Ухвала суду № 40832010, 07.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

07 жовтня 2014 р. Справа № 1522/25846/12

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Алєксєєва В.О.

- Милосердного М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського обласного військового комісаріату на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату на неправомірні дії по перерахунку розміру пенсії, стягнення суми заборгованості та компенсації моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії, відповідно до змін до діючого законодавства, а також стягнути суму заборгованості та компенсацію за моральну шкоду.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату на неправомірні дії по перерахунку розміру пенсії, стягнення суми заборгованості та компенсації моральної шкоди задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату, яка виразилася в не проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії. Стягнуто з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_2 суму спричиненої моральної шкоди в розмірі 3000 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Одеського обласного військового комісаріату ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеського обласного військового комісаріату, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом заступника Міністра оборони України №062 від 28 лютого 1995 року ОСОБА_2 був звільнений в запас Збройних Сил України відповідно до п. «в» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ та призначена пенсія за вислугу років.

На неодноразові звернення ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату із заявою про проведення перерахунку пенсії, з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, йому було проведено перерахунок, проте не в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 № 2262-ХП в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Дія ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції Закону від 28 грудня 2007 року втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому на час призначення позивачеві пенсії підлягали застосуванню норми ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ.

Відповідно до ч. З ст. 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод та Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Тому, відповідно до ст. 8, 22 Конституції України та ст. ст. 8, 9 КАС України положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", на яку посилався відповідач, не підлягають застосуванню, а застосуванню підлягають норми ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3 591-IV, який має вищу юридичну силу.

На підставі вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те що бездіяльність Одеського обласного військового комісаріату, щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку пенсії є порушенням вимог Закону України № 1769-ІУ від 15 червня 2004 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ».

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, які в свою чергу були правильно застосовані судом першої інстанції з урахуванням усіх обставин по справі при прийнятті оскаржуваного рішення.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: