Постанова № 40832158, 23.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/4113/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Шевченко Н.В.

за участю представників:

від прокуратури: Пилипенко Т.А. за посвідченням №018324 від 16.07.2013

від позивача: Безносик А.О. за дов. №225-КР-899 від 01.09.2014.

від відповідача: Конопля А.М. за дов. №б/н від 22.09.2014.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014.

у справі № 910/4113/13 (головуючий судя: Котков О.В., судді: Босий В.П., Морозов С.М.)

за позовом: Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва

в інтересах держави в особі: Київської міської ради

до відповідача: Закритого акціоенерного товариства "Транспортник"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/4113/13 позовні вимоги першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з урахуванням укладеного між Закритим акціонерним товариством «Транспортник» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві договору № 2 від 30.01.2014 про розстрочення податкового боргу та часткового погашення відповідачем боргу підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Не погодившись з вказаним рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 в справі №910/4113/13 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Також апелянт зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між Закритим акціонерним товариством «Транспортник» та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві договору № 2 від 30.01.2014 про розстрочення податкового боргу по орендній платі на загальну суму 10 130 612,63 грн. під проценти з 24.01.2014 по 15.12.2014, та сплата відповідачем податкового боргу на виконання вказаного договору, свідчить про відсутність підстав для розірвання договору у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог п. 4.7, 8.4 договору оренди, ст. 25 Закону України «Про оренду землі»

Також апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розірвання договору та повернення земельної ділянки призведе до порушення прав територіальної громади міста, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, у зв'язку з чим відповідач буде користуватися спірною земельною ділянкою не сплачуючи орендну плату.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

На підставі ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), Гончаров С.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2014 у складі суддів: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Скрипка І.М., прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 03.09.2014.

В судовому засіданні 03.09.2014 оголошено перерву на 23.09.2014.

В судовому засіданні 23.09.2014 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.09.2014 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 23.09.2014 представник відповідача підтримав доводи викладені в відзиві на апеляційну скаргу, поданого до суду під час розгляду справи та просив рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі №910/4113/13 залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2008 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Транспортник" (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. За змістом п.п. 1.1, 3.1. вказаного договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 528/528 від 16.10.2008 за актом приймання передачі передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку на 5 (п'ять) років.

У відповідності до цього договору, об'єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Дегтярівська, 25-а у Шевченківському районі м. Києва;

- розмір - 8 791 кв.м.;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, паркінгом та готельно-офісним центром;

- кадастровий номер - 8000000:88:061:0220 (п. 2.1. Договору).

Як передбачено п. 6.1. договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації договору.

25.12.2008 договір оренди земельної ділянки було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 1511.

30.12.2008 даний правочин було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 91-6-00831 у книзі записів державної реєстрації договорів.

На виконання п. 6.1. договору оренди між сторонами 30.12.2008 був укладений акт приймання-передачі земельної ділянки.

Виходячи з вищевикладеного, внаслідок укладання вказаного вище договору оренди та проведення відповідних реєстраційних дій відповідач став законним користувачем у розумінні норм ст.ст. 116, 124, 126 Земельного кодексу України земельної ділянки з кадастровим номером 8000000:88:061:0220 на умовах, які визначені договором.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що права та обов'язки сторін, щодо здійснення орендної плати були встановлені в розділі 4 Договору оренди.

Предметом спору є розірвання договору оренди укладеного між сторонами 25.12.2008 та повернення відповідачем земельної ділянки позивачу. Позовні вимоги щодо розірвання вищевказаного договору обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору оренди, а саме систематичним порушенням орендарем обов'язку сплачувати орендну плату.

Згідно з п.п. 4.1, 2.2 договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4% відсотків від нормативної грошової оцінки.

Як визначено п. 4.7. договору, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на визначний рахунок.

Відповідно до витягу з технічної документації № Ю-23744/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на час укладання договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 20 568 856,11 грн.

Як вбачається з п. 8.4. договору оренди, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається з норм п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з п. 11.4. договору передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Господарського процесуального кодексу України, прокурором при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору оренди землі повинен бути доведений факт порушення відповідачем умов укладеного правочину, невиконання або неналежне виконання відповідачем передбачених законом або договором обов'язків.

Також, за змістом п. 2.23 Постанови №6 від 17.05.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як встановлено судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, що у відповідності до довідок: № 655/9/18.6-28 від 18.02.2013, № 239/9/18.6-28 від 24.01.2013 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, відповідачем з 02.03.2010 плата за землю не вноситься, що стало підставою для облікування за останнім податкового боргу в сумі 7 974 074,51 грн.

Але, як свідчать матеріали справи відповідач звернувся до Міністерства доходів і зборів України, начальника Головного управління Міністерства доходів у м. Києві та начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва з листом № 164/Д від 12.12.2013 та заявою б/н від 12.12.2013 про розстрочку податкового боргу в сумі 10 130 612,63 грн., що виник, в тому числі, з договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000:88:061:0220.

У відповідності до рішенням № 1 від 24.01.2014 Міністерства доходів і зборів України Публічному акціонерному товариству "Транспортник" /21514186/, тобто відповідачу по справі, надано розстрочку сплати податкового боргу до 15.12.2014.

30.01.2014 між відповідачем та Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було укладено договір № 2 про розстрочення податкового боргу, відповідно до якого Державна податкова інспекція надає відповідачу розстрочення сплати податкового боргу по орендній оплаті на загальну суму 10 130 612,63 грн. під проценти строком з 24.01.2014 по 15.12.2014.

Як встановлено судом першої інстанції та з матеріалів справи слідують обставини сплати орендарем на користь орендодавця грошових коштів спрямованих в оплату: земельного податку, розстроченого боргу та пені за розстрочений борг, що підтверджується платіжними дорученнями №№: 44, 45, 47, 48, 50, 51, 52, 54, 55, 73, 74, 80, 81, 90, 91, 115, 118, 123, 124, 127, 144, 148, 149, 150 та 151.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, за висновками суду першої інстанції, підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки на даний момент відсутні.

Щодо доводів апелянта про невірні висновки суду першої про те, що розірвання договору та повернення земельної ділянки призведе до порушення прав територіальної громади міста, оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, у зв'язку з чим відповідач буде користуватися спірною земельною ділянкою не сплачуючи орендну плату, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вірно встановлено місцевим господарським судом розірвання договору оренди від 25.12.2008 призведе до порушення прав територіальної громади, оскільки Публічне акціонерне товариство "Транспортник" буде на безкоштовній основі користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000:88:061:0220, з огляду на те, що на вказаній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва, а саме житловий комплекс, що підтверджується висновком № DS/1307-22 від 12.08.2013 Київського бюро судових експертиз та досліджень "Константа".

При цьому, як враховано судом першої інстанції, ефективне використання земельних ділянок є основою динамічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці, а орендна плата за землю, в свою чергу, є одним з основних джерел наповнення місцевого бюджету та з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок розірвання договору можуть настати негативні наслідки для Київської міської ради та територіальної громади, в інтересах якої діє позивач, а саме у вигляді ненадходження до місцевого бюджету грошових коштів за користування земельною ділянкою, на якій розташовується об'єкт незавершеного будівництва.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач в спірний період не мав можливості належним чином виконувати зобов'язання по договору оренди від 25.12.2008 щодо вчасної сплати орендної плати, оскільки перебував в процедурі банкрутства, що підтверджується ухвалами господарського суду від 29.11.2012 та від 26.03.2013 по справі № 5011-28/16878-2012.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з урахуванням приписів чинного законодавства щодо порядку та підстав розірвання договору оренди земельної ділянки, приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду стосовно розглядуваної категорії спорів, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції, щодо заявлених позивачем позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, зазначає наступне.

Як встановлено приписами ст. 34 Закону України "Про оренду землі" орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором у разі припинення або розірвання договору оренди землі.

У відповідності до змісту п.п. 7.1., 8.4., 11.3., 11.4. договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах повернення, що передбачені укладеним між сторонами правочином, у разі припинення чи розірвання договору.

Як вбачається з вищенаведеного, що підставою для повернення земельної ділянки, переданої у користування відповідача за договором є настання одного з юридичних фактів, а саме, розірвання або припинення правочину.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для розірвання договору оренди, за яким спірну земельну ділянку було передано у користування відповідача, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Транспортник" повернути земельну ділянку площею 8791,00 кв.м., кадастровий номер - 8000000:88:061:0220, за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а Київській міській раді.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Заступника прокурора міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 в справі № 910/4113/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/4113/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/4113/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4113/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

І.М. Скрипка