Постанова № 40832847, 09.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2014 року 15:35 № 826/13037/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом доДержавної фінансової інспекції в м. Києві Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» прозобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна фінансова інспекція в м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» (далі по тексту - відповідач) з урахуванням уточнених позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме виконати пункти 2, 3, 4, 5, 6 письмової вимоги від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4231.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано вимогу від 04.04.2014р. в частині відшкодування матеріальної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

В судовому засіданні 01.10.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною фінансовою інспекцією в м. Києві відповідно до п. 1.3.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи на 4 квартал 2013 року, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» за період з 01.01.2011 по 30.11.2013, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 20.03.2014 № 072-30/532.

Враховуючи те, що вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Держфінінспекцією в м. Києві 04.04.2014 № 26-072-14-14/4231 направлено відповідачеві письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень.

У зв'язку з не підписанням відповідачем акту ревізії від 20.03.2014 № 072-30/532, позивачем складено акт від 04.04.2014р. про відмову від підпису, примірник якого листом від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4173.

Листи від 20.03.2014р. №26-072-14-14/3453, від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4173, від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4231 повернуті на адресу позивача відділенням поштового зв'язку по закінченню терміну зберігання.

На адресу позивача відповідь від ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» не надійшла, вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень підприємством не виконано.

Під час судового розгляду справи, відповідачем заперечень по суті виявлених ревізією порушень суду не надано.

Так, під час ревізії позивачем встановлено, що до ревізії відповідачем надано незавірену копію договірних тарифів на перевезення вантажів та користування вантажно-розвантажувальними механізмами, які вводяться з 10 січня 2012 року, затверджених керуючим санацією ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» (далі по тексту - ДП «КАРЗ») Бедіним С.А., підписаних головним економістом ДП «КАРЗ» Кузьмінською Г.П. та начальником гаража Гуріненком І.В.

Згідно зазначених тарифів плата за перевезення вантажів населенню сплачується в залежності від вантажопідйомності автомобіля на кожний кілометр пробігу і за кожну годину роботи у замовника, зокрема:

- вартість за 1 годину роботи КАМАЗ 10 тон (самоскид) та КАМАЗ 8-10 тон (бортовий) - 200 грн. та вартість 1 км пробігу - 10 грн.,

- вартість перевезення за 1 годину роботи КАМАЗ 8-10 тон (з причепом) та КАМАЗ 20 тон (напівпричепом) - 300 грн. та вартість 1 км пробігу -12 гривень.

Обґрунтування вказаних тарифів, калькуляції до ревізії не надано.

Інших тарифів, цін на перевезення вантажів та користування вантажно-розвантажувальними механізмами до ревізії не надано.

До ревізії надано договір про надання транспортних послуг від 01.10.2012 №01/10-12, укладений між ДП «КАРЗ», в особі керуючого санацією ОСОБА_4 (далі - Перевізник) та ТОВ «БК «Міськбудінвест», в особі генерального директора Федорченка Д.М. (далі - Відправник).

Згідно п. 1.1 договору в порядку та на умовах цього договору, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу відповідно до погоджених тарифів (Додаток №1 до даного Договору), в яку входить вартість паливо-мастильних матеріалів.

Відповідно до п. 1.3 договору Навантаження та вивантаження вантажу здійснюється за рахунок Відправника, відповідно до погоджених тарифів (Додаток № 1 до цього Договору).

Відповідно до п. 3.3 договору до обов'язків Відправника входить забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і подорожніх листів, відмічати в товаротранспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів навантаження.

Пунктом 4.4 даного договору, визначено, що вартість перевезення вантажу становить вартість фактично наданих послуг.

Слід зазначити, що договором від 01.10.2012 №01/10-12 передбачена оплата транспортних послуг із розрахунку за 1 годину роботи автомобіля. Оплата транспортних послуг із розрахунку за 1 км. пробігу вказаним договором не передбачена.

Зокрема, договірними тарифами на перевезення вантажів та користування вантажно-розвантажувальними механізмами, затвердженими керуючим санацією ДП «КАРЗ» ОСОБА_4, погодженими генеральним директором ТОВ «Будівельна компанія «Міськбудінвест» ОСОБА_5 та підписаними начальником гаража ДП «КАРЗ» Гуріненком І.В., вартість перевезення за 1 годину роботи КАМАЗ 10 тон (самоскид) та КАМАЗ 8-Ю тон (бортовий) - 200 грн., вартість перевезення за 1 годину роботи КАМАЗ 8-10 тон (з причепом) та КАМАЗ 20 тон (напівпричепом) - 300 грн.

Згідно наданих до ревізії документів, вартість фактично наданих Підприємством послуг по договору від 01.10.2012 №01/10-12 визначена із розрахунку за 1 годину роботи автомобіля без врахування пробігу (км) автомобіля.

До ревізії надано подорожні листи Підприємства за період з жовтня 2012 року по листопад 2013 року, відповідно до яких ДП«КАРЗ» надавало авто послуги для ТОВ «БК «Міськбудінвест» автомобілями КАМАЗ.

Згідно звітів про послуги автотранспорту гаражу Підприємства за період з жовтня 2012 року по листопад 2013 року, підписаних начальником гаража Гуріненком І.В. (в періоді з жовтня 2012 року по травень 2013 року) та начальником гаража ОСОБА_6 (в періоді з жовтня 2013 року по листопад 2013 року) (далі - звіти про послуги автотранспорту гаражу), протягом вказаного періоду Підприємством ТОВ «БК «Міськбудінвест» автопослуг на загальну суму 676 287,70 грн.

Звіркою даних подорожніх листів з даними звітів про послуги автотранспорту гаражу надані для ТОВ «БК «Міськбудінвест» встановлено, що пробіг автомобілів (кількість км) при розрахунку вартості наданих послуг не враховувався.

Зустрічною звіркою в ТОВ «БК «Міськбудінвест», проведеною в ході ревізії, підтверджено факт надання та оплати вартості наданих Підприємством по договору від 01.10.2012 № 01/10-12 послуг із розрахунку за 1 годину роботи автомобіля без врахування пробігу (км) автомобіля.

В ході ревізії проведено розрахунок вартості наданих Підприємством для ТОВ «БК «Міськбудінвест» по договору від 01.10.2012 №01/10-12 автопослуг із застосуванням тарифів ДП«КАРЗ», введених з 10.01.2012, затверджених керуючим санацією ДП «КАРЗ» Бедіним С.А., підписаних головним економістом ДП «КАРЗ» Кузьмінською Г.П. та начальником гаража Гуріненком І.В., а саме, в частині донарахування вартості наданих послуг з врахуванням кілометражу пробігу автомобілів, вказаного у подорожніх листах.

За результатами розрахунку встановлено, що із розрахунку вартості 1-го км пробігу автомобіля згідно вищевказаних тарифів, вартість наданих Підприємством послуг для ТОВ «БК «Міськбудінвест» склала 730189,00 грн. (виключно за пробіг автомобіля, без врахування кількості годин роботи автомобіля).

Таким чином, при підписанні договору від 01.10.2012 №01/10-12 не враховано тарифи ДП «КАРЗ», введені з 10.01.2012 та затверджені керуючим санацією ДП «КАРЗ» Бедіним С.А., а саме, тариф в частині плати за кожний кілометр пробігу автомобіля, чим порушено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996, де зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи, п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, яким передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення та п. 1 договірних тарифів на перевезення вантажів та користування вантажно-розвантажувальними механізмами, введених з 10.01.2012 та затверджених керуючим санацією ДП «КАРЗ» Бедіним С.А., підписаних головним економістом ДП «КАРЗ» Кузьмінською Г.П. та начальником гаража Гуріненком І.В.

Таким чином, Підприємством недоотримано доходу на суму 730 189,00грн., чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) ДП «КАРЗ» на вказану суму.

Відповідачем не надано суду доказів про відсутність вказаного вище порушення, а тому суд приходить до висновку про правомірність встановленого позивачем порушення та прийняття п. 2 вимоги від 04.04.2014р.

Щодо пункту 3 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 04.04.2014 № 26-973-14-14/4231.

Судом встановлено, що ревізією проведеною за наданими посадовими особами Підприємства документами за період з 11.01.2012 по 27.06.2012, з 18.01.2013 по 30.11.2013 щодо документального оформлення операцій з готівкою, наявності підтверджуючих документів, що додаються до видаткових та прибуткових касових ордерів, ревізією дотримання законодавства в ході списання готівки з каси, встановлено наступне.

У видатковому касовому ордері від 17.01.2012 №11 на видачу заробітної плати за листопад 2011 в сумі 1725,77 грн. ОСОБА_7 відсутній його підпис про одержання, у видатковому касовому ордері від 17.01.2012 №10 на видачу заробітної плати за листопад 2011 в сумі 797,00 грн. ОСОБА_8 відсутній його підпис про одержання, у видатковому касовому ордері від 17.01.2012 № 9 на видачу заробітної плати за листопад 2011 в сумі 144,00 грн. ОСОБА_9 відсутній його підпис про одержання, у видатковому касовому ордері від 17.01.2012 № 8 на видачу заробітної плати за листопад 2011 в сумі 1046,84 грн. ОСОБА_10 відсутній її підпис про одержання, у видатковому касовому ордері від 17.01.2012 №7 на видачу заробітної плати за листопад 2011 в сумі 257,00 грн. ОСОБА_11 відсутній її підпис про одержання, у видатковому касовому ордері від 26.01.2012 № 63 на видачу заробітної плати за грудень 2011 в сумі 797,00 грн. ОСОБА_8 відсутній його підпис про одержання, зазначені суми списані, що є порушенням п. 3.5 та п. 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15. 12.2004 № 637.

Відповідно до абз. 1 п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уразі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Відповідно до п. 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків. У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.

Таким чином, внаслідок порушення п. 3.5 та п. 3.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 нанесено матеріальної шкоди (збитків) ДП «КАРЗ» на загальну суму 4 767,61 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів про відсутність вказаного вище порушення, а тому суд приходить до висновку про правомірність встановленого позивачем порушення та прийняття п. 3 вимоги від 04.04.2014р.

Щодо пункту 4 вимоги Держфінінспекції в м.Києві від 04. 04. 2014 № 26-072-14-14/4231.

Арифметичним підрахунком даних щодо кількості годин надання послуг по договору від 01.10.2012 №01/10-12, зазначених у подорожніх листах, автомобілів, якими надавались автопослуги для ТОВ «БК «Міськбудінвест», за грудень 2012 року і лютий 2013 року та звітах про надані автопослуги, встановлено, що загальну вартість наданих послуг занижено на 3800,00 грн., а саме у грудні 2012 року на 3700,00 грн., у лютому 2013 року на 100,00 грн., чим порушено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відвід 16.07.1999 № 996, п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п. 4.4 договору від 01.10.2012 №01/10-12, де зазначено, що вартість перевезення вантажу становить вартість фактично наданих послуг, внаслідок чого Підприємством недоотримано доходу на суму 3800,00 грн. та нанесено матеріальної шкоди (збитків) ДП «КАРЗ» на вказану суму.

Відповідачем не надано суду доказів про відсутність вказаного вище порушення, а тому суд приходить до висновку про правомірність встановленого позивачем порушення та прийняття п. 4 вимоги від 04.04.2014р.

Щодо вимоги 5 Держфінінспекщї в м. Києві від 04.04.2014 № 26-072-14-14/4231.

Судом встановлено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті заробітної плати директору ДП «КАРЗ» ОСОБА_4 згідно табелів обліку робочого часу, наказів, розрахункових відомостей проведеною за період з 01.03.2012 по 07.11.2013 встановлено наступне:

Відповідно до наказу Підприємства від 04.09.2012 № 30-к керуючий санацією ОСОБА_4 відбув у щорічну відпустку за період роботи з 25.05.2012 по 25.05.2013 на 30 календарних днів з 06.09.2012 по 05.10.2012.

Так, відповідно даних розрахункових відомостей керуючому санацією ОСОБА_4 у вересні 2012 року нараховано та виплачено відпускні за 30 календарних дні в сумі 3409,20 гривень.

Наказом Державного концерну «Укроборонпром» від 07.11.2012 №184-к ОСОБА_4 звільнено з посади директора Підприємства.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України та ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки, у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про відпустки», право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає післі закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу.

Так, за період роботи ОСОБА_4 з 25.05.2012 по 04.09.2012, згідно відпрацьованого часу необхідно було нарахувати відпускні в сумі 852,30 грн. та на дату звільнення виплатити компенсацію за невикористану відпустку в сумі 259,35 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 зайво нараховано та виплачено відпускних в сумі 2227.98 грн. та. як наслідок, зайво нараховано єдиного соціального внеску в сумі 859,33 грн., що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 127 Кодексу законів про працю України та ч. 5 ст. 10, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відпустки», чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на загальну суму 3087,31 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів про відсутність вказаного вище порушення, а тому суд приходить до висновку про правомірність встановленого позивачем порушення та прийняття п. 5 вимоги від 04.04.2014р.

Щодо пункту 6 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 04.04. 2014 № 26-072-14-14/4231.

Судом встановлено, що ревізією дотримання законодавства при встановленні сум посадових окладів встановлено, що відповідно до Галузевої угоди на 2013-2015 роки укладеної між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державним концерном «Укроборонпром» та Профспілкою працівників оборонної промисловості України (надалі - Угода) передбачено:

- п. 2.4.6. Підприємства укладають колективні договори, або вносять зміни та доповнення до них протягом місяця з дня отримання Угоди, не допускаючи погіршення умов, норм і положень порівняно з законодавством та цією Угодою.

- п. 2.6.1. Угода поширюється на всіх працівників, прийнятих на умовах найму на Підприємства (незалежно від форми трудового договору), працівників найнятих іншими суб'єктами господарювання - роботодавцями, для подальшого виконання ними роботи в Україні на даних Підприємствах, а також на працівників профспілкових органів, які працюють на виборних та штатних посадах у профспілкових організаціях, що входять у Профспілку.

- п. 2.6.2. Положення, норми і умови Угоди, які діють як мінімальні гарантії, є обов'язковими для застосування в колективних договорах на всіх Підприємствах.

- п. 5.1.1 Встановити співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,1.

Згідно Додатку №4 Галузевої угоди визначені мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів працівників загальних (наскрізних) професій оборонно-промислового комплексу до тарифної ставки робітника першого розряду третьої сітки, відповідно до якого двірнику визначено коефіцієнт 1,13.

Згідно штатних розписів Підприємства затверджених за період з 01.01.2013 по 13.05.2013 керуючим санацією ОСОБА_12 та з 27.05.2013 по 30.11.2013 директором Підприємства Кривов'язенко О.І. посадовий оклад двірнику встановлено в розмірі 1500,0 гривень.

При цьому, відповідно до Галузевої угоди необхідно було встановити посадовий оклад двірнику з розрахунку 1147,0 грн. (за період з 01.01.2013 по 30.11.2013 мінімальна заробітна плата складала 1147,0 грн.)*1,1*1,13 =1425,73 гривень.

Таким чином, у періоді з 01.01.2013 по 30.11.2013 посадовий оклад двірника встановлено без дотримання мінімальних коефіцієнтів міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень посадових окладів, визначених у додатку 4 до Галузевої угоди, що призвело до завищення посадового окладу на загальну суму 816, 97 гривень.

В період з 01.01.2013 по 30.11.2013 на Підприємстві на посаді двірника працював ОСОБА_14 якому нараховування та виплата посадового окладу поводилось відповідно до посадових окладів визначених у штатних розписах, затверджених директорами Підприємства.

Статтею 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими і територіальними угодами.

Таким чином, Підприємством при встановленні посадових окладів не дотримано співвідношення коефіцієнтів розмірів місячних посадових окладів, які передбачені Галузевою угодою на 2013 - 2015 роки, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці», додатку № 4 Галузевої угоди, двірнику ОСОБА_14 відповідно до штатних розкладів на 2013 рік були встановлені посадові оклади в завищених розмірах, які не передбачені додатком №4 Галузевої угоди, що призвело до зайвого нарахування та виплати посадового окладу двірнику ОСОБА_14 в сумі 813,43грн. та, як наслідок, зайвого нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на загальну суму 313,74грн. (38,57%), чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) Підприємству в сумі 1127,17 гривень.

Відповідачем не надано суду доказів про відсутність вказаного вище порушення, а тому суд приходить до висновку про правомірність встановленого позивачем порушення та прийняття п. 6 вимоги від 04.04.2014р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими до виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У зв'язку тим, що відповідачем не виконано п. 2, 3, 4, 5, 6 вимоги від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4231, позов Державної фінансової інспекції в м. Києві вважається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної фінансової інспекції в м. Києві задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство «Київський автомобільний ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 07790672) виконати п. 2, 3, 4, 5, 6 вимоги від 04.04.2014р. №26-072-14-14/4231 Державної фінансової інспекції в м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2014р.

Суддя В.В. Амельохін