Постанова № 40830110, 18.09.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року

12 год. 15 хв.

Справа № 808/5135/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача – не прибув, відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)» про стягнення податкового боргу.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Вільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – позивач) до Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 17643 грн. 51 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі сум податкових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні №0000781500 від 01.06.2013. При реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу, якою покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України, однак така вимога залишена відповідачем без виконання. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Ухвалою судді від 12.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 18.09.2014, не прибули. Позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Причини не прибуття у судове засідання відповідача суду не відомі.

Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12, статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується – Закон України №755-IV); перебуває на обліку у Вільнянській об’єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (статті 63, 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України)); та зареєстрований за юридичною/податковою адресою: 700002, Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вулиця Дзержинського, будинок №1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має податковий борг зі сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17643 грн. 51 коп., який виник за наступних обставин.

На підставі акту перевірки від 27.05.2013 №228/15-08680069 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0000781500 про нарахування платнику податків грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 16170 грн. 61 коп. (а.с. 11).

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов’язання, відповідач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0000781500. Однак, ухвалою суду від 07.10.2013 у справі №808/6047/13-а, яка набрала законної сили 11.11.2013, позовна заява про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишена без розгляду.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 16170 грн. 61 коп., нараховане у податковому повідомленні-рішенні від 01.06.2013 №0000781500, вважається узгодженим з 11.11.2013 та повинно було бути сплачене відповідачем протягом десяти календарних днів. Однак, у визначений статтею 57 ПК України строк така сума грошового зобов’язання відповідачем сплачена не була. Доказів протилежного суду не надано.

У зв’язку із несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеної у податковому повідомленні-рішенні від 01.06.2013 №0000781500, нарахована пеня у розмірі 1472 грн. 90 коп., яка відповідачем також не сплачена.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв’язку з несплатою платником податків сум податкових/грошових зобов’язань (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, визначені статтею 57 ПК України, зазначені зобов’язання набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, податкові вимоги №1/1 від 09.10.2001 та №2/106 від 19.11.2001 були надіслані платнику податків відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ та отримані відповідачем 01.10.2011 та 21.11.2001 відповідно, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії корінців цих податкових вимог.

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59, статті 60 ПК України, зазначені податкові вимоги на момент розгляду справи по суті є невідкликаними (чинними). Доказів протилежного суду не надано.

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)» (код ЄДРПОУ 08680069, місцезнаходження: індекс 70002, Запорізька область, Вільнянський район, місто Вільнянськ, вулиця Дзержинського, будинок №1) на користь Вільнянської об’єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 17643 (сімнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 51 (п’ятдесят одна) коп., яку зарахувати на р/р 31113029700079, код бюджетної класифікації 14010100, отримувач: УК у Вільнянському районі (Вільнянський район), банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код отримувача: 37997149.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська