звітностю.

Визнати декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість - звітну, за червень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме - 18.07.2014 року.

Зобов'язати Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279) з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «БІФЛЕКС» (код ЄДРПОУ: 38873279).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя Е.О. Юрков