Постанова № 40830324, 06.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року 12 год. 55 хв.Справа № 808/5602/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Омельченко Р.М.

представника третьої особи Хланя В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Військової частини А1978

третя особа: Військова частина А1743

про: визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації замість неотриманого речового майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась з адміністративним позовом до Військової частини А1978 (далі - відповідач), третя особа Військова частина А1743 про визнання неправомірними дій щодо невиплати грошової компенсації замість неотриманого під час проходження військової служби за контрактом речового майна в розмірі 6067 грн. 23 коп. та стягнення на її користь суму грошової компенсації замість неотриманого речового майна в розмірі 6067 грн. 23 коп.

Позивач вважає неправомірними, протиправними та такими, що порушують її інтереси дії Військової частини А1978, на грошовому забезпеченні якої перебуває позивач, щодо невиплати за її зверненням від 02.09.2014 грошової компенсацію замість неотриманого речового майна під час проходження служби.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що пунктом 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію частини другої Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна, у зв'язку з чим фінансування з Державного бюджету МО України на видачу такої компенсації припинено і кошторисом не передбачено, через що військова частина не в змозі виплатити компенсацію замість речового майна. Також представник відповідача просив суд у разі задоволення позову повністю або частково встановити спосіб виконання судового рішення - стягнення грошової компенсації з КЕКВ 2210.

Представник третьої особи також вважав, що позов не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у Військовій частини А1743. Початок проходження служби з 03.09.2004, остання посада на час звернення до суду - помічник начальника штабу зі строкової частини, що підтверджується витягом з послужного списку особової справи позивача (а.с. 7).

У зв'язку з передислокацією Військової частини А1743 до м. Запоріжжя відповідно до Указу Президента України від 24.03.2014 № 339/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2014 року «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», на підставі розпорядження Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.04.2014 № 248/2/3/264 Військова частина А1743 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А1978 з 11.04.2014 встановленим порядком (а.с. 33).

Відповідно до наказу командира військової частини А1978 від 11.04.2014 № 244 «Про зарахування на фінансове забезпечення військової частини А1743», з 11.04.2014 Військова частина А1743 зарахована на фінансове забезпечення до військової частини А1978 встановленим порядком (а.с.31-32).

02.09.2014 позивачем подано звернення до командира Військової частини А1978 з проханням виплатити грошову компенсацію замість неотриманого речового майно в розмірі 6067 грн. 23 коп., до якого додано копію довідки-розрахунок № 2 Військової частини А1743 вих. 474 від 29.08.2014 про вартість речового майна, що підлягало до видачі (а.с. 9).

Згідно з довідкою № 2 Військової частини А1743 вих. 474 від 29.08.2014 про вартість речового майна, що підлягає до видачі позивачу після 11.03.2000, вартість такого майна становить 6067 грн. 23 коп. (а.с. 8).

Відповідно до наказу командира Військової частини А1743 від 09.09.2014 № 147, старший прапорщик ОСОБА_1, помічник начальника штабу зі стройової частини А1743, яка звільнена з військової служби за контрактом в запас наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.07.2014 № 84-ПМ за пунктом «г» (у зв'язку із скороченням штатів) частини шостої статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та відповідно о Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, вважається такою, що справи та посаду здала 08.09.2014. (а.с. 16).

Цим же наказом позивача з 09.09.2014 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення - 3 10.09.2014 та направлено до Комунарського РВК м. Запоріжжя для постановки на військовий облік. Підстава: наказ Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 10.07.2014 №84-ПМ, рапорт (вх. № 1096 від 08.09.2014).

На звернення позивача від 02.09.2014 про виплату грошової компенсації замість неотриманого речового майно в розмірі 6067 грн. 23 коп. відповідачем 10.09.2014 надано відповідь про неможливість виплатити таку компенсацію у зв'язку з відсутністю фінансування на виплату грошової компенсації замість речового майна та тим, що кошторисом такі витрати не передбачені (а.с. 17).

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було передбачено, що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Дію зазначеної норми згідно із Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 №1459-ІІІ, який набрав чинності 11.03.2000, призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено у новій редакції, а також доповнено Закон статтею 9-1, якою передбачено, зокрема, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також було зупинено, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 даний пункт виключено.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, дія норми, що передбачала можливість виплати військовослужбовцям грошової компенсації за не отримане речове майно, була відновлена з моменту прийняття Рішення Конституційним судом України, тобто з 22 травня 2008 року, а тому позивач вправі вимагати отримання грошової компенсації за не отримане речове майно, заборгованість за яким виникла з 22.05.2008.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 справа №210191а13.

Судом встановлено, що позивач проходила військову службу з 03.09.2004 по 09.09.2014, а отже є такою, що має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, належного до видачі з 22.05.2008, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачу, яка під час проходження служби звернулась з відповідною заявою про виплату грошової компенсації замість неотриманого належного до видачі речового майна, протиправно не виплачено компенсацію за неотримане речове майно за вказаний період.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошової компенсації, за не отримане речове майно не можуть бути задоволені, оскільки вказані грошові суми не були нараховані відповідачем позивачу, а стягнуті можуть бути лише кошти, які нараховані, але не виплачені.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою забезпечення прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати військову частину А1978 нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно, належне до видачі до за період з 22.05.2008 по 02.09.2014 (дата звернення з відповідною заявою до відповідача про виплату грошової компенсації замість речового майна).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 22.05.2008 по 02.09.2014.

Доводи відповідача про відсутність фінансування суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на отримання грошової компенсації.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають понесені нею та документально підтверджені судові витрати (а.с. 2).

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А1978 щодо відмови нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Зобов'язати Військову частину А1978 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 22.05.2008 по 02.09.2014.

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М Каракуша