Рішення № 40841335, 30.09.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" вересня 2014 р. Справа № 906/1114/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Руденко Н.О. - дор. №197/19/02-19 від 09.04.14 р.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Кравчук О.А. - служб. посв. №019372, видане 07.08.13 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради (м.Коростишів)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м.Коростишів)

про повернення земельної ділянки та приведення її в попередній стан

Прокурор Коростишівського району пред'явив позов в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Коростишів) з наступними вимогами:

- зобов'язати відповідача повернути та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням земельну ділянку площею 0, 0007 га, що розташована по АДРЕСА_3 для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску;

- зобов'язати відповідача за власний рахунок демонтувати тимчасову споруду (торгівельний кіоск) за вищевказаною адресою.

В обгрунтування поданого позову прокурор Коростишівського району посилається, зокрема, на те, що:

- 02.02.09р. за №51 між Коростишівською міською радою та ФОП ОСОБА_4 був укладений Договір оренди земельної ділянки для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, що знаходиться в АДРЕСА_3, площею - 0,0007 га.;

- відповідно до п. 8 якого, строк дії Договору становить 3 роки, після закінчення якого орендар має переважне право на його поновлення на новий строк; орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- термін дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 02.02.12р. протягом терміну якого відповідач не звертався до орендодавця із письмовою заявою про його продовження на новий строк;

- 18.06.2012р. відповідач звернувся із заявою до орендодавця про продовження дії договору оренди земельної ділянки;

- 10.07.2012р. Коростишівська міська рада листом-повідомленням за №581/21 повідомила ФОП ОСОБА_4 про те, що Договір оренди земельної ділянки не буде поновлюватись на новий термін;

- рішенням від 21.05.2014р. №784 Коростишівської міської ради "Про розгляд звернення ФОП ОСОБА_4." було відмовлено ФОП ОСОБА_4 у поновленні Договору оренди земельної ділянки від 02.02.2009р. за №51 площею 0, 0007 га по АДРЕСА_3 у зв'язку із закінченням строку дії договору у відповідності до п.п. 8, 35 зазначеного Договору;

- всупереч п. 21 Договору оренди земельної ділянки від 02.02.09р. ФОП ОСОБА_4 не повертає орендовану земельну ділянку чим порушує права орендодавця.

В якості правових підстав позову прокурор посилається на ст.ст. 31, 34, 83, 90, 93, 166, 125, 211 Земельного кодексу України, ст. 319 ЦК України.

Ухвалою від 18.08.2014р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну підстави та предмету позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Прокурор в засіданні суду 16.09.2014р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просить суд їх задовольнити.

Позивач - Коростишівська міська рада позовні вимоги прокурора визнає в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Додатково позивач наголошує на тому, що:

- термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився 02.02.2012р.;

- орендар ФОП ОСОБА_4 не повідомив за місяць до закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки про намір продовжити його дію;

- 10.07.2012р. Коростишівська міська рада повідомила листом відповідача про те, що на новий строк Договір оренди земельної ділянки від 02.02.2009р. за №51 поновлюватися не буде;

- відповідач не реагує на усні та письмові звернення стосовно звільнення земельної ділянки та приведення її в попередній стан шляхом демонтажу торгівельного кіоску ФОП ОСОБА_4;

- кошти за використання земельної ділянки до міського бюджету не надходять.

Відповідач ФОП ОСОБА_4 відзиву на позов не подав; до господарського суду повернулися ухвали суду від 18.08.14р., 02.09.14р. з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання", які були надіслані господарським судом на дві юридичні адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

За змістом п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. за №18 передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки в ході розгляду справи господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин спору і правильного застосування законодавства, в засіданні суду 30.09.2014р. прокурору та представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позову.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2008р. між Коростишівською міською радою (як орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (як орендар) був укладений Договір №23 оренди земельної ділянки, відповідно до якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, що знаходиться в м. Коростишеві, Житомирської області по АДРЕСА_3, площею 7 кв. м. ( надалі - Договір № 23, ФОП ОСОБА_4.).

Підстава укладення Договору № 23 - рішення 16 сесії Коростишівської міської ради 5 скликання від 16 жовтня 2007р. №424.

Договір №23 укладено строком на 1 (один) рік з правом орендаря на його поновлення на тих самих умовах та на той самий строк.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки , згідно довідки ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" № 290 від 24.06.2004 р. - 513 грн. Орендна плата - 51,30 грн.

23 січня 2009р. за №863 рішенням Коростишівської міської ради 31 сесії 5 скликання "Про поновлення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення" вирішено Договір № 23 поновити на новий строк , однак тривалістю в 3 роки , та зобов'язано ФОП ОСОБА_4 на протязі 15 календарних днів з дня отримання рішення міської ради укласти договір оренди земельної ділянки ( надалі - рішення №863 ) (а. с. 14).

02.02.2009р. між Коростишівською міською радою (як орендодавцем) та ФОП ОСОБА_4 (як орендарем) підписано Договір №51 оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, що знаходиться в АДРЕСА_3, площею - 0, 0007 га ( надалі - Договір №51).

Підстава укладення Договору № 51 - рішення №863.

Судом встановлено, що умови Договору №51 в частині строку дії договору ( 3 роки), розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (1653, 75 грн.), орендної плати ( 165,38 грн.), інше, викладені в новій редакції , що свідчить про його відмінність від Договору № 23, про поновлення якого на новий строк йшлося у рішенні № 863.

Таким чином, 02.02.2009р. між Коростишівською міською радою та ФОП ОСОБА_4 було підписано новий договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, що знаходиться в АДРЕСА_3, площею - 0, 0007 га за № 51, а не поновлено на новий однорічний строк та на тих самих умовах Договір № 23.

Так, за умовою п.8 Договору № 51 останній укладено на 3 (три) роки. Після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця по намір продовжити його дію.

У п. 20 Договору №51 обумовлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у термін 5 днів після реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після реєстрації договору оренди орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки ( п. 31 Договору № 51).

Після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору № 51).

Невід'ємними частинами Договору № 51 , як визначено у п. 41, сторони визначили:

- рішення тридцять першої сесії міської ради п'ятого скликання від 23 січня 2009р. №863;

- план або схема земельної ділянки;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлення земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт прийняття-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом.

Як встановлено судом Договір № 51 зареєстровано в Коростишівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 07.07.2009р. за №04094100024.

В ході судового вирішення спору позивачем Коростишівською міською радою не доведено виконання умови п. 20 Договору №51 про передачу відповідачу земельної ділянки в оренду за актом її приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, 18.06.2012р. відповідач ФОП ОСОБА_4 звернувся до Коростишівської міської ради із заявою про продовження терміну дії Договору № 51 , яку отримано за №20/Д-556 від 18.06.12р. (а. с. 19).

Листом від 10.07.2012р. за №581/21 Коростишівська міська рада в особі міського голови Чиколая М.К. та з посиланням на ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомила відповідачу про те, що договір оренди земельної ділянки площею 0, 0007га не буде поновлюватися на новий строк (а. с. 18).

Лист - повідомлення надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 11.07.12року на адресу : АДРЕСА_1 ( а.с. 89,90).

В подальшому, а саме 30.08.2012р. на 21 сесії Коростишівської міської ради 6 скликання було прийняте рішення за №422 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок несільськогосподарського призначення" , у п.3 констатуючої частини якого доручено юридичному відділу вивчити питання поновлення на новий термін Договору № 51 з ФОП ОСОБА_4 ( надалі - рішення № 422) (а. с. 17, 27).

18 вересня 2012 року на виконання п.3 рішення № 422 відбулося засідання комісії по земельних спорах Коростишівської міської ради, оформлене протоколом №24, за наслідками якого, комісія дійшла до наступних висновків:

1) звернутися із листом до архітектора району щодо надання інформації, згідно чинного законодавства, про можливість встановлення кіоску як продовження діючої зупинки по вул. Горького, в м. Коростишеві;

2) ФОП ОСОБА_4 рекомендувати вирішити питання перенесення кіоску в інше місце, зокрема звернутися до голови правління КРССТ щодо укладення договору на встановлення кіоску на території "ринку" (а. с. 17, 27).

Як свідчать матеріали справи, виконавчий комітет Коростишівської міської ради в особі міського голови Чиколая М.К. листом від 30.10.2012р. за №772/21 повідомив відповідача про те, що 07.07.2012р. закінчився термін дії Договору № 51 та рекомендував звернутися до голови правління КРССТ щодо укладення договору на встановлення кіоску на території ринку . До листа додано копію протоколу комісії по земельних спорах від 18.09.12р. № 24 та копію листа відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури райдержадміністрації від 22.10.12р. № 260 (а. с. 20).

Докази надіслання листа від 30.10.2012р. за №772/21 з додатками відповідачу позивачем не доведено.

В матеріалах справи відсутні докази вирішення сторонами спірного питання у 2012 та 2013 роках.

В подальшому, як встановлено судом, Коростишівська міська рада в особі міського голови Чиколая М.К. надіслала відповідачу ФОП ОСОБА_4 претензію від 06.03.2014р. за №109/21/02-17 з вимогою звільнити земельну ділянку загальною площею 0,0007га для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, що знаходиться в м. Коростишеві по АДРЕСА_3 шляхом демонтажу вказаної споруди за власні кошти (а. с. 21).

У відповіді на претензію від 03.04.2014р. ФОП ОСОБА_4 вимоги останньої не визнав з тих підстав, що до закінчення строку дії Договору № 51 звернувся із заявою про його поновлення, тому просить повторно розглянути його заяву на сесії міської ради про можливість знаходження кіоску на орендованій земельній ділянці (а.с. 22).

Розглянувши відповідь на претензію від 03.04.14року, виконавчий комітет Коростишівської міської ради в особі міського голови Чиколая М.К. листом від 10.04.2014р. за №109/21/02-19 вказав відповідачу про відсутність правових підстав для знаходження торгівельного кіоску в м. Коростишеві по АДРЕСА_3 та необхідність, у зв'язку з цим , його демонтажу (а.с. 23).

Лист від 10.04.2014р. за №109/21/02-19 надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 11.04.14року на адресу: АДРЕСА_1 та отримано останнім 19.04.14р. ( а. с. 87,88).

Як свідчать матеріали справи, 21 травня 2014р. на 39 (позачерговій) сесії 6 скликання Коростишівською міською радо прийняте рішення за №784 у п.1 констатуючої частини якого відмовлено ФОП ОСОБА_4 у поновленні Договору № 51 у зв'язку із закінченням строку його дії договору ( надалі - рішення № 784).

У п.2 констатуючої частини рішення № 784 зобов'язано відповідача протягом 5 календарних днів з дати його прийняття звернутися до Коростишівської міської ради для складання акту приймання-повернення земельної ділянки міській раді у стані , придатному для подальшого використання , та провести демонтаж тимчасової споруди (торгівельного кіоску) за власний рахунок (а. с. 26).

Витяг з рішення № 784 Коростишівською міською радою надіслано відповідачу супровідним листом № 260/19/02-19 від 23.05.2014року рекомендованою кореспонденцією 27.05.14 року на адресу: АДРЕСА_1 ( а. с. 83,84).

Відповідачем, як свідчать наявні у справі докази, рішення № 784 добровільно не виконано.

13 серпня 2014 року прокурор Коростишівського району звернувся з цим позовом до суду в інтересах Коростишівської міської ради до відповідача ФОП ОСОБА_4 з вимогами зобов'язати останнього повернути та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням земельну ділянку площею 0, 0007 га, що розташована по АДРЕСА_3 для обслуговування тимчасового торгівельного кіоску, а також за власний рахунок демонтувати останній.

Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи, господарський суд на підставі ст.ст. 4-7 та 43 ГПК України прийшов до висновку позов прокурора задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відносини найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон про оренду) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотною умовою договору оренди землі є умова про строк його дії (стаття 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на 02.02.2009р.( надалі за текстом - Закон про оренду).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (статті 631 ЦК України).

За приписами статті 31 Закону про оренду та умови п.35 Договору № 51 останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з тим, умова п. 8 Договору № 51 визначає переважне право орендаря на його поновлення на новий строк , для чого орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір №51 з умовою про трьохрічний строк його дії підписано сторонами спору 02.02.2009р.

За змістом статей 18,20 Закону про оренду договір оренди землі підлягає державній реєстрації , якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки , на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Такий висновок підтверджується правилом ст. 125 ЗК України про право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно , право оренди земельної ділянки площею 0,0007га по АДРЕСА_3 у м. Коростишеві строком три роки у відповідача виникло 07.07.2009 року, тобто з дати державної реєстрації Договору № 51.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ст. 254 ЦК України).

З врахуванням викладеного та п.п.8,35 Договору оренди строк його дії закінчився 07.07.2012 року, а не 02.02.2012р., як доводив у позові прокурор.

Як вбачається зі змісту чинного законодавства за загальним принципом, земельні відносини будуються на засадах рівності сторін, і право вимагати укладення договору оренди землі виникає у суб`єкта лише у випадках, визначених законом.

Одним із таких випадків є переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на поновлення договору оренди землі (ч. 1 ст. 33 Закону про оренду ).

У п.2.17 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, слід застосовувати саме ту редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі" , яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. Так, до 12.03.2011року редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Здійснивши оцінку правової поведінки сторін Договору № 51 в період як до закінчення строку його дії 07.07.2012року, так і після цього , суд встановив, що Договір № 51 після 07.08.12року вважається таким, що поновлений на тих самих умовах, та на той самий строк в силу ст. 33 Закону про оренду в редакції, чинній з 12.03.11р., і відсутність додаткової угоди про поновлення строку його дії не спростовує зазначеного правового наслідку.

Судом встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_4, маючи намір скористатися переважним правом на поновлення Договору № 51 на новий строк , звернувся 18.06.12року із заявою до Коростишівської міської ради.

Попри те, що із відповідною заявою відповідач звернувся до орендодавця у строк менший, ніж встановлений у п. 8 Договору № 51, однак до закінчення строку його дії, тобто до 07.07.2012р.

Частина 3 ст. 33 Закону про оренду зобов'язувала орендаря до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проект додаткової угоди.

Судом встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_4, повідомивши позивача до закінчення строку дії Договору №51 про намір його продовжити на новий строк, вимоги ч.3 ст. 33 Закону про оренду не виконав.

Однак стаття 33 Закону України в ч. ч. 2 та 3 не містила імперативного припису про те, що порушення або недотримання їх вимог орендарем зумовлює автоматичне припинення строку дії договору оренди землі.

Ч. 4 ст. 33 Закону про оренду містила загальне правило про право сторін договору на стадії його поновлення на новий строк змінити за взаємною згодою інші його умови. Відсутність згоди щодо зміни орендної плати та інших істотних умов договору припиняла , в такому разі, переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк.

За правилом ч. 5 ст. 33 Закону про оренду орендодавець земельної ділянки комунальної власності зобов'язаний був в місячний строк розглянути лист - повідомлення орендаря та проект додаткової угоди, та , за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень щодо поновлення договору оренди землі - направити орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення.

Судом встановлено, що на стадії поновлення Договору № 51 між сторонами спору не виникало жодних спірних питань щодо зміни орендної плати та інших істотних умов договору. Відповідно, переважне право відповідача про поновлення строку дії Договору №51 не припинилося.

Отже в місячний строк, перебіг якого, в даному випадку, суд пов'язує із поданою відповідачем заявою 18.06.2012р., Коростишівська міська рада як орендодавець у період з 18.06.12р. по 18.07.2012р. мала прийняти одне із двох рішень:

- про поновлення Договору № 51 та укласти на його підставі з ФОП ОСОБА_4 додаткову угоду про його поновлення;

- про відмову у поновленні Договору № 51 та надіслати ФОП ОСОБА_4 лист - повідомлення про прийняте рішення.

При цьому, ч.5 ст. 33 Закону про оренду не містила імперативного припису про те, що порушення або недотримання орендарем вимог ч.ч. 2 та 3 цієї статті звільняє орендодавця від виконання її вимог.

Судом встановлено, що Коростишівська міська рада як орендодавець земельної ділянки вимоги ч.5 ст. 33 Закону про оренду не виконала , оскільки судом враховано наступне.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. №280/97-ВР визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Орендодавець - Коростишівська міська рада є органом місцевого самоврядування на яку поширюється вищезгаданий Закон.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (рішення КСУ від 16.04.2009р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

В силу ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень; рішення ради приймається на її пленарному засіданні.

Оскільки Коростишівською міською радою як орендодавцем у період з 18.06.12р. по 18.07.12р. р і ш е н н я про відмову у поновленні Договору № 51 не приймалось, підписаний одноосібно міським головою Чиколаєм М.К. лист - повідомлення №581/21 від 10.07.2012р. про не поновлення Договору № 51 на новий строк немає жодного юридичного значення.

У ч.6 ст. 33 Закону про оренду було передбачено наступне: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору № 51, а саме у період з 08.07.2012р. по 07.08.12р. , відповідач ФОП ОСОБА_4 продовжив користуватися земельною ділянкою, а Коростишівська міська рада лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі на його адресу не надсилала.

З врахуванням викладеного, Договір № 51 з 08.08.12 року вважається поновленим на той самий строк ( 3 роки) і на тих самих умовах, які були ним передбачені.

За правилом ч.8 ст. 33 Закону про оренду додаткова угода до Договору № 51 про його поновлення мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі відповідач ФОП ОСОБА_4 мав право оскаржити в суді ( ч.9 ст. 33 Закону про оренду).

Оскільки в силу ст. 33 Закону про оренду Договір № 51 вважається поновленим, і на дату звернення прокурора з цим позовом до суду новий трьохрічний строк його дії ще не закінчився, відповідач ФОП ОСОБА_4 вважається орендарем спірної земельної ділянки.

Вищевикладеним спростовуються доводи позову про те, що у відповідача ФОП ОСОБА_4 виник обов'язок повернути земельну ділянку орендодавцю відповідно до п. 21 Договору № 51 та ст. ст. 31 та 34 Закону про оренду , починаючи з 03.02.12 року.

Тому, всі подальші дії Коростишівської міської ради як орендодавця, починаючи з 08.08.12року, щодо вирішення питання про поновлення чи не поновлення з відповідачем Договору № 51 не мають жодного юридичного значення, в тому числі, рішення № 422 та № 784, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З врахуванням вимог ст. 4 ГПК України, суд не застосовує при вирішенні цього спору прийнятті Коростишівською міською радою рішення №№ 422 та 784, оскільки останні не відповідають частині 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Водночас, приймаючи рішення у справі, господарський суд має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству (п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України).

В такому разі судом спростовується встановлена у ст. 204 ЦК України презумпція дійсності правочину.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Згідно абз. 3 п.2 Постанови ВСУ від 06.11.2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до цього, відповідність чи невідповідність Договору № 51 оцінюється судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Частиною першою статті 15 Закону про оренду в редакції, чинній на 02.02.2009року були встановлені істотні умови, досягнення згоди з яких було обов'язковим для укладення договорів оренди землі.

Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов є підставою для визнання договорів недійсними (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Судом встановлено, що Договір № 51 не містить такої істотної умови договору оренди земельної ділянки комунальної власності як "умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки" .

Таким чином, відсутність в Договорі №51 однієї із істотних умов має наслідком недійсність останнього як правочину в цілому.

Окрім того, за змістом ч.2 ст. 15 Закону про оренду недійсність договору оренди землі зумовлює також порушення вимог ст. 17 цього Закону.

За загальним правилом, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).

За імперативним правилом статті 17 Закону про оренду передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання - передачі.

В силу положень ст. 15 цього Закону акт приймання-передачі об'єкта оренди виступає невід'ємною частиною договору оренди землі.

Слід зазначити, що у п. 41 Договору №51 сторони обумовили одну із невід'ємних частин договору - акт прийняття-передачі об'єкта оренди.

Однак в порушення вимог ст. 17 Закону про оренду та протягом 5-ти днів з дня державної реєстрації Договору №51 , Коростишівська міська рада як орендодавець не передала відповідачу ФОП ОСОБА_4 як орендарю, спірну земельну ділянку в оренду за актом приймання - передачі.

Таким чином, порушення вимог ст. 17 Закону про оренду також має наслідком недійсність Договору № 51 як правочину в цілому.

Про встановлену недійсність Договору №51 суд зазначає в резолютивній частині цього рішення суду.

За приписами ч. 2 ст. 236 ЦК України і ч. 3 ст. 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє, про що суд зазначає в резолютивній частині цього рішення суду ( п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", п. 2.29. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011р. №6).

За правилом ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Обов'язок відповідача ФОП ОСОБА_4 як орендаря повернути спірну земельну ділянку позивачу Коростишівській міській раді як орендодавцеві в силу закону ( ч.2 ст. 216 ЦК України) не виникає, оскільки земельна ділянка площею 0,0007га по АДРЕСА_3 в м. Коростишеві за актом приймання-передачі в оренду не передавалась.

Також відповідно до приписів ч. 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі", у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Натомість відповідач ФОП ОСОБА_4 зобов'язаний звільнити земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться у АДРЕСА_3, площею 0,0007 га шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску, виходячи з наступного.

Як вказував у позові прокурор, ч.1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 90 ЗК України, на яку також посилався у позові прокурор, встановлено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 83 ЗК України, на яку також посилався у позові прокурор, встановлено, що комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Право територіальної громади самостійно вирішувати питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад здійснюється через міські ради та їх виконавчі органи ( п. 3 Рішення КСУ від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)

Міські ради, як це логічно випливає із змісту частини третьої статті 140 Конституції України, є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Оскільки територіальній громаді міста Коростишева належить право комунальної власності на усі землі в межах цього населеного пункту, Коростишівська міська рада має право від її імені вимагати захисту порушеного права власності.

Відповідно до ст. ст. 16 та 391 ЦК України власник земельної ділянки вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

За загальним правилом, способи захисту прав власників на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України та підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України (п.2.9 Постанови Вищого господарського суду від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" .

Так, згідно ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав власника на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відновлення стану земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться у АДРЕСА_3, площею 0,0007 га, який існував до укладення недійсного Договору № 51 є можливим шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску, що на ній розміщується.

За змістом п. 4 ч.1 та абз. 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення повинна містити найменування майна, що підлягає передачі, місце його знаходження, а також, за необхідності, вказівку на строк виконання дій з передачі майна.

Вимоги до резолютивної частині рішення суду за вимогами про вчинення певних дій викладені також у п. 9.10 Постанові ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", у якому також наголошується на необхідності визначення строку їх виконання та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Резолютивну частину рішення суду буде викладено з врахуванням вище викладеного.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до цього процесуального принципу, позов прокурора суд вважає доведеним лише в частині , яку задовольняє.

Щодо розподілу судового збору за наслідками вирішення спору.

У п. 3.17.3 Постанови ВГСУ від 26.12.2011р. за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК України), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої-четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.

Відповідною сумою судового збору є 1218, 00 грн.

Частина 2 ст. 49 ГПК України передбачає, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

З урахуванням встановлених в ході вирішення спору обставин, господарський суд сплату судового збору в сумі 1218, 00 грн. за застосований механізм п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України покладає в цілому на орендодавця Коростишівську міську раду, оскільки умови передачі земельної ділянки в оренду визначає орендодавець, а не орендар, і тому за принципом належного урядування відповідальність за помилки при укладенні договору оренди має нести саме орган місцевого самоврядування.

Господарський суд розцінює вимогу прокурора про повернення земельної ділянки та приведення її до стану, придатного для використання як одну вимогу немайнового характеру , що підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1218,00 грн.

У зв'язку з відмовою прокурору у позові за цією позовною вимогою судовий збір покладається на позивача Коростишівську міську раду в цілому ( п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі - Постанова № 7).

У зв'язку із задоволенням позову прокурора в частині вимоги звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску, господарський суд покладає судовий збір в розмірі 1218, 00 грн. на відповідача ФОП ОСОБА_4 ( п.4.6 Постанови № 7, ч.5 ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, ст. 82, п.2 ч.1 ст. 83, ст. ст.84-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Коростишівського району задовольнити частково.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі, укладений 02.02.2009 року між Коростишівською міською радою (12501, вул. Чапаєва,1 м. Коростишів, код ЄДРПОУ 04053660) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований Коростишівським районним відділом Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за № 04001100024 від 07.07.2009 року.

3. Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у 15-денний строк з дня набрання рішенням законної сили, звільнити земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться у АДРЕСА_3, площею 0,0007 га шляхом демонтажу тимчасового торгівельного кіоску.

4. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, вул. Чапаєва,1 м. Коростишів, код ЄДРПОУ 04053660, р/р № 33214815700269 МФО 811039 в ГУДКУ у Житомирській області, код бюджетної класифікації 13050500 ) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260) - 2 436 ,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 380357260) - 1218, 00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.14року.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- прокурору Коростишів. р-ну (реком.)

3- прокурору м. Житомира (у книзі нарочним)

4- позивачу Коростишів. міськраді (12501, м. Коростишів, вул. Чапаєва, 1) простою

5-6 відповідачу ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) та ( АДРЕСА_2) рек. з повід.