Рішення № 40835565, 03.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.14р. Справа № 904/6398/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОГНЕУПОР", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 26348,75 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Шишкін В.М., довіреність від 14.08.2014 року. представник;

Від відповідача: Бурганова С.В., довіреність №196 від 18.09.2014 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Огнеупор" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" про стягнення грошових коштів у розмірі 26 348 грн. 75 коп., витрат на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2014 року порушено провадження у справі №904/6398/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2014 року.

Відповідач у судове засідання 17.09.2014 року не з'явився, свого представника в судове засідання не направив. Про розгляд справи відповідача було належним чином повідомлено, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 32), але 16.09.2014 року до канцелярії господарського суду представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні представника відповідача (а. с. 33).

Ухвалою господарського суду від 17.09.2014 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 29.09.2014 року.

У судовому засіданні 29.09.2014 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а. с. 40-41) в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що у зв'язку із прийняттям рішення № 90 від 16.09.2014 року про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Актабанк" вимоги позивача не можуть бути задоволеними згідно ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI. Також, подано заяву про зупинення провадження у справі до 17.12.2014 року, оскільки тимчасову адміністрацію В ПАТ "Актабанк" запроваджено строком на три місяці з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року (а. с. 43). Судом в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі відмовлено, оскільки заявником, не надано належного обґрунтування поданої заяви.

У судовому засіданні 29.09.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України присутнім сторонам оголошено перерву до 03.10.2014 року.

У судовому засіданні 03.10.2014 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити у задоволені позову (а. с. 46-48).

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Огнеупор» (далі -Позивач) та Публічним акціонерним товариством «АктаБанк» (далі-Відповідач) укладено договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17/1280/Т/312912 (далі - Договір, а. с. 11-17), а також, між сторонами укладено договір про надання в користування системи «Клієнт-банк «iFOBS» №В17/1281/Т/312912 (а. с. 18-19).

Згідно п.1.1 Договору, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок у національній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок Клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.2.2.1 договору на розрахунково-касове обслуговування клієнт оплачує банку комісії за разові послуги та безперервні послуги протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня їх нарахування, але не пізніше дня закриття рахунку. Днем нарахування разової комісії є день надання послуги, днем нарахування щомісячних комісій є останній робочій день місяця, у якому надані послуги.

Клієнт доручає Банку здійснювати меморіальним ордером договірне списання заборгованості Клієнта перед Банком за надані послуги (проведені операції) за цим Договором та/або іншим договорами, укладеними між Банком та Клієнтом (п. 2.6 Договору).

З позовної заяви свідчить, що при укладенні договору Позивача було ознайомлено тарифами банку від 31.10.2013 року, відповідно до яких комісія за розрахункове обслуговування складала 1 гривню на місяць. В цю вартість входив і переказ грошових коштів за платіжним дорученням по системі «клієнт-банк» у операційний час. Тобто, самостійного тарифу на переказ коштів не існувало (Протокол засідання Тарифного комітету від 31.10.2013 року (а. с. 54-57).

Як свідчить з матеріалів справи, 07.08.2014 року Відповідач здійснив три перекази коштів з виплати поворотної фінансової допомоги за договором №ВФП-1 від 07.08.2-14 року у сумі 180 000, 00 грн., за договором № ВФП-2 від 07.08.2-14 року у сумі 180 000,00 грн., за договором № ВФП-3 від 07.08.2-14 року у сумі 156 375, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а. с. 22).

З банківських виписок вбачається, що Позивач меморіальними ордерами здійснив з рахунку Позивача списання грошових коштів, а саме:

- № 205038 від 07.08.2014 року сума списання 10,00 грн.;

- № 205043 від 07.08.2014 року сума списання 10,00 грн.;

- № 206046 від 07.08.2014 року сума списання 10,00 грн.;

- № 206048 від 07.08.2014 року сума списання 7818,75 грн.;

- № 205039 від 07.08.2014 року сума списання 9000,00 грн.;

- №205044 від 07.08.2014 року сума списання 9000,00 грн.;

- №420098 від 14.08.2014 року сума списання 500, 00 грн. Всього було списано 26 348, 75 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що працівники банку (відділення №17) повідомили, що з 05.08.2014 року банк змінив тариф на розрахункове обслуговування, встановивши розмір комісії у 500 грн. на місяць. Крім того, банк ввів новий тариф комісії за переказ грошових коштів у розмірі 10 грн+5% від суми переказу. На обґрунтування цих дій працівники посилалися на п.5 договору на розрахунково-касове обслуговування, в якому йдеться, що банк має право самостійно змінювати, або встановлювати тарифи. Позивач з такими діями банку ми не погоджується, що і є причиною звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п.5.2. Договору на розрахунково-касове обслуговування банк змінює тарифи, повідомляючи про це клієнта за 10 днів до вступу в дію змінених тарифів одним з наступних способів:

- шляхом внесення відповідної інформації у виписки з особового рахунку клієнта;

- розміщення відповідних повідомлень на Дошці оголошень у приміщенні банку;

- шляхом розміщення відповідної інформації на офіційній веб - сторінці банку www.aktabank.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Але, на вимогу суду Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про повідомлення Позивача про зміну тарифів, жодним із вказаних в п. 5.2 Договору способів.

Також, 25.12.2013 року між сторонами укладено договір про надання в користування системи «Клієнт-банк «iFOBS» №В17/1281/Т/312912, відповідно до п. 1.1. цього договору, банк встановлює клієнту систему дистанційного обслуговування «Клієнт-банк «iFOBS», виконує роботи по її обслуговуванню та здійснює розрахункове обслуговування клієнта на умовах, визначених договором на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку.

Отже, при дистанційному обслуговуванні, можливий лише спосіб оперативного повідомлення клієнта-розміщення інформації на веб-сторінках банку.

Крім того, відповідно до п.2.2.1 договору на розрахунково-касове обслуговування клієнт оплачує банку комісії за разові послуги та безперервні послуги протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня їх нарахування, але не пізніше дня закриття рахунку. Днем нарахування разової комісії є день надання послуги, днем нарахування щомісячних комісій є останній робочій день місяця, у якому надані послуги.

Тобто, заборгованість клієнта перед банком виникає починаючи з тридцять першого календарного дня після надання послуги, за умови що клієнт самостійно не здійснив оплату.

Як свідчить з матеріалів справи, Відповідач здійснив списання коштів того ж дня, коли здійснював перекази (надавав послуги), чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 26 348 грн. 75 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивач у резолютивній частині позовної заяви, просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно з ч. 3 ст. 45 ГПК України втрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб , які є адвокатами.

Позивач до позовної заяви не надав, жодних доказів витрат на отримання послуг, а саме, перелік послуг отриманих від адвоката та їх вартість, у зв'язку з чим відсутні правові підставі для задоволення в даній частині. Таким чином, на користь Позивача підлягають відшкодуванню лише витрати на оплату судового збору в розмірі 1 827, 00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Шевченко, будинок 53, код ЄДРПОУ 35863708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОГНЕУПОР" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця вулиця Благоєва, будинок 31, офіс 317, код ЄДРПОУ 32470893) безпідставно списані у розмірі 26 348 грн. 75 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

В задоволенні стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2500 грн. 00 коп. - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 08.10.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин