Постанова № 40832184, 07.10.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 924/1133/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Савченко Г.І.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю прокурора - Михальчук Я.В. (посв. №026867)

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - представник Лошатецький В.В. (дов. №21 від 30.12.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод "Темп" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.11.13р.

у справі № 924/1133/13 (суддя Гладій С.В. )

за позовом Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Державного агентства резерву України м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Темп" м. Хмельницький

про зобов'язання повернути матеріальні цінності та стягнення 116539 грн. штрафу, 212139,47 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

09.09.2013 року заступник Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Завод "Темп"" з позовом, в якому просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Завод "Темп"", яке є правонаступником ВАТ "Темп" повернути (закласти) до державного резерву 32,587 км авіапроводу, 0,121 тонни дроту сталевого нержавіючого, 0,106 тонни припою олов'яно-алюмінієвого, 0,147 тонни прокату мідного, 0,268 тонни прокату титанового, 0,777 тонни сталі листової нержавіючої холоднокатаної нікелевмістної жароміцної, 0,181 тонни сталі листової конструкційної гарячекатаної, 0,073 тонни сталі листової конструкційної холоднокатаної декапірованої, 0,355 тонни сталі сортової конструкційної, 0,061 тонни сталі сортової швидкорізальної, 0,5 тонни текстоліту, 1,041 тонни труб тягнених підшипникових, загальна вартість яких становить 116539,00 грн., та стягнути з ПАТ "Завод "Темп"" в дохід державного бюджету України 116539,00 грн. штрафу та 212139,47 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу, ВАТ "Темп", на відповідальне зберігання передані матеріальні цінності мобілізаційного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного агентства резерву України.

Хмельницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведеною перевіркою упродовж березня-серпня 2013р. встановлено, що у 2002 році представниками Західного КРВ КРУ Держрезерву України на підставі службового завдання проводилась перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберігання у ВАТ "Темп", за результатами якої складено акт від 26.12.2002р.

В ході наведеної перевірки встановлено факт незабезпечення товариством зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме: авіапроводи в кількості 32,587 км на суму 59634,21 грн., дріт сталевий нержавіючий в кількості 0,121 тонни на суму 1612,93 грн., припой олов'яно-свинцевий в кількості 0,106 тонни на суму 1765,96 грн., провід обмотувальний в кількості 0,013 тонни на суму 215,80 грн., прокат алюмінієвий в кількості 0,357 тонни на суму 3866,31 грн., прокат мідний в кількості 0,147 тонни на суму 1837,50 грн., прокат титановий в кількості 0,268 тонни на суму 26800,00 грн., сталь листова нержавіюча холоднокатана нікелевмісна жароміцна в кількості 0,777 тонни на суму 6449,10 грн., сталь листова конструкційна гарячекатана в кількості 0,181 тонни на суму 226,25 грн., сталь листова конструкційна холоднокатана декапірована в кількості 0,073 тонни на суму 103,66 грн., сталь сортова конструкційна в кількості 0,355 тонни на суму 443,75 грн., сталь сортова швидкорізальна в кількості 0,061 тонни на суму 762,50 грн., текстоліт в кількості 0,5 тонни на суму 875,00 грн., труби тягнені підшипникові в кількості 1,041 тонни на суму 2946,03 грн., всього на загальну вартість 107539,00 грн. 00 коп.

Відповідно до акту від 23.03.2005р. КРУ Держкомрезерву України проведено перевірку на ВАТ "Темп" наявності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до даної перевірки на ВАТ "Темп" встановлено нові факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: текстоліт в кількості 0,450 тонн на суму 9000,00 грн.

Згідно даних актів від 26.12.2002р. та від 23.03.2005р. підтверджено самовільне відчуження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву всього на загальну суму 116539,00 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, останній зобов'язаний повернути до державного резерву матеріальні цінності на суму 116539,00 грн. та сплатити 116539 грн. штрафу, 212139,47 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що між сторонами не підписаний акт про приймання та розміщення на місці постійного зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву; не оформлені відповідні бухгалтерські документи складського обліку; не укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та не складена номенклатура закладення матеріальних цінностей.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.11.2013р. у справі №924/1133/13 позов задоволено.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Завод "Темп" повернути до державного резерву авіапровід в кількості 32,587 км, дріт сталевий нержавіючий в кількості 0,121 тонни, припой олов'яно-свинцевий в кількості 0,106 тонни, провід обмотувальний в кількості 0,013 тонни, прокат алюмінієвий в кількості 0,357 тонни, прокат мідний в кількості 0,147 тонни, прокат титановий в кількості 0,268 тонни, сталь листова нержавіюча холоднокатана нікелевмісна жароміцна в кількості 0,777 тонни, сталь листова конструкційна гарячекатана в кількості 0,181 тонни, сталь листова конструкційна холоднокатана декапірована в кількості 0,073 тонни, сталь сортова конструкційна в кількості 0,355 тонни, сталь сортова швидкорізальна в кількості 0,061 тонни, текстоліт в кількості 0,05 тонни, труби тягнені підшипникові в кількості 1,041 тонни, текстоліт в кількості 0,450 тонни.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Темп" в дохід державного бюджету України - 116539 грн. (сто шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять гривень 00 коп.) штрафу, 212139,47 грн. (двісті дванадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 47 коп.) пені.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Завод "Темп" в дохід державного бюджету України - 8904,35 грн. (вісім тисяч дев'ятсот чотири гривни 35 коп.) судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Публічне акціонерне товариство "Завод "Темп" подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, були невірно застосовані норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" запаси матеріальних цінностей державного резерву можуть зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності лише на договірних умовах. Господарський суд першої інстанції встановлюючи факт виникнення договірних відносин між позивачем і відповідачем посилається на норми ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України відповідно до яких договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документу та вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Крім того, правочин повинен бути підписаний уповноваженими представниками юридичних осіб та скріплений печатками. Однак, господарський суд першої інстанції не зазначає саме в яких документах був зафіксований зміст відносин між позивачем і відповідачем по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей, в яких відповідно до вимог ст. 180 ГК України були б визначені істотні умови договору.

Посилаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв", скаржник зазначає, що господарські суди повинні у кожному конкретному випадку з'ясовувати дійсний зміст правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей. Доказами такої наявності можуть бути, зокрема, документи, зазначені у пункті 10 Постанови КМУ №1129, а саме Акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку. Договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву між позивачем та відповідачем не укладався. Жодних документів, що підтверджують виникнення договірних відносин між сторонами, позивачем не надано, а саме акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку. Отже, господарський суд першої інстанції безпідставно встановив факт наявності договірних відносин між позивачем і відповідачем.

Також, апелянт звертає увагу, що відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 року "Про Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" передбачена компенсація витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву зберігачам. Державним резервом України жодних компенсацій відповідачу не сплачувалось, документів про відшкодування витрат підприємству за зберігання матеріальних цінностей державного резерву Позивачем суду не надано, що також підтверджує відсутність зобов'язань по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву у ПАТ "Завод "ТЕМП".

Крім того, ПАТ "Завод "ТЕМП" відповідно до ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" та п. 4 Порядку не входить до системи підприємств державного резерву та не є державним підприємством чи монополістом, а отже обов'язку в силу закону щодо зберігання матеріальних цінностей у підприємства немає.

На думку скаржника, суд першої інстанції в порушення норм ст. 207 ЦК України та ст. 181 ГК України встановив, що звіти форми 12-мр є належним доказом, що підтверджує виникнення між позивачем і відповідачем договірних відносин. Однак, звіт форми 12-мр не містить всіх істотних умов договору відповідального зберігання матеріальних цінностей, а саме строку, ціни та предмету і не скріплений підписами та печатками сторін. Тоді як відповідно до Інструкції про облік звітності та якісний стан матеріальних цінностей від 13.03.1982 року звіти по формі12-мр не є документами, що свідчать про факт закладення цінностей державного матеріального резерву та не є підставою виникнення обов'язку у відповідача зі зберігання зазначених в таких документах цінностей.

Крім того, скаржник звертає увагу колегії суддів на той факт, що посилання суду першої інстанції на п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.1998 року № 100-03, згідно з якою нібито, підтвердженням закладення і зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву є річні звіти по формі 12-мр, які підприємство-зберігач повинно щорічно подавати до Кабінету Міністрів України, є безпідставними та необґрунтованими. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається суд першої інстанції, відсутня в базах даних нормативних документів України (у тому числі відсутні будь-які посилання на неї) та не надана Позивачем навіть для огляду в судовому засіданні. Таким чином, неможливо встановити дійсність даної постанови та зміст її норм.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги, відповідач звертає увагу на те, що 29.03.2006 р. за нарядом Держрезерву №122/5 (Розпорядження КМУ від 06.07.2005 р. №286-р) ПАТ "Завод "Темп"" відпустив ДП "Укрспецавтобаза" (ТОВ "Укрспецмет Плюс") майно Держрезерву на суму 391000,00 грн.

Державне агентство резерву України у своєму відзиві вказує на обов'язковість збереження ПАТ "Завод "Темп"" матеріальних цінностей мобілізаційного резерву до моменту зняття в установленому порядку мобілізаційного завдання з відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач Державне агентство резерву України заперечує її доводи, вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Спростовуючи доводи апелянта, позивач звертає увагу, що ПАТ "Завод "Темп" є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей мобрезерву, а отже несе повну матеріальну відповідальність по зобов'язанням перед Держрезервом України незалежно від строків позовної давності. Таку ж позицію щодо нерозповсюдження строків позовної давності на вимоги Держрезерву України зайняв Верховний Суд України у постанові від 19.08.2008 по справі № 7/276.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері також заперечує її доводи, вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо того, що звіти форми 12-мр є належним підтвердженням факту закладення матеріальних цінностей до ПАТ "Завод "Темп".

В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у скарзі та додаткових поясненнях. Просять апеляційну скаргу задоволити, а оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не забезпечив явку представника у судові засідання, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. У відзиві на апеляційну скаргу та клопотанні від 19.09.2014 р. позивач, у зв'язку із зайнятістю представників у численних судових засіданнях та відсутністю коштів на відрядження, просить розглядати справу за відсутності представника позивача.

Крім того, у клопотанні від 19.09.2014 р. позивач просить відкласти розгляд справи у зв'язку із необхідністю надання додаткових пояснень у справі, із врахуванням висновків експерта.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Клопотання позивача нічим не підтверджене. Позивач не вказує ні на те, які саме пояснення має намір подати, ні на те, які обставини перешкоджали поданню таких пояснень протягом тривалого терміну.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, позивач надав суду письмові пояснення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне агентство резерву України як правонаступник Державного комітету України з державного матеріального резерву має функції щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей, в т.ч. мобілізаційного резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань, а також функції щодо контролю за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами зобов'язань по зберіганню, освіженню матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Як вбачається із матеріалів справи, Хмельницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведеною перевіркою упродовж березня-серпня 2013р. встановлено, що у 2002 році представниками Західного КРВ КРУ Держрезерву України на підставі службового завдання проводилась перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які знаходяться на відповідальному зберігання у ВАТ "Темп", за результатами якої складено акт від 26.12.2002 р. (а.с. 19-22, т.1).

В ході наведеної перевірки встановлено факт незабезпечення товариством зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме: авіапроводи в кількості 32,587 км на суму 59634,21 грн., дріт сталевий нержавіючий в кількості 0,121 тонни на суму 1612,93 грн., припой олов'яно-свинцевий в кількості 0,106 тонни на суму 1765,96 грн., провід обмотувальний в кількості 0,013 тонни на суму 215,80 грн., прокат алюмінієвий в кількості 0,357 тонни на суму 3866,31 грн., прокат мідний в кількості 0,147 тонни на суму 1837,50 грн., прокат титановий в кількості 0,268 тонни на суму 26800,00 грн., сталь листова нержавіюча холоднокатана нікелевмісна жароміцна в кількості 0,777 тонни на суму 6449,10 грн., сталь листова конструкційна гарячекатана в кількості 0,181 тонни на суму 226,25 грн., сталь листова конструкційна холоднокатана декапірована в кількості 0,073 тонни на суму 103,66 грн., сталь сортова конструкційна в кількості 0,355 тонни на суму 443,75 грн., сталь сортова швидкорізальна в кількості 0,061 тонни на суму 762,50 грн., текстоліт в кількості 0,5 тонни на суму 875,00 грн., труби тягнені підшипникові в кількості 1,041 тонни на суму 2946,03 грн., всього на загальну вартість 107539,00 грн. 00 коп.

Відповідно до акту від 23.03.2005р. КРУ Держкомрезерву України проведено перевірку на ВАТ "Темп" наявності матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Відповідно до даної перевірки на ВАТ "Темп" встановлено нові факти незабезпечення збереження матеріальних цінностей мобрезерву, а саме: текстоліт в кількості 0,450 тонн на суму 9000,00 грн.

В ході розгляду справи колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що вирішення питань щодо підтвердження закладення матеріальних цінностей ВАТ "Темп", їх розбронювання та повернення матеріальних цінностей до Державного агентства резерву України потребує спеціальних знань.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Сторони не заперечили проти можливості призначення у справі судової експертизи.

Враховуючи наведене, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року у справі №924/1133/13 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с. 104-105, т.2).

На вирішення експерту (експертам) поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується первинними документами факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ВАТ "Темп" станом на 01.01.2003 р., на 01.01.2006 р. та 01.01.2009 р.? Якщо підтверджується, то яких саме матеріальних цінностей та на яку суму?

- Чи підтверджується розбронювання Державним комітетом України з Державного матеріального резерву створеного мобілізаційного резерву матеріальних цінностей у ВАТ "Темп" станом на 31.03.2006 р.?

- Чи підтверджується первинними документами те, що ВАТ "Темп" станом на 30.04.2006 р. розбронював та повністю повернув матеріальні цінності мобілізаційного резерву через Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет Плюс" без обов'язку його відновлення і підстав для створення нового резерву?

- Чи підтверджується станом на 29.08.2013 р. повернення матеріальних цінностей до Державного агентства резерву України? Якщо підтверджується, то які саме матеріальні цінності та на яку суму повернуто?

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2014 року провадження у справі було зупинено до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку судового експерта (а.с. 106, т.2).

07.04.2014р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов лист Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз №262 від 28.03.2014р., в якому експертна установа просила погодити термін проведення експертизи орієнтовно в ІV кварталі 2014р., що зумовлено надмірною експертною завантаженістю (а.с. 111, т.2).

Листом Рівненський апеляційний господарський суд погодив проведення експертизи в строк 90 календарних днів з моменту відповіді про погодження, тобто до 10 липня 2014р. При цьому встановлено максимальний термін, з врахуванням завантаженості експертної установи.

24.04.2014р. Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи повернуті без виконання, оскільки виконати експертизу в погоджений строк до 10.07.2014р., немає можливості у зв'язку із завантаженням експертів. Експертною установою пропонується призначити експертизу іншому суб'єктові судово-експертної діяльності (а.с. 113-114, т.2).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2014 р. було поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 06.05.2014 р. (а.с. 115, т.2).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року у справі №924/1133/13 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 121-124, т.2).

На вирішення експерту (експертам) поставлено наступні питання:

- Чи підтверджується первинними документами факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ВАТ "Темп" станом на 01.01.2003 р., на 01.01.2006 р. та 01.01.2009 р.? Якщо підтверджується, то яких саме матеріальних цінностей та на яку суму?

- Чи підтверджується розбронювання Державним комітетом України з Державного матеріального резерву створеного мобілізаційного резерву матеріальних цінностей у ВАТ "Темп" станом на 31.03.2006 р.?

- Чи підтверджується первинними документами те, що ВАТ "Темп" станом на 30.04.2006 р. розбронював та повністю повернув матеріальні цінності мобілізаційного резерву через Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецмет Плюс" без обов'язку його відновлення і підстав для створення нового резерву?

- Чи підтверджується станом на 29.08.2013 р. повернення матеріальних цінностей до Державного агентства резерву України? Якщо підтверджується, то які саме матеріальні цінності та на яку суму повернуто?

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 року провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку судового експерта (а.с. 125, т.2).

Судовим експертом 06.06.2014р. заявлено клопотання про уточнення питань надання первинних бухгалтерських документів, які містять відомості - вихідні для вирішення поставлених питань, а також зведених документів бухгалтерського обліку, актів звірок.

Листом від 17.06.14 №924/1133/13/4171/14 Рівненським апеляційним господарським судом повідомлено, що поставлені на вирішення питання сформульовані із урахуванням обставин справи, усі первинні бухгалтерські документи містяться у матеріалах справи. Інші первинні бухгалтерські документи у суду відсутні.

19.08.2014 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи за №5930/14-45 від 08.08.2014 р. у справі №924/1133/13.

Відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 ГПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів оцінює висновок судово-економічної експертизи за №5930/14-45 від 08.08.2014 р. у сукупності з іншими доказами у справі.

Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву (далі - державний резерв) та відносини в цій сфері визначає і регулює Закон України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 р. (надалі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що "Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Згідно ст.2 Закону, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск державного резерву.

Відповідно до ст. 4 Закону, державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління державним резервом (Державний комітет України з державного матеріального резерву).

У ст.11 Закону зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання зобов'язані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно її зазначеними завданнями власними силами.

Згідно зі ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки, зокрема з адміністративних актів. Положення ст. 4 Цивільного кодексу УРСР кореспондуються з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України, згідно з п. 3 якої цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів законодавства.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що набрав чинності 01.01.2004р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Разом з тим, нормами п.4 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (далі ГК України), що набрав чинності 01.01.2004р. встановлено, що ГК України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами по справі виникли до набрання чинності відповідними положеннями ЦК України та ГК України та продовжують діяти після набрання ними чинності (з 01.01.2004 р.) до таких правовідносин слід застосовувати приписи ЦК України, з урахування особливостей визначених ГК України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Необхідність дотримання письмової форми обумовлена ст.208 ЦК України. Разом з тим, згідно зі ст.207 ЦК України та ст.181 ГК України договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документу, правочин/договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони.

В матеріалах справи відсутні договори відповідального зберігання цінностей державного резерву у формі єдиного документа, укладені між ВАТ "Темп" та Державним комітетом України з державного матеріального резерву.

В матеріалах справи відсутні також акти, які є результатами звірки наявності матеріальних цінностей держрезерву у ВАТ "Темп" з даними бухгалтерського обліку Комітету.

Накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання до ПАТ "Завод "Темп" здійснювалося згідно з номенклатурою, затвердженою Міністерством радіопромисловості СРСР накопичення від 09.08.1988 № МТ-915 та змін до неї від 30.11.1989 № МТ-804 (а.с. 36-40, т.2).

Матеріали справи містять "Номенклатуру материальных ценностей, подлежащих накоплению на Хмельницком заводе "Темп", яка підписана від імені начальника управління Б.Н. Богданова, в якій зазначено "срок накопления - 1.01.1991г., накоплено".

Колегією суддів встановлено, та у висновку експерта підтверджено, що у звітах форми 12-мр станом на 01.01.2003, 01.01.2004 та 01.01.2006 містяться дані про наявність матеріальних цінностей мобілізаційного резерву як на початок так і на кінець звітного року, звіти підписані від імені голови правління, головного бухгалтера та відповідального за мобілізаційний резерв ПАТ "Завод "Темп" та скріплені печаткою підприємства (а.с. 83-84, т.1: 44-45, т.2; 532-54, т.2).

При цьому враховано, що відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., із змінами і доповненнями, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Згідно з статтею 8 Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору є належним чином оформлені первинні документи.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснень господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до п. 2.4 Положення про документальне забезпечена записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.16 Особливостей формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1998р. №100-03, підприємства ведуть бухгалтерський облік на позабалансову рахунку підприємства. Внесення даних про наявність мобілізаційного резерву до загальної статистичної звітності підприємства не допускається.

Колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника про помилковість висновків місцевого господарського суду щодо того, що звіти форми 12-мр є належним доказом, який підтверджує виникнення між позивачем і відповідачем договірних відносин. Так, звіт форми 12-мр не містить всіх істотних умов договору відповідального зберігання матеріальних цінностей, а саме строку, ціни та предмету і не скріплений підписами та печатками сторін. Тоді як відповідно до Інструкції про облік звітності та якісний стан матеріальних цінностей від 13.03.1982 року звіти по формі12-мр не є документами, що свідчать про факт закладення цінностей державного матеріального резерву та не є підставою виникнення обов'язку у відповідача зі зберігання зазначених в таких документах цінностей.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи (акти про приймання матеріальних цінностей), в розумінні наведених приписів Закону та Положення, які підтверджують факт закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву ВАТ "Темп" станом на 01.01.03, на 01.01.06 та 01.01.09, в матеріалах справи відсутні. Звіти за формою 12-мр за своєю правовою природою не є первинними бухгалтерськими документами, які могли б підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв" господарські суди повинні у кожному конкретному випадку з'ясовувати дійсний зміст правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей. Доказами такої наявності можуть бути, зокрема, документи, зазначені у пункті 10 Постанови КМУ №1129, а саме Акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку. Договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву між позивачем та відповідачем не укладався. Жодних документів, що підтверджують виникнення договірних відносин між сторонами, позивачем не надано, а саме акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку. Отже, господарський суд першої інстанції безпідставно встановив факт наявності договірних відносин між позивачем і відповідачем.

При цьому колегія суддів також враховує, що Акт на закладку по формі 1мр складається в день здійснення операції (закладенні на відповідальне зберігання матцінностей мобілізаційного резерву) та надсилається перший примірник до Держрезерву України, другий - міністерству, іншому центральному або іншому місцевому органу виконавчої влади, третій залишається у справі підприємства, установи, організації. Беручи до уваги те, що термін зберігання актів по формі 1мр становить 3 роки, то ці документи могли бути знищені у зв'язку із закінченням строку зберігання на підставі висновків експертної комісії (п.315 наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 "Про затвердження Переліку типових документів").

Разом з тим, фактична наявність матеріальних цінностей державного резерву на зберіганні у ПАТ "Завод "Темп" підтверджується наявними у матеріалах справи звітами форми 12-мр та не заперечується сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово звертався до уповноважених державою органів із проханням розбронювати матеріальні цінності мобілізаційного резерву у зв'язку із відсутністю умов для їх подальшого зберігання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2005 р. №286-р розброньовано матеріальні цінності мобілізаційного резерву у зв'язку із закінченням строку їх зберігання та неможливістю освіження згідно з додатком (а.с.99, т.2).

В Додатку до розпорядження КМУ від 26.07.05 №286-р зазначено (а.с.99-100, т.2):

"Хмельницьке ВАТ "Темп"

№Найменування матеріальних цінностейОд.НаявністьПідлягає розбронюваннюНеправомірно вилучено1Сталь сортова конструкційнат20,39620,3960,352Сталь сортова швидкорізальнат0,1430,1430,0613Сталь листова конструкційна г/кт18,91918,9190,1814Сталь листова нержавіюча г/кт1,151,15 5Сталь листова нержавіюча х/кт0,9520,9520,7776Сталь листова конструкційна х/к декапірованат5,8845,8840,0737Сталь сортова холоднотягненат0,470,47 8Сталь сріблянкат0,10,1 9Дріт сталевий нержавіючийт0,2720,2720,12110Труби тягнені підшипниковіт2,9772,9771,04111Припой олов'яно-свинцевийт0,2830,2830,10612Прокат алюмінієвийт4,1414,1410,35713Прокат титановийт5,3125,3120,26814Прокат міднийт0,4320,4320,14715Текстолітт0,1610,1610,516Авіапровідкм52,31752,31732,58717Проводи обмотковіт1,3171,3170,013 В Довідці про виконання постанов і розпоряджень КМУ щодо розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву за період з 01.01.1992 р. до 2006 р. (форма 17мр), яка підписана від імені голови правління, головного бухгалтера та відповідального за мобрезерв ВАТ "Темп", підписи скріплено печаткою, вказані наведені в таблиці матеріальні цінності держрезерву, як "розброньовані, але знаходяться на складі" (а.с.51-52, т.2).

Відпуск матеріальних цінностей держрезерву здійснювався ВАТ "Завод "Темп" згідно наряду Державного комітету України з Державного матеріального резерву №122/5 від 29.03.06, в якому зазначено "термін виконання наряду один місяць, кому: Хмельницьке ВАТ "Темп", згідно з розпорядженням КМУ від 06.07.2005 р. №286-р по договору №ЮР-233/2006 від 10.01.2006 року, додаткова угода-специфікація №3 від 16.02.2006 р., відпустити ДП "Укрспецавтобаза" (ТОВ "Укрспецмет плюс") слідуючі товари та матеріали". Відпуск оформлювався актом (дата не вказана) на виконання вказаного наряду, який підписаний від імені керівника та головного бухгалтера ВАТ "Завод "Темп", підписи скріплено печаткою.

Отримання ТМЦ держрезерву ДП "Укрспецавтобаза" в загальній кількості 62,909т (52,317км) підтверджується довіреністю (ф. № М-2) серії ЯКЯ №827957 від 30.03.2006р. одержувача та підписом представника підприємства-отримувача (а.с.223-225, т.1).

Інформація щодо відпуску матеріальних цінностей держрезерву згідно наряду наведена в таблиці.

№Найменування матеріальних цінностейОдиниці виміруКількість1Сталь сортова конструкційнат20,3962Сталь сортова швидкорізальнат0,1433Сталь листова конструкційна г/кт18,9194Сталь листова нержавіюча г/кт1,155Сталь листова нержавіюча х/кт0,9526Сталь листова конструкційна х/к декапірованат5,8847Сталь листова х/кт0,478Сталь сріблянкат0,19Дріт сталевий нержавіючийт0,27210Труби тягнені підшипниковіт2,97711Припої олов'яно-свинцевіт0,28312Прокат алюмінієвийт4,14113Прокат титановийт5,31214Прокат міднийт0,43215Текстолітт0,16116Авіапровідкм52,31717Проводи обмотувальніт1,317 Враховуючи наведене, на виконання наряду Державного комітету України з Державного матеріального резерву №122/5 від 29.03.2006 р. ПАТ "Завод "Темп" відпустив матеріальних цінностей на загальну суму 391000,00 грн., тоді як загальна сума майна, що підлягає поверненню, як вбачається із позовної заяви, становить 116539,00 грн.

При цьому суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення обставини відпустку матеріальних цінностей належним чином не дослідив, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Таким чином, позовна вимога повернути до державного резерву авіапровід в кількості 32,587 км, дріт сталевий нержавіючий в кількості 0,121 тонни, припой олов'яно-свинцевий в кількості 0,106 тонни, провід обмотувальний в кількості 0,013 тонни, прокат алюмінієвий в кількості 0,357 тонни, прокат мідний в кількості 0,147 тонни, прокат титановий в кількості 0,268 тонни, сталь листова нержавіюча холоднокатана нікелевмісна жароміцна в кількості 0,777 тонни, сталь листова конструкційна гарячекатана в кількості 0,181 тонни, сталь листова конструкційна холоднокатана декапірована в кількості 0,073 тонни, сталь сортова конструкційна в кількості 0,355 тонни, сталь сортова швидкорізальна в кількості 0,061 тонни, текстоліт в кількості 0,05 тонни, труби тягнені підшипникові в кількості 1,041 тонни, текстоліт в кількості 0,450 тонни є безпідставною, необгрунтованою та не підлягає до задоволення.

Також, на думку колегії суддів, не підлягає до задоволення і позовна вимога про стягнення з відповідача 116539,00 грн. штрафу та 212139,47 грн. пені враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці

цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Статтею 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.97 (із змінами та доповненнями) визначено, що самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву - це використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом".

Разом з тим, фактів самовільного відчуження відповідачем матеріальних цінностей державного резерву судом не встановлено. Відчуження матеріальних цінностей, як прийнято в діловому обороті, повинно оформлюватись відповідними документами, зокрема, накладними на відпуск ТМЦ, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі тощо та відображатись у бухгалтерському обліку підприємства.

Як вказано вище, відпуск матеріальних цінностей відповідачем відбувся на підставі наряду Державного комітету України з Державного матеріального резерву №122/5 від 29.03.2006 р. При цьому відповідач не отримав від ДП "Укрспецавтобаза" відшкодування вартості відпущених товарно-матеріальних цінностей.

Прокурор та позивач доказів (первинних документів) самовільного відчуження відповідачем матеріальних цінностей державного резерву не надали.

Таким чином, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 116539,00 грн. та пені в сумі 212139,47 грн.

Колегія суддів також звертає увагу на доводи скаржника щодо того, що посилання суду першої інстанції на п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.1998 року № 100-03, згідно з якою нібито, підтвердженням закладення і зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву є річні звіти по формі 12-мр, які підприємство-зберігач повинно щорічно подавати до Кабінету Міністрів України, є безпідставними та необґрунтованими. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається суд першої інстанції, відсутня в базах даних нормативних документів України (у тому числі відсутні будь-які посилання на неї) та не оглядалася місцевим господарським судом в судовому засіданні. Таким чином, неможливо встановити чинність даної постанови та зміст її норм.

Однак, колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо того, що Державним резервом України жодних компенсацій відповідачу не сплачувалось, документів про відшкодування витрат підприємству за зберігання матеріальних цінностей державного резерву позивачем суду не надано, що також підтверджує відсутність зобов'язань по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву у ПАТ "Завод "ТЕМП".

Так, відповідно до п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв " на відміну від підприємств, установ, організацій, які входять до системи державного резерву, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, що знаходяться у відповідальних зберігачів, а також заміна їх продукцією аналогічного асортименту та якості здійснюються ними самостійно, без залучення додаткових бюджетних коштів (абзац другий пункту 4 статті 12 Закону та абзац третій пункту 12 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 №1129). Тому, зокрема, у разі виникнення спорів за участю відповідальних зберігачів у зв'язку із застосуванням зазначених норм господарськими судами не можуть братися до уваги доводи цих зберігачів щодо відсутності у них коштів для освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву.

На підставі вищевикладеного колегія суддів прийшла до висновку, що доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом не повною мірою встановлено обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин вбачаються підстави, визначені ст. 104 ГПК України, для скасування рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 р. у справі №924/1133/13 витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи було покладено на відповідача. Відповідачем було оплачено вартість проведення експертного дослідження в сумі 6808,00 грн., однак доказів оплати відповідач суду не надав, що унеможливлює вирішення питання про розподіл судових витрат в порядку, визначеному ст 49 ГПК України.

Разом з тим, відповідач не поздавлений можливості в подальшому звернутися до господарського суду із відповідною заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат на оплату проведеного експертного дослідження.

Керуючись ст.ст. 99,101,103-105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод "Темп" на рішення господарського суду Хмельницької області від 25.11.2013 р. у справі №924/1133/13 задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 25.11.2013 р. у справі №924/1133/13 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

2. Матеріали справи №924/1133/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Павлюк І. Ю.