Ухвала суду № 40835849, 17.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2014 року

справа № 804/14351/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (далі – позивач або УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області) звернулось з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» (далі – відповідач або ПАТ «НЗТА»), в якому просило стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 35 459,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-ХІІІ та розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 підприємство має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2013 року за списком № 1 у сумі 26 307, 19 грн. та за списком № 2 в сумі 9 152,02 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ПАТ «НЗТА» на користь УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 та списку № 2 за серпень 2013 року в сумі 35 459,22 грн.

Рішення суду обґрунтовано наявністю обов`язку відповідача відшкодовувати органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та невиконанням відповідачем цього обов`язку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 58 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон № 1058-IV) визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно статті 63 Закону № 1058-IV виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція та територіальні органи, якими, зокрема, є головні управління Пенсійного фонду в областях, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах. Головні управління та управління Пенсійного фонду є юридичними особами.

Відповідно до ст 64 Закону № 1058-IV, виконавча дирекція Пенсійного фонду та територіальні органи мають, зокрема, право здійснювати інші функції, передбачені законодавством

Приписами ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Отже, виконавча дирекція Пенсійного фонду України та територіальні органи при реалізації ними прав, передбачених Законом № 1058-IV, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень.

Статтею 23 Закону № 1058-IV встановлено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно статті 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно п. “а” статті 13 Закону України від 05.11.1991, № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, відповідно до положень Закону № 1058-IV підприємства та організації зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту а) та пункту б) ст. 13 Закону № 1788.

Згідно п. 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на обліку в Пенсійному фонді України знаходяться працівники відповідача, яким призначені пенсії відповідно до пунктів "а" та "б" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список № 1 та список № 2).

При цьому станом на 27.08.2013 року підприємство має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у сумі 26 307,19 грн. та за списком № 2 у сумі 9 152,03 грн. за серпень 2013 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» про стягнення заборгованості – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: Ю.В. Дурасова