Ухвала суду № 40836105, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 804/418/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 05 лютого 2014 року

у справі № 804/418/14

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності

Фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 49005;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська

Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області,

вул. Театральна, 1-А, м. Дніпропетровськ, 49047;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановили: Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 подано позов до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012401703.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Кальник В.В.) своєю постановою від 05 лютого 2014 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на наявність формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів. Перевіркою не встановлено у Позивача виробничих та складських приміщень; Позивачем не доведено наявності у найманих осіб відповідних кваліфікаційних вимог; відсутні товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування комплектуючих.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником ПДВ. Основні види діяльності за КВЕД: виробництво будівельних виробів із пластмас, виробництво металевих баків, резервуарів і контейнерів, будівельно-монтажні роботи, інші роботи із завершення будівництва, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 15.10.2013р. по 04.11.2013р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2011р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №1079/17.3-21/НОМЕР_2 від 11.11.2013р.

В акті перевірки вчинено записи про відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання; відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу реалізації продукції.

Так, в ході перевірки наданих первинних документів встановлено, що Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в документах на придбання та реалізацію продукції вказані неспівставні одиниці виміру, а саме на одну і ту ж номенклатуру товару в первинних документах визначено неоднорідні одиниці виміру (кВ.м, шт., п/м), що не дає можливості визначити фактичні витрати, пов'язані безпосередньо з отриманим доходом.

Окрім того, відсутні технічні умови для виготовлення будівельних виробів із пластмас (вікна та двері полівінілхлорідні) у відповідності вимог ДСТУ Б В.2.6-15-99: відсутність належним чином обладнаних виробничих приміщень; необхідного виробничого обладнання та трудових ресурсів відповідної кваліфікації для виготовлення будівельних виробів із пластмас та здійснення ремонтно-будівельних робіт з монтажу металопластикових та алюмінієвих конструкцій (вікна, двері); відсутність приміщень для зберігання готової продукції та комплектуючих; відсутність документів, підтверджуючих завезення матеріалів для виробництва - товарно-транспортних накладних.

Також, на вимогу ДПІ Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не надано калькуляції та кошторису на виготовлення та встановлення реалізованої продукції, сертифікати й гігієнічні висновки.

З урахуванням зазначеного, фахівцями контролюючого органу зроблений висновок, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі акту перевірки, 28 листопада 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012401703.

Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання для фізичних осіб-підприємців, у т. ч. які обрали спрощену систему оподаткування, у розмірі 135.738,78 грн., в їх числі 126.668,88 грн. за основним платежем та 9.069,9 грн. - штрафних санкцій.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини господарської діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти. В спірному випадку така обізнаність не є очевидною.

Теза в акті перевірки про те, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Як встановлено судом першої інстанції, Суб'єкт підприємницької діяльності здійснює діяльність із виготовлення будівельних виробів із пластмас.

Відсутність технічних умов для виготовлення будівельних виробів із пластмас (вікна та двері полівінілхлорідні) належними засобами доказування не доведено.

Чисельність працюючих у підприємця, безперечно, в повній мірі залежить від ступеня ефективності системи управління. Принаймні, відсутність договорів найму працівників не вказує на невикористання найманої праці взагалі. Напроти, діяльність, яка здійснюється особами без укладання відповідного договору, може мати наслідком застосування, наприклад, адміністративної відповідальності.

Отже, базовими для аналітичних дій, застосовано до спірного випадку, слід було б відбирати інші суттєві показники.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, позитивна позиція податкових органів з цього питання надана в роз'ясненні Міндоходів № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013р. - оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року у справі № 804/418/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна