Постанова № 40830556, 19.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2014 р. Справа № 804/9195/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Токовенка І.В., відповідача - Кисельова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Фінанс»

до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа - Фінанс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172210 від 31.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Альфа - Фінанс» щодо стану дотримання законодавства України при митному оформленні товару за МД, за результатами якої складено акт перевірки № Н08/14/31016932 від 17.03.2014 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно було прийнято всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є суб'єктивною думкою перевіряючих і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись при цьому на письмові заперечення надані суду, у яких зазначено, що податкове повідомлення - рішення є правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим відповідач вважає, що підстави для його скасування відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до вимог статті 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно ст. 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу доходів і зборів в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 26.02.2014 року по 05.03.2014 року, відповідно до ст. 336, 351 та 354 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.02.2014 року № 114, посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання законодавства України ТОВ «Альфа - Фінанс» при митному оформлені товару за МД № 50040403/2011/2500 від 30.09.2011 року, № 500040403/2011/2749 від 18.10.2011 року, № 500040403/2012/630 від 22.02.2012 року, № 500040403/2012/1418 від 11.04.2012 року, № 500040403/2012/631 від 22.02.2012 року, № 500040403/2012/2114 від 17.05.2012 року, № 500040403/2012/1715 від 25.04.2012 року, № 500040403/2012/2368 від 31.05.2012 року, № 500040403/2012/2380 від 31.05.2012 року. За результатами проведеної перевірки 17.03.2014 року було складено акт № Н08/14/31016932.

За результатами перевірки встановлено порушення:

- ст.264, ст.267 Митного кодексу України, в результаті чого занижено суму митної вартості товарів, як бази оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість за митними деклараціями;

- ч. 1 ст. 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість при ввезенні за митними деклараціями.

Тобто, у акті перевірки зроблено висновок, що ТОВ «Альфа-Фінанс» були порушені вимоги митного законодавства України в частині визначення митної вартості товарів, що спричинило невірне визначення податкового зобов'язання підприємства, як суб'єкта податкової відповідальності (власника товару, що ввозився на Україну) у розумінні Податкового кодексу України, при митному оформленні товару за митними деклараціями: № 50040403/2011/2500 від 30.09.2011 року, № 500040403/2011/2749 від 18.10.2011 року, № 500040403/2012/630 від 22.02.2012 року, № 500040403/2012/1418 від 11.04.2012 року, № 500040403/2012/631 від 22.02.2012 року, № 500040403/2012/2114 від 17.05.2012 року, № 500040403/2012/1715 від 25.04.2012 року, № 500040403/2012/2368 від 31.05.2012 року, № 500040403/2012/2380 від 31.05.2012 року. Відповідно до ч. 11 п.1 ст. 347 Митного Кодексу України, посадовими особами органів доходів і зборів самостійно визначено суму податкових зобов'язань, а саме оподаткування митом та податком на додану вартість у сумі 24548 грн. 78 коп., оскільки результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

На підставі висновків проведеної перевірки, 31.03.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000172210, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 24548 грн. 78 коп. та нараховано штрафні санкції в сумі 6137 грн. 20 коп.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням позивачем була подана скарга до Міністерства доходів і зборів України № 08/04-2 від 08.04.2014 року.

Рішенням останнього податкове повідомлення - рішення № 0000172210 від 31.03.2014 року залишено без змін, а скарга без задоволення.

Суд вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ «Альфа - Фінанс» та ТОВ «Український Універсальний термінал» було укладено договір транспортного експедирування вантажів від 15.09.2011 року № 268/11.

Згідно з умовами вищевказаного договору, ТОВ «Український Універсальний термінал» надавало замовнику послуги з митного оформлення, транспортно - експедиційного обслуговування, зберігання вантажів, контейнерного фрахтування, внутрішньо портового експедирування контейнерів та інше.

Зі змісту акту перевірки № Н08/14/31016932 від 17.03.2014 року вбачається, що Головним управлінням Міндоходів в Одеській області була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання ТОВ «Український Універсальний термінал» вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.09.2010 року по 31.08.2013 року.

Відповідно до інформації графи 14 митних декларацій, декларування товарів, імпортованих ТОВ «Альфа-Фінанс» здійснювалось ТОВ «Український універсальний термінал». На підставі первинних документів бухгалтерського обліку, а саме актів виконаних робіт, складених та підписаних між ТОВ «Український універсальний термінал» та ТОВ «Альфа-Фінанс» останнє здійснювало оплату витрат на транспортування, до складу яких входили: термінальна надбавка за ризик на користь судноплавної лінії ISPS (страхування) компенсація витрат судноплавної лінії морського перевізника за межами митної теріторії України (морський фрахт).

За МД №500040403/2011/2500 від 30.09.2011 ТОВ «Альфа-Фінанс» імпортувало на митну територію України товар «Прокат плоский з вуглецевої негофрованої сталі, холоднокатаний, гарячеоцинкований, у рулонах». Товар надходив в Україну з Китаю у контейнерах: № CAIU2949066, № CAIU2949256, № CAIU2949261, № CAIU2949298, № CAIU2949343, № CAIU2949359, № CAIU2949370, № CAIU2949390, № CAIU2949410, № CAIU2949641, № CAIU2949657, № CAIU2949889, № CAIU2949894 на умовах поставки CIF-Іллічівськ.

Митну вартість у розмірі 2480658 грн. 81 коп. визначено митним органом за ціною угоди, при цьому за даною ВМД сплачено ПДВ - 496131 грн. 76 коп., ставка мита - 0%.

В ході планової виїзної документальної перевірки при опрацюванні первинних документів бухгалтерського обліку ТОВ «Український універсальний термінал» виявлено рахунок від 20.09.2011 року №1109475, згідно з яким ТОВ «Чайна шиппінг (Україна) Єдженсі» надано ТОВ «Український універсальний термінал» послуги з транспортно-експедиційного обслуговування з перевезення контейнерів: № CAIU2949066, № CAIU2949256, № САIU2949261, № CAIU2949298, № CAIU2949343, № CAIU2949359, № CAIU2949370, № CAIU2949390, № CAIU2949410, № CAIU2949641, № CAIU2949657, №САIU2949889, CAIU2949894 на загальну суму 48078 грн. 28 коп., з них витрати на транспортування товару за межами митної території України до місця ввезення на митну територію України складають 18662 грн. 61 коп.

Відповідно до акту виконаних робіт від 23.09.2011 року №1878 ТОВ «Український універсальний термінал» за договором надання послуг №268/11 від 15.09.2011 року включено ТОВ «Альфа-Фінанс» послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вищевказаних контейнерів на суму 50158 грн. 35 коп., з них компенсація витрат лінії за межами митної території України + ISPS складають 20742 грн. 67 коп., з яких: компенсація витрат на страхування обладнання - 2080 грн. та збір за фактор безпеки - 18662 грн. 67 коп.

Таким чином, відповідачем у акті перевірки зроблено висновок, що з документів бухгалтерського обліку встановлено, що витрати за межами митної території України були понесені за рахунок української експедиційної компанії ТОВ «Український універсальний термінал» і не входили до складу фактурної вартості за контрактом, як такі, що понесені продавцем. Таким чином, незважаючи на задекларовані ТОВ «Альфа-Фінанс» умови поставки CIF-Іллічівськ при митному оформленні товару «Прокат плоский з вуглецевої негофрованої сталі, холоднокатаний, гарячеоцинкований, у рулонах» за МД №500040403/2011/2500 від 30.09.2011 року до визначеної митної вартості товару необхідно було додати витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України, які склали 18662 грн. 61коп. та вказані у рахунку від 20.09.2011 року №1109475 (послуги надані ТОВ «Чайна шиппінг (Україна) Єдженсі). Крім того, відповідачем зазначено, що аналогічні випадки невключения належних до включення транспортних витрат до митної вартості ввезеного товару, що підтверджується наявними первинними документами та бухгалтерським обліком ТОВ «Український універсальний термінал» встановлено за ВМД № 500040403/2011/2749 від № 500040403/2012/630 від 22.02.2012 року, № 500040403/2012/1418 від № 500040403/2012/631 від 22.02.2012 року, № 500^40403/2012/2114 від 17.05.2012 року, № 500040403/2012/1715 від 25.04.2012 року, № 500040403/2012/2368 від 31.05.2012 року, № 500040403/2012/2380 від 31.05.2012 року.

Суд не погоджується з вищевказаними висновками відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрать понесені покупцем на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Отже, з огляду на вищевказану норму права, до митної вартості товарів за ціною договорів, що імпортуються, відносяться договірна вартість таких товарів, зазначена у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України. Таким чином, покупець включає до митної вартості товарів лише витрати, що понесені ним за межами митної території України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зі змісту п. 12.2 розділу 12 контракту № 13/09 від 01,07.2011 року вбачається, що усі витрати та збори, які стягуються на території України, оплачуються за рахунок покупця, а за межами вказаної території - за рахунок продавця.

Відповідно до ст. A3 терміну CIF у редакції Incoterms-2000, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським; продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж.

Таким чином, відповідно до умов терміну CIF та контракту № 13/09 від 01.07.2011 року фрахт та страхування вже сплачено продавцем - Компанією «JS Commodity Union Limited».

Відповідно до п. 1.1 Контракту № 13/09 від 01.07.2011 року між ТОВ «Альфа-Фінанс» та Компанією «JS Commodity Union Limited», поставка товару здійснюється на умовах CIF - Incoterms-2000.

Відповідно до умов терміну CIF у редакції Incoterms-2000 поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, тобто на митній території України. Вказаний момент є моментом переходу права власності на товар до покупця.

Таким чином, право власності на товар за умовами вищевказаного контракту переходить до покупця після перетину митного кордону України, відповідно, експедитор ТОВ «Український універсальний термінал» надає покупцю послуги за Договором № 268/11 від 15.09.2011 року виключно на митній території України.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь-які витрати, здійснені за межами митної території України ТОВ «Український універсальний термінал», здійснювались не на виконання договору № 268/11 від 15.09.2011 року, укладеного між ТОВ «Український універсальний термінал» та ТОВ «Альфа-Фінанс», а тому вони не підлягають включенню до митної вартості товару.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст.267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, лише якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно ст. A3 терміну CIF у редакції Incoterms-2000, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським; продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж.

З огляду на викладене, витрати зі страхування та фрахту вже були включені до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Водночас, за умов виділення витрат на транспортування оцінюваного товару після його ввезення на митну територію України з ціни такого товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, документального підтвердження таких витрат та можливості їх обчислення, підстави для включення таких витрат до митної вартості зазначеного товару відсутні.

Оскільки ТОВ «Альфа-Фінанс» понесло витрати на транспортування товару

саме після ввезення, вони виділені з ціни товару, обчислюються у грошовій формі, а їх

документальне підтвердження не заперечується відповідачем, такі витрати не

підлягають включенню до митної вартості товару.

Таким чином, висновки акта перевірки про заниження митної вартості товарів, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірними.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа - Фінанс» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000172210 від 31.03.2014 року, винесене Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 24.09.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 24.09.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді М.В. Дєєв М.В.Дєєв Т.С.Журавель