Ухвала суду № 40830362, 07.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3474/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Візігот» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 3 червня 2014р. № 489 та визнання протиправними дій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 3 червня 2014 р. відповідачем було видано наказ № 489, згідно з яким у період з 3 по 10 червня 2014 р. ним було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альфа-Київбуд» за період з 1 по 31 січня 2014 р., за результатами якої 17 червня 2014 р. було складено акт перевірки № 288/22-03/36261379 (далі - акт перевірки № 288/22-03/36261379).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму податку на додану вартість - 47 786 грн. 00 коп.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, 29 травня 2014 р. відповідачем до позивача було направлено лист-запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" № 5513/10/22-323 (далі - лист-запит № 5513/10/22-323), у якому відповідач просив надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Альфа Київбуд» за період січень 2014 р., а саме: реєстраційні документи, перелік засновників, договори, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, довіреності та документи на підтвердження транспортування товарів, платіжні документи, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, акти виконаних робіт чи послуг, оборотно - сальдові відомості, дозвільні документи, відомості щодо наявності складських приміщень, чисельність працюючих та інше.

Згідно даного листа-запиту № 5513/10/22-323 позивачу для подачі витребуваних документів було встановлено строк протягом 10-ти робочих днів з дня надходження запиту.

Даний лист-запит відповідачем було отримано 28 травня 2014 р., що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції та відміткою на конверті.

Колегія суддів погоджується, що наведене свідчить про те, що зазначений лист не міг бути виготовлений та відправлений 29 травня 2014 р.

3 червня 2014 р. - через чотири дні після відправлення листа-запиту № 5513/10/22-323 та до закінчення терміну, встановленого для подачі витребуваних для подачі документів відповідачем було видано наказ № 489 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності визначених обставин, серед яких, зокрема, виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, податковий орган, виявивши факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, має право ініціювати проведення позапланової виїзної перевірки виключно після закінчення 10-денного терміну, який обчислюється з дня отримання таким платником обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби та у разі невиконання особою обов`язку подання такої інформації у цей строк.

Крім того, як вбачається з листа-запиту № 5513/10/22-323, він складений з порушенням вимог абзацу 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України, а саме - не зазначено підстави для його надсилання.

Згідно з вимогами абзацу 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1, 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, наявні матеріали справи свідчать, що наказ № 489 та направлення на проведення перевірки від 3 червня 2014 р. № 465 не містять печатки, як обов'язкового реквізиту.

Відповідно до абзацу 2 п. 81.1 ст. 81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача було прийнято відповідачем за відсутності передбачених законом підстав, відповідно, наказ від 3 червня 2014 р. № 489 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки виданий всупереч вимогам чинного законодавства України, а, відтак, є протиправним.

Крім того, в акті перевірки не зазначено місце її проведення.

Як було встановлено судом першої інстанції, перевіряюча особа - головний державний податковий ревізор-інспектор Корнієнко М.В. не був допущений до перевірки у зв'язку з тим, що позивач вважав незаконним проведення виїзної перевірки до закінчення наданого йому строку для подачі витребуваних документів.

Як вбачається з акту від 4 червня 2014 р. № 213/22-03/37866852 про неможливість вручення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Альфа Київбуд» за період з 1 по 31 січня 2014 р. (далі - акт № 213/22-03/37866852 ), підписаного працівниками відповідача, ними було здійснено виїзд на податкову адресу позивача (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б) та встановлено відсутність позадових осіб позивача за податковою адресою.

Отже, наведене свідчить, що зміст акту перевірки № 288/22-03/36261379 суперечить змісту акту перевірки № 213/22-03/37866852, хоча обидва акти були підписані головним державним інспектором Корнієнко М.В.

Крім того, як вбачається, відповідач не зміг дати жодних пояснень стосовно підстав необхідності вручення 4 червня 2014 р. представнику позивача письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Альфа Київбуд» за період з 1 по 31 січня 2014 р. на наступний день після проведення виїзної перевірки, яка за твердженням відповідача, проводилась за його юридичною адресою.

До того ж, відповідач не зміг дати пояснення з приводу необхідності вручення названого письмового через чотири дні після отримання позивачем листа-запиту № 5513/10/22-323, яким від позивача витребовувались ті ж дані, за той же період.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність позивача за податковою адресою, оскільки дана обставина спростовується наявними в матеріалах справи копіями документів: конверту, в якому позивач отримав лист-запит № 5513/10/22-323; рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким позивачу направлялась ухвала Київського окружного адміністративного суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача у період з 3 по 10 червня 2014 р. за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5-Б - не проводилась, акт перевірки № 288/22-03/36261379 було складено в іншому місці, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: О.О. Шостак

І.Л. Желтобрюх

Ухвалу складено у повному обсязі 07.10.2014.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.