Рішення № 40841290, 25.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18306/14 25.09.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» провідшкодування шкоди в сумі 8 295,12 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники: від позивача - не з'явився;від відповідача - н з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8 295,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,72, офіс 32-33.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Проте, конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням терміну зберігання).

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

На призначене судове засідання 25.09.2014р. представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2013р. у м. Луганську на перехресті вул. 30 років Перемоги та вул. Корольова була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по перехрестю вул. 30 років Перемоги та вул. Корольова в м. Луганську перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, в результаті чого здійснив зіткнення автомобілем "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2, чим порушив вимоги пункту 10.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою про ДТП № 9206620 та постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 13.06.2013р. №435/5884/163-п копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2 (застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування №CON/VES/CASCO054563-83867Га/13п від 08.04.2013р.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування №CON/VES/CASCO054563-83867Га/13п від 08.04.2013р., страхового акту №1.002.13.06904/VESKO20086 від 04.06.2013р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №37820 від 11.06.2013р. на суму 8 295,12 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 8 295,12 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 13.06.2013р. №435/5884/163-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП (28.05.2013р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АЕ/1369206 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн., строк дії полісу з 22.11.2012р. до 21.11.2013р.

Отже, відповідач є особою на яку за полісом №АЕ/1369206 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2 позивачем надано рахунок-фактура №1788 від 04.06.2013р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 9 552,12 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також, на підтвердження розміру витрат необхідних відновлювального ремонту автомобіля "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2 позивачем надано калькуляцію №1.002.13.06904 від 31.05.2013р., що розрахована по системі Audatex, відповідно до якої вартість ремонту склала 10 887,97 грн.

Слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції №1.002.13.06904 від 31.05.2013р., відповідають даним встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові №42/92 від 23.08.2011р.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Судом також враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що "Ніссан", д.н.з. НОМЕР_2, рік випуску автомобіля - 2011, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з п. 2 полісу №АЕ/1369206 франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 1 000 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АЕ/1369206 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 993, 988 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру завданих збитків і в межах суми, що перейшла до позивача, та за вирахуванням франшизи за полісом №АЕ/1369206, тобто суму 7 295,12 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача частково саме в сумі 7 295,12 грн.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,72, офіс 32-33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 12 коп. страхового відшкодування, а також 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 75 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.10.2014

Суддя І.І. Борисенко