Рішення № 40835739, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16249/14 01.10.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант"

про стягнення 1887,50 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Дмітрієв Р.І. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 01.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" 1887,50 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/16249/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2014р.

01.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

02.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" в судовому засіданні 02.09.2014р. надав суду пояснення по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" в судове засідання 02.09.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, однак від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. розгляд справи №910/16249/14 відкладено на 01.10.2014р.

01.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" надійшли письмові пояснення по справі.

01.10.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" в судовому засіданні 01.10.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгарант" у судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, проте від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши дане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників відповідача, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Пунктом 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК України). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

У вирішенні питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, то суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі жодним чином не може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт", у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а тому суд відмовляє в задоволенні відповідного клопотання відповідача.

В судовому засіданні 01.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6186815 строк дії якого з 20.09.2010р. по 19.09.2011р. цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "ГАЗ-33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Гарт", застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна".

Відповідно до Договору оренди №23 оренди транспортного засобу від 04.01.2011р., укладеного між ТОВ "Гарт" та ТОВ "Будгарант", транспортний засіб марки "ГАЗ-33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 переданий ТОВ "Будгарант", у тимчасове володіння.

10.08.2011 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "ГАЗ-33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 під час виконання своїх службових обов'язків на підставі наказу №БГ/К-00076 від 10.07.2007 року та подорожнього листа від 10.08.2011 року, виданого ТОВ "Будгарант" та транспортного засобу марки "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

В результаті зазначеної ДТП, транспортний засіб марки "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою Голосіївського районного управління ГУ в місті Києві.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31.08.2011 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Власник пошкодженого в ДТП транспортного засобу марки "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача з заявою № 1001/39/28959 від 16.08.2011р. про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу марки "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 16.08.2011р. було проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу.

27.09.2011 р. складено Калькуляцію № 28959, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу марки "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 2 387,50 грн.

13 жовтня 2011 р. позивачем складено Страховий Акт №1 1001/39/28959/68381, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 1887,50 грн.

Позивач виплатив власнику автомобіля "АЗЛК" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, страхове відшкодування в сумі 1887,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 048635 від 17.10.2011 року та відомістю № ВПТ-002493 від 14.10.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачем, як особою у користуванні якого на час ДТП перебував застрахований позивачем транспортний засіб "ГАЗ-33023", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в порушення вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не було повідомлено страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, що стало підставою для звернення останнього до суду з регресним позовом в порядку ст. 38 вказаного Закону.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ним транспортного засобу.

Приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 3 Закону.

Зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричини дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.

Підпунктом 33.1.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання ДТП) передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

З огляду на зазначене положення п.п. 33.1.2, для виникнення у страховика права подати регресний позов до страхувальника необхідною умовою є не лише наявність самого факту неповідомлення страховика про настання ДТП, а й умови, що таке неповідомлення мало місце за відсутності поважних на це причин.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, які б підтверджували наявність поважних причин неповідомлення страховика - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про настання ДТП не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди в розмірі 1887,50 грн. обґрунтованими.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди є обґрунтованими та доведеними, позовні вимоги в розмірі 1887,50 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будгарант" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 36, код ЄДРПОУ 32596431) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський 25, код ЄДРПОУ 23510137) 1887 (одну тисячу вісімсот вісімдесят сім) грн. 50 коп. - шкоди в порядку регресу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець