Ухвала суду № 40832944, 16.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-2128/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою в повному обсязі відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою від 18 травня 2011 року Миколаївський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 року № 0000143600 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 36 236 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 9 059 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки наявність у позивача належно оформлених документів не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ.

Апелянт посилається на нікчемність угод в силу спрямованості їх на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ).

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» надало письмові заперечена на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Також позивач посилається на те, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-5071/10/1470, яке набрало законної сили, встановлена дійсність правочину, укладеного між державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» та ТОВ «Торгінвест плюс» № 15-01-09 від 15 січня 2009 року.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» «Машпроект», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.10 р., за результатами якої складений акт від 09.02.2011р. №110/36/31821381 (т.1. а.с.13-165).

За наслідками перевірки згідно пп. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54, п.58.1 ст. 58ПК України та відповідно до п.123.1 ст. 123 ПК України прийняте податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 р. №0000143600 (а.с.166-167, т.1), яким у зв'язку з встановленим порушенням пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1., пп.7.7.2., 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42 843,33 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 9 059,00грн.

Суд першої інстанції встановив, що в Акті перевірки (т.1., а.с.76-81) зазначено про порушення підприємством пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п. 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159), а саме про завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» за:

- березень 2009 року на суму 30504,00грн.;

- за квітень 2009 року на суму 35208,00 грн.;

- за травень 2009 року на суму 1028,00 грн.;

в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за:

- квітень 2009 року на суму 30504,00 грн.;

- за травень 2009 року на суму 35208,00 грн.;

- за червень 2009 року на суму 1028,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 25 лютого 2011 р. №0000143600 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за:

- березень 2009 року на суму 30504,00грн.;

- за квітень 2009 року на суму 4704,00грн.;

- за травень 2009 року на суму 1028,00грн.

Суд першої інстанції встановив, що період, який перевірявся відповідачем обмежується строком від 01 січня 2009 р. до 30 вересня 2010 р., тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, а тому, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України, за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені після дати набрання чинності ПК України, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.11р, що також підтверджено листом ДПА України від 14.02.11р. №4091/7/23-4017/131 (т.2, а.с.8).

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за порушення пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1., пп.7.7.2., 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону про ПДВ, не були передбачені нормативно-правовими актами, що діяли до 01.01.2011р., суд першої інстанції встановив, що нарахування штрафних санкцій у розмірі 9 059,00грн суперечить вимогам ст.58 Конституції України та є протиправними.

Суд першої інстанції встановив, що сума 30 504,00грн. за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» не заявлялася позивачем до бюджетного відшкодування за березень 2009 року, оскільки згідно рядка 458 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, вказана сума зазначена як операція з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту (т. 1 а.с. 186-198).

Також суд першої інстанції встановив, що, не заявлялася до бюджетного відшкодування сума в розмірі 4 704,00 грн. за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» за квітень 2009 року. Вказана сума не встановлена в Акті перевірки та не зазначена в податковій декларації з ПДВ за квітень 2009 року. За операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» у квітні 2009 року був сформований податковий кредит на суму 35 208,00, що відповідає даним, наведеним у рядках 467, 468 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 року. ( т. 1 а.с.186-249).

При цьому суд першої інстанції встановив, що аналогічна ситуація склалася у травні 2009 року, оскільки сума 1 028,00 грн. до бюджетного відшкодування за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» за травень 2009 року не заявлялась. За вказаними операціями у травні 2009 року був сформований податковий кредит на суму 1 028,00 грн., що підтверджено даними, наведеними у рядку 473 розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ вартість за травень 2009 року.

Оскільки Законом України «Про податок на додану вартість», чинного на в період за який провадилась перевірка, та на час здійснення позивачем операцій, спочатку, в одному податковому періоді здійснюється нарахування податкового кредиту, підставою для нарахування якого згідно підпункту 7.2.6. вказаного закону є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача; потім, через податковий період, виникало право на бюджетне відшкодування, суд першої інстанції встановив, що податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2011р. №0000143600 зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, яка не заявлялася позивачем до бюджетного відшкодування.

Перевіряючи правильність встановлених податковим органом фактів, суд першої інстанції зауважив, в Акті перевірки (т.1, а.с.75-77), висновки відповідача зроблені на підставі інформації іншого суб'єкта владних повноважень (ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва), які, в свою чергу здійснені на підставі того, що станом на 12.01.11р. ТОВ «Торгінвест плюс» припинено. В той час коли поставка і оплата товару за укладеним спірним договором здійснена задовго до ліквідації ТОВ «Торгінвест плюс» у березні, квітні, травні 2009 року. На час виконання договору у березні, квітні, травні 2009 року ТОВ «Торгінвест плюс» у відповідності до вимог діючого законодавства було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і здійснювало фінансово-господарську діяльність. Доказів протилежного податковий орган не надав.

Також суд першої інстанції встановив, що Крім того, перевірка ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва здійснена у жовтні 2010 року, тобто в період коли ТОВ «Торгінвст плюс» не здійснювало фінансово-господарські операції, так як 27 липня 2010р. (за три місяці до здійснення перевірки) згідно постанови Господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2010 р. (за заявою від 19 липня 2010р.) ТОВ «Торгінвест плюс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, про, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений відповідний запис 10 серпня 2010 р.

Дослідивши надані позивачем копії документів, які при проведенні перевірки були досліджені податковим органом (договір з ТОВ «Торгінвест плюс», видаткові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей, прибуткові ордери, платіжні доручення) суд першої інстанції встановив факт укладення договору між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» (а.с.48-50, т.1; а.с.16-20, т.2); факт відвантаження та поставки товарно-матеріальних цінностей (а.с.41, 76-77, т.1) на суму 333700,00грн. (без ПДВ); факт здійснення оплати за поставленні товарно-матеріальні цінності на суму 333700,00грн. (а.с.51, т.1; а.с.21-28, т.2); факт оприбуткування вказаних цінностей та використання їх у виробництві, а також оформлення відповідних податкових накладних (а.с.50-51, т.1; а.с.30-95, т.2).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи спростовані висновки, викладені в Акті перевірки, щодо відсутності спрямованості господарської діяльності на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором, та достовірно підтверджено факти поставки товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 72 КАС України, суд першої інстанції послався на факти встановлені постаново Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року по справі №2а-5071/10/1470, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року, та якою встановлена реальність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» за періоди лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2009 року, наявність правових підстав та правомірність формування податкового кредиту та безпідставність і протиправність висновків податкового органу про завищення підприємством сум бюджетного відшкодування.

При дослідження здійснення господарської діяльності позивача за період, який перевірявся, суд першої інстанції встановив, що поставка та оплата товарів відбулась на підставі укладеного договору зі складанням всіх необхідних документів, що свідчить про факт виконання угоди і законність формування податкового кредиту. Поставка електрообладнання на загальну суму 400440,00 грн. (в т.ч. ПДВ на загальну суму 66740,00 грн.) здійснена за накладними, товар оприбуткований за прибутковими ордерами, отримане електрообладнання направлено на використання у виробництві для здійснення власної господарської діяльності позивача згідно накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, плата за поставлений товар здійснена згідно з наданими суду платіжними дорученнями, податкові накладні складені та отримані позивачем у відповідні дати та на відповідні суми.

За таких обставин суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджений факт того, що угода між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» була реально укладена, оплата фактично здійснена в повному обсязі, товар фізично поставлений повністю, що свідчить про факт виконання угоди і законність формування податкового кредиту. Доказів про інше відповідачем суду не надано.

При цьому суд першої інстанції також встановив, що одержані підприємством податкові накладні складені відповідно до вимог законодавства, до складу суми, заявленої до відшкодування, відповідні суми ПДВ включені на підставі п.п.7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Торгінвест плюс» було включено до Єдиного державного реєстру, а також було зареєстроване платником ПДВ.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились до судового засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» «Машпроект», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 р. по 30.09.10 р., за результатами якої складений акт від 09.02.2011р. №110/36/31821381 (т.1. а.с.13-165).

Перевіркою встановлено порушення підприємством пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п. 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159), а саме завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» за березень 2009 року на суму 30504,00грн.; за квітень 2009 року на суму 35208,00 грн.; за травень 2009 року на суму 1028,00 грн. В результаті вчинених підприємством порушень, на думку податкового органну, позивачем завищено бюджетне відшкодування за квітень 2009 року на суму 30504,00 грн.; за травень 2009 року на суму 35208,00 грн.; за червень 2009 року на суму 1028,00 грн.

25 лютого 2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомленні-рішення №0000143600 (а.с.166-167, т.1),відповідно до якого, на підставі акту перевірки, згідно пп. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54, п.58.1 ст. 58ПК України та відповідно до п.123.1 ст. 123 ПК України, у зв'язку з встановленим порушенням пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1., пп.7.7.2., 7.7.10 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42 843,33 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 9 059,00грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності застосування до позивача штрафних санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням, оскільки період, який перевірявся відповідачем обмежується строком від 01 січня 2009 р. до 30 вересня 2010 р., тобто, до набрання чинності Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, а тому, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України, за порушення, вчинені у попередніх періодах, та виявлені після дати набрання чинності ПК України, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.11р, що також підтверджено листом ДПА України від 14.02.11р. №4091/7/23-4017/131 (т.2, а.с.8).

Апеляційна скарга не містить заперечень щодо встановленого судом першої інстанції факту відсутності у 2009-2010 роках, передбачених законом штрафних санкції, пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4. пп.7.5.1. п.7.5., пп.7.7.1., пп.7.7.2., 7.7.10 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та протиправності у зв'язку з цим застосування штрафних санкції після 01 січня 2011 року

Також апеляційний суд погоджується і з висновком суду першої інстанції, що суми 30 504,00грн., 4 704,00 грн. та 1 028,00 грн. за операціями з ТОВ «Торгінвест плюс» не заявлялася позивачем до бюджетного відшкодуванню відповідно за березень, квітень та травень 2009 року, що підтверджено матеріалами справи, відомостями викладеними у розділі ІІ «Податковий кредит» додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, та відповідно до квітень та травень 2009 року (т. 1 а.с. 186-249). Таким чином, оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2011р. №0000143600 зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, яка не заявлялася позивачем до бюджетного відшкодування. При цьому апеляційний суд зазначає, що апеляційна скарга не містить заперечень щодо встановленого факту.

Інші висновки податкового органу, як в акті перевірки, так і в письмових запереченнях на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, ґрунтуються на безпідставних посиланнях ДПІ на ознаки нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс». При цьому нікчемність обґрунтована на підставі інформації іншого суб'єкта владних повноважень (ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва), які, в свою чергу здійснені на підставі того, що станом на 12.01.11 р. ТОВ «Торгінвест плюс» припинено.

Апеляційний суд не приймає доводи апелянта щодо нікчемності правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» (а.с.48-50, т.1; а.с.16-20, т.2) та протиправності бюджетного відшкодування у березні, квітні та травні 2009 року, оскільки постаново Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року по справі №2а-5071/10/1470, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року, встановлена реальність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» за періоди лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2009 року, наявність правових підстав та правомірність формування податкового кредиту та безпідставність і протиправність висновків податкового органу про завищення підприємством сум бюджетного відшкодування.

Також і матеріалами справи підтверджений факт реальності, платності, товарності та використання у власній господарській діяльності придбаного товару, правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» (а.с.48-50, т.1; а.с.16-20, т.2); факт відвантаження та поставки товарно-матеріальних цінностей (а.с.41, 76-77, т.1) на суму 333700,00грн. (без ПДВ); факт здійснення оплати за поставленні товарно-матеріальні цінності на суму 333700,00грн. (а.с.51, т.1; а.с.21-28, т.2); факт оприбуткування вказаних цінностей та використання їх у виробництві, а також оформлення відповідних податкових накладних (а.с.50-51, т.1; а.с.30-95, т.2).

Апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції фактичні обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що підтверджено також і матеріалами справи, що угода між позивачем та ТОВ «Торгінвест плюс» була реально укладена, оплата фактично здійснена в повному обсязі, товар фізично поставлений повністю, що свідчить про факт виконання угоди і законність формування податкового кредиту. Доказів про інше податковий орган ні до суду першої інстанції ні при апеляційному оскарженні судового рішення не надав.

Враховуючи положення ст. 19, 51 Конституції України, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 751. п. 7.5, п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період за який проведена перевірка), та те, що одержані підприємством податкові накладні складені відповідно до вимог законодавства, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Торгінвест плюс» включено до Єдиного державного реєстру, а також зареєстроване платником ПДВ, що не спростовано апелянтом, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскленого податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 72, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко