Рішення № 40832083, 03.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16799/14 03.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

До Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

Про стягнення 37 384,52 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Харцизова Т.В. - представник (дов. № б/н від 08.01.2014)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 37 384,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2014 порушено провадження по справі № 910/16799/14 та призначено розгляд справи на 03.09.2014.

02.09.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.

В судове засідання 03.09.2014 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 03.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ЛВ-435/11-12 від 13.08.2014, відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі товар, відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною( п.1.1 Договору)

Відповідно до п. 3.1-3.2 Договору умови поставки товару, перелік вантажовідправників та вантажоодержувачів вказуються у специфікації. Дата поставки товару - до 31 жовтня 2012 р.

Згідно п. 4.1-4.2 Договору ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна товару включає ПДВ і вказується в специфікаціях.

Відповідно до п. 5.1 покупець проводить оплату по факту поставки товару, протягом 30 календарних днів з дати отримання, на підставі видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

В матеріалах справи наявна специфікаця № 1 від 13.08.2012 відповідно до якої покупцю поставлено товар на загальну суму 31 860,00 грн. Крім того в матеріалах спраи наявна видаткові накладна № РН-09/19/07 від 19.09.2012 .

Позивач зазначає що відповідач не виконав зобов'язання за договором належним чином, оскільки станом на день винесення рішення оплату не здійснено.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов договору поставку позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 31860,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості що підлягає до стягнення становить 31860,00грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 31860,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 3886,92 грн. - інфляційної складової боргу, 1637,60 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором .

Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3886,92 грн. -збитків від інфляції та 1637,60 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69-А, код ЄДРПОУ 30105738) основну заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 35 746 (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 92 коп., 3% річних в розмірі 1 637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 60 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.09.2014

Суддя Л.В. Прокопенко