Ухвала суду № 40835991, 17.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2014 рокусправа № 804/2630/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод водогазопровідних і конструкційних труб «Комінмет» до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод водогазопровідних і конструкційних труб «Комінмет» (далі - позивач або ПрАТ «ДЗВКТ «Комінмет») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005672201 від 27.12.2013 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 11 254 509,50 грн., з яких за основним платежем (збільшено грошове зобов'язання) у розмірі 9 877 433,50 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 377 076 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача в акті перевірки про те, що векселі ТОВ «Монтажбудстрой» не мають властивостей визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», видані в порушення ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та не є товаром є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності з підстав того, що всі векселі емітовані ТОВ «Монтажбудстрой» заповнені з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та ст. ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містять дефекту форми та будь - яких інших підстав, які б позбавили їх вексельної сили.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0005672201 від 17.12.2013 року.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду мотивовано тим, що правочини, на підставі яких складено первинні

документи щодо купівлі - продажу цінних паперів (векселів), суми по яких відображено у складі доходів та витрат відповідних звітних періодів, вчинені з дотриманням вимог податкового, господарського та цивільного законодавства, а отже висновок відповідача про заниження доходів у сумі 44 973 450 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток у сумі 9 877 433,5 грн., є необґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що операції з купівлі - продажу векселів ТОВ «Монтажбудстрой» здійснені з ПрАТ «ДЗВКТ «Комінмет», не є операціями з активами фондів в розумінні п. 4.2.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Дніпропетровський завод водогазопровідних і конструкційних труб "Комінмет" - позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой" (код ЄДРПОУ 36835797) за період з 01.10.2010 р. по 29.11.2013 р.

За результатами перевірки було складено акт № 1103/04-61-22-1/34364570 від 06.12.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів при проведенні операцій з купівлі-продажу векселів, емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой" (код ЕДРПОУ 36835797), за період з 01.10.2010 р. по 29.11.2013 р., в якому перевіряючими зроблений висновок про порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, п.п.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого було занижено податок на прибуток у загальній сумі 9 877 433,5 грн., у тому числі за І квартал 2011 року - 726 750 грн.; II квартал 2011 року - 2 575 310 грн.; III квартал 2011 року - 207 460 грн.; IV квартал 2011 року - 859 613,5 грн.; І квартал 2012 року - 5 508 300 грн.

До акту перевірки позивачем надавалися заперечення від 12.12.2013 р. № 1201, які були розглянуті відповідачем та надана відповідь про розгляд заперечень від 19.12.2013 р. № 12994/10-221/18, відповідно до якої акт перевірки залишений без змін.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 р. № 0005672201, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 11 254 509,50 грн., з яких за основним платежем - 9 877 433,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 377 076 грн.

Позивачем, відповідно до ст. 56 ПК України, була подана первинна скарга № 2712-13-1.1 від 27.12.2013 р. до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області первинну скаргу позивача залишило без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0005672201 від 27.12.2013 р. без змін.

Судом встановлено, що позивачем були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів (векселів) з продавцями ТОВ "Мікронкепітал", ТОВ "ФК "Ескорт Капітал", ТОВ "СПОТ "Комінметінвест", ПАТ СК "Гала СКД", а також покупцями векселів - ВАТ "ЗНВКІФ "Комінметкепітал", TOB НВП "Спецавтоматика" за перевіряємий період.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Д47-2211-4/1 від 22.11.2010 р. продавець - ТОВ "Мікронкепітал" зобов'язується передати, а покупець - ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" прийняти та оплатити простий вексель серія АА № 2354676 номіналом 4 050 000,00 грн. за ціною 4 002 000,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Мікронкепітал" за отриманий простий вексель були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Придбання простого векселя серії АА № 2354676 та його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується укладеним договором купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б51-2012-14/1 від 20.12.2010 р. з покупцем ВАТ "ЗНВКІФ "Комінметкепітал" від імені та в інтересах ТОВ КУА "Цімеконінвест" (через повіреного ТОВ "Мікронкепітал") відповідно до якого, покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА № 2354676 номіналом 4 050 000,00 грн. за ціною 4 003 000,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Д47-2611-2/1 від 26.11.2010 р. продавець - ТОВ "ФК "Ескорт капітал" зобов'язується передати, а покупець - ПрАТ "ДЗВКТ"Комінмет" прийняти та оплатити простий вексель серія АА № 2354662 номіналом 11 050 000,00 грн. за ціною 11 002 000,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" та ТОВ "ФК Ескорт капітал" за отриманий простий вексель були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Придбання простого векселя серії АА № 2354662 та його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується укладеним договором купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б49-0712-10/1 від 07.12.2010 р. з покупцем ВАТ "ЗНВКІФ "Комінметкепітал" від імені та в інтересах ТОВ КУА "Цімеконінвест" (через повіреного ТОВ "Фондова Компанія "Ескорт Капітал") відповідно до якого покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА №2354662 номіналом 11 050 000,00 грн. за ціною 11 003 000 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б38-2109/11-1/1 від 21.09.2011р. продавець - ТОВ "СПОТ "Комінметінвест" зобов'язується передати, а покупець - ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" прийняти та оплатити простий вексель серія АА №2062627 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 981 200,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" та ТОВ "СПОТ "Комінметінвест" за отриманий простий вексель були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додаються до адміністративного позову.

Придбання простого векселя серії АА № 2062627 та його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується укладеним договором купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б49-0612-1/1 від 06.12.2011р. з покупцем ТОВ "НВП "Спецавтоматика" відповідно до якого покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА № 2062627 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 989 150,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б39- 2609-1/1 від 26.09.2011 р. продавець - ТОВ "СПОТ "Комінметінвест" зобов'язується передати, а покупець - ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" прийняти та оплатити простий вексель серія АА №2062626 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 981 500,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" та ТОВ "СПОТ "Комінметінвест" за отриманий простий вексель були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Придбання простого векселя серії АА № 2062626 та його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується укладеним договором купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б49-0612-1/1 від 06.12.2011р. з покупцем ТОВ "НВП "Спецавтоматика" відповідно до якого покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА № 2062626 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 989 150,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б48- 3011-1/1 від 30.11.2011 р. продавець - ПАТ СК "Гала СКД" зобов'язується передати, а покупець - ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" прийняти та оплатити простий вексель серія АА №2062625 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 987 700,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між ПрАТ "ДЗВКТ "Комінмет" та ПАТ СК "Гала СКД" за отриманий простий вексель були проведені у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких додаються до адміністративного позову.

Придбання простого векселя серії АА № 2062625 та його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується укладеним договором купівлі-продажу цінних паперів (векселів) № Б49-0612-1/1 від 06.12.2011р. з покупцем ТОВ "НВП "Спецавтоматика" відповідно до якого покупець зобов'язався прийняти та оплатити простий вексель серії АА № 2062625 номіналом 10 000 000,00 грн. за ціною 9 989 150,00 грн. відповідно до акту прийому-передачі векселя, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до платіжних доручень та банківських виписок, які додані позивачем до адміністративного позову, сума, що сплачена покупцями векселів складає 44 973 450,00 грн. Дебіторська заборгованість за проданими позивачем цінними паперами станом на час перевірки відсутня.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок на підставі аналізу норм Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також пояснень гр. ОСОБА_1, вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011р. по справі 1-702/11, що векселі ТОВ "Монтажбудстрой" не мають властивостей визначених ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та видані в порушення ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та відповідно до норм пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України не є товаром.

Слід зазначити, що відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. № 2374-ІІІ "Про обіг векселів в Україні", від 23 лютого 2006р. № 3480-ІV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999р. № 826-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. № 827-ХІV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999р. № 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

Вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання. За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК України з урахуванням їх особливостей.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006р. №3480-IV вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" і ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Таким чином, норми вексельного законодавства не можна застосовувати до зобов'язань, оформлених на електронних і магнітних носіях.

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Статтею 75 Уніфікованого Закону встановлено обов'язкові реквізити простого векселя, якими є: найменування "простий вексель"; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

За вимогами ч.1 ст. 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не має сили простого векселя за винятком випадків, зазначених у частинах другій-четвертій цієї статті.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, якщо вони видані з дефектом форми.

Вищевказані векселі, емітовані ТОВ "Монтажбудстрой", заповнені з дотриманням всіх вимог, встановлених ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та ст. 75, 76 Уніфікованого закону і не містять дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили їх вексельної сили. Містять підписи керівника (директора) та головного бухгалтера, які скріплені печаткою. Скріплення вчинених на векселі підписів печаткою юридичної особи вказує на підтвердження юридичною особою повноважень осіб, які підписали вексель, а також своїх зобов'язань за векселем.

Згідно пунктів 8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року N 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого Закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними.

Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів.

Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215 - 236 ЦК України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого Закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення.

З вищезазначеного випливає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про помилковість твердження відповідача щодо недійсності векселів як цінних паперів, оскільки векселі, що були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити, а тому не втрачають своєї вексельної сили.

Податковим органом взагалі не досліджувались правочини, на підставі яких такі векселі видавались або передавались в подальшому, будь-який правочин, в результаті якого видавались векселі, не визнавався у судовому порядку недійсним.

Суд також вірно зазначив, що навіть у випадку наявності рішення суду про визнання таких правочинів недійсними, це не спричиняє недійсність векселів, як цінних паперів та переривання індосаментного ряду.

Відповідно до п. 9 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції від 01.01.2011 року, без участі торговця цінними паперами можуть здійснюватися такі операції: дарування та спадкування цінних паперів; операції, пов'язані з виконанням рішення суду; придбання акцій відповідно до законодавства про приватизацію.

На підставі наведеного всі договори купівлі-продажу векселів укладалися за участю торговця цінними паперами. Так, згідно п.1 розділу 13 Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 року № 1449 "Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами" при виконанні операцій з цінними паперами торговці зобов'язані узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій купівлі-продажу або міни цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності цінних паперів, що придбаватимуться, якщо інше не передбачено договором.

При цьому обмежень щодо повноважень директора ТОВ "Монтажбудстрой" вчиняти від імені юридичної особи будь-які дії у Єдиному держаному реєстрі не вказано.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. №755-IV визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, посилаючись у акті перевірки на п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР та п.п. 135.5.15 п.135.5 ст.135 ПК України, як на підставу про порушення при отриманні грошових коштів від продажу векселів, не наводить жодних ознак таких доходів для їх відповідної кваліфікації, виходячи з їх економічної суті, адже до доходів з інших джерел відповідно до п.п.4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносяться, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Підпункт 135.5.15 ПК України, на який посилається відповідач в акті, має зміст "інші доходи платника податку за звітний податковий період", тобто доходи, які не перелічені в інших пунктах ст. 135 ПК України.

Відповідач, зазначаючи у акті перевірки про отримання інших доходів, не навів ознак доходів для їх кваліфікації (не посилається на конкретний підпункт норми п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не вказує які саме інші доходи отримані позивачем відповідно до п.п. 135.5.15 ПК України).

З вказаного випливає, що отримання грошових коштів від продажу векселів податковий орган вважає безповоротною фінансовою допомогою, що у свою чергу не відповідає фактичним обставинам здійснення господарських операцій з купівлі-продажу векселів та їх економічній суті.

Такий висновок не відповідає змісту первинних документів, наданих для перевірки, а також нормам законодавства, що регулювало відносини сторін у перевіряємому періоді.

Відповідно до п. 4.1. Закону №334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6. Закону №334 валовий доход включає зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Разом із тим, відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 334 безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Як встановлено актом перевірки, між позивачем та підприємствами-контрагентами укладались саме договори купівлі-продажу векселів, які передбачають компенсацію вартості таких векселів.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону № 334, визначено, що продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів), однією із умов є платність, тобто сторона, що придбаває цінні папери (векселі) - покупець зобов'язаний сплатити грошові кошти, що у свою чергу виключає їх безоплатність.

Інших договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів) з умовою їх безоплатності, у тому числі будь-яких договорів про надання поворотної або безповоротної фінансової допомоги позивачем з покупцями векселів не укладалось.

До 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами було врегульовано п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". З 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами врегульовано п. 153.8 ст. 153 ПК України.

Відповідно до п. 4 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, а понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.6.3 під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4 передбачено, що під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Позивачем на підставі вищезазначених норм відображено господарські операції з продажу цінних паперів (векселів), інший підхід у тому числі зазначений податковим органом в акті перевірки, а саме віднесення операцій з продажу цінних паперів (векселів) до складу інших доходів, суперечить економічному змісту цих операцій.

Щодо посилання податкового органу на п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, норми яких передбачають ознаки доходів, які не включаються до складу доходів, а саме кошти спільного інвестування, кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ICI), доходи від здійснення операцій з активами ICI та доходи, нараховані за активами ICI, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, суд першої інстанції вірно вважав їх безпідставними, оскільки вказані норми регулюють оподаткування доходів від операцій із коштами спільного інвестування.

Суд також врахував, що позивач не здійснює діяльність, що регулюється Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001р. №2299-ІІІ. Позивачем господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) було відображено у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди у складі доходів та витрат, а саме у додатку ЦП до декларації на підставі п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про податок на прибуток" та п. 153.8 ст. 153 ПК України.

На підставі вищезазначених господарських операцій у податковому обліку позивача було відображено у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2010 року у складі доходів 15 006 000 грн. від продажу векселів, у складі витрат при придбанні векселів 15 004 000 грн.; у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2011 року у складі доходів від продажу векселів 29 967 450 грн., у складі витрат при придбанні векселів 29 950 400 грн.

Таким чином, доказами по справі спростовується припущення податкового органу щодо недійсності векселів як цінних паперів, правочини щодо придбання та продажу векселів не досліджувались та в судовому порядку не визнавались недійсними.

Відповідно до укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів), однією із умов є їх платність, інших договорів купівлі-продажу цінних паперів (векселів) з умовою їх безоплатності, тобто без надання будь-якої, у тому числі грошової компенсації, а також будь-яких договорів про надання поворотної або безповоротної фінансової допомоги позивачем з покупцями векселів не укладалось.

Позивачем в порядку п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про податок на прибуток" та п. 153.8 ст. 153 ПК України всі господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів (векселів) було відображено у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні періоди у складі доходів та витрат у додатку ЦП до декларації.

В акті перевірки відповідач обґрунтовує свої висновки посиланням на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №1-702/11 від 07.11.2011 р., яким засуджено гр. ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 205 КК України.

При цьому, судом було досліджено та встановлено, що в період з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані як фіктивне підприємництво відповідно до ч.2 ст. 205 КК України, а ТОВ "Монтажбудстрой", створене засудженою, фіктивним.

Недійсність (фіктивність) векселів, емітованих ТОВ "Монтажбудстрой", податковий орган обґрунтовує тим, що директор ТОВ "Монтажбудстрой" нібито відмовилась від підпису на емітованих підприємством векселях, а ТОВ "Монтажбудстрой" визнано таким, що створене для прикриття незаконної діяльності.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно не погодився з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Порушення порядку реєстрації юридичної особи не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою.

Окрім того, вказаним вироком суду не досліджувались та не встановлювались будь-які обставини пов'язані із господарськими операціями, що стали підставою виписки векселів підприємством ТОВ "Монтажбудстрой" (наявність поставок, наявність заборгованості, на погашення якої видавались векселі).

Також суд враховує, що вироком суду досліджувався саме період діяльності ТОВ "Монтажбудстрой" з 01.02.2010 р. по 30.04.2010 р. Разом із тим, всі векселі, видані ТОВ "Монтажбудстрой" та в подальшому придбані позивачем, були виписані ТОВ "Монтажбудстрой" після 30.04.2010 р.

Будь-які правовідносини ні між ТОВ "Монтажбудстрой" та першими векселедержателями, ні між позивачем та іншими суб'єктами господарської діяльності, у тому числі продавцями - ТОВ "Мікронкепітал", ТОВ "ФК "Ескорт Капітал", ТОВ "СПОТ "Комінметінвест", ПАТ СК "Гала СКД" та покупцями - ВАТ "ЗНВКІФ "Комінметкепітал", ТОВ "НВП "Спецавтоматика" цінних паперів (векселів) не досліджувалися у кримінальній справі № 1-702/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд першої інстанції вірно вважав , що саме по собі здійснення нею реєстрації ТОВ "Монтажбудстрой" без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність її керівництва цим товариством, встановлена у кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, не можуть визнаватись як доказ недійсності або фіктивності векселів, що є предметом договорів купівлі-продажу цінних паперів у спірних господарських операціях.

Посилання відповідача на вищезазначений вирок як на підставу про недійсність або фіктивність векселів емітованих ТОВ "Монтажбудстрой" не відповідає ні періоду здійснення фіктивної діяльності, встановленому вироком суду, ні правовідносинам, які встановлені вироком, ні суб'єктному складу, тобто підприємствам, які зазначені у вироку.

Також вирок суду не містить додаткового покарання у вигляді заборони займатися засудженій особі певним видом діяльності, а відтак ТОВ "Монтажбудстрой", яке згідно даних Єдиного державного реєстру не перебуває у процесі припинення, подає відповідну податкову звітність, що підтверджується відповідачем в акті перевірки та свідчить про те, що з 30.04.2010 року ТОВ "Монтажбудстрой" здійснює свою господарську діяльність у правовому полі, а тому емітовані векселі не є недійсними або фіктивними, мають усі необхідні реквізити та не втратили своєї вексельної сили.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції вірно встановив, що правочини, на підставі яких складено первинні документи щодо купівлі-продажу цінних паперів (векселів), суми по яких відображено у складі доходів та витрат відповідних звітних періодів, вчинені з дотриманням вимог податкового, господарського та цивільного законодавства, а отже висновок відповідача про заниження доходів у сумі 44 973 450 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток у сумі 9 877 433,5 грн., є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод водогазопровідних і конструкційних труб «Комінмет» до Державної податкової інспекції у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Ю.В. Дурасова