Рішення № 40829592, 01.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15632/14 01.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-М Лепсе»до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»простягнення 236 498,66 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Войтловська - представник за дов., Шостак Є.Є. - представник за дов.;

від відповідача: Лященко Р.В. - представник за дов.

У судовому засіданні 01.10.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» про стягнення заборгованості у розмірі 236 498,66 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач на підставі договору № №ЦН-100/13 від 08.025.2013 та відповідно до актів виконаних робіт №2310125952 від 06.02.2014 та № 2310125886 від 06.02.2014, відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати за виконані роботи протягом трьох днів з дати підписання зазначених актів, тобто до 10.02.2014, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2014 порушено провадження по справі № 910/15632/14, розгляд справи призначено на 01.09.2014.

20.08.2014 відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що відповідач здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі на підставі рахунків-фактур, як передбачено п. 3.6 Договору.

Відповідач звернув увагу суду, що твердження позивача про надання згоди відповідачем на заміну запасних частин не відповідає дійсності та не знаходить документального підтвердження.

Оформлення наданих послуг здійснювалось на підставі заказів-нарядів, в яких було вказано, що вони мають юридичну силу актів виконаних робіт, як зазначив відповідач у відзиві на позов. У видаткових накладних від 09.10.2013 та від 10.10.2013 відсутнє посилання не тільки на договір, а і на те,3 що зазначені деталі та двигуни були придбані на виконання замовлення відповідача. Також відповідач вказав, що надані позивачем акти про передачу запасних частин від 24.10.2013 та від 21.11.2013 не стосуються відносин між відповідачем та позивачем, так як вони свідчать про відносини позивача та постачальника - ТОВ "Порше Україна". Таким чином, відповідач вказав, що позивач не надав жодного доказу, що він придбав двигуни та запчаснити саме для відповідача. Інші видаткові накладні, відповідач зазначив, що не можуть бути належними доказами, оскільки свідчать про організацію внутрішньої діяльності позивача та не стосуються відносин по Договору.

Відповідач також заперечив проти надання йому для підписання актів виконаних робіт, оскільки домовленості на заміну двигунів не було, а також така послуга не була передбачена Договором.

Ухвалою від 01.09.2014 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.10.2014.

В судовому засіданні 01.10.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.02.2013 між ТОВ «АТЛАНТ-М ЛЕПСЕ» (виконавець) та Державною адміністрацією залізничного транспорту України (замовник) був укладений договір №ЦН-100/13 (далі - договір) у якому сторони погодили, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонтування автомобілів і мало вантажних автотранспортних засобів Код ДК 016:2010-45.20.1 (послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобілів марки Toyota, Skoda), іменовані надалі «Послуги», а Замовник зобов'язується приймати Послуги та оплачувати їх на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п. 3.4 Договору, правовим документом, що підтверджує надання послуг належним чином є підписаний сторонами акт здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 3.5 договору, замовник здійснює оплату за надані послуги на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання послуг.

Форма оплати - безготівковий розрахунок, згідно виставлених рахунків-фактури (п. 3.6 Договору).

Виконавець надає послуги замовнику протягом лютого-грудня 2013 року відповідно до рахунків-заказів (п. 4.1). Місце надання послуг: м. Київ, бул. Івана Лепсе,4.

Згідно з п.6.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

До договору сторони підписали додаток №1 - калькуляція вартості послуг технічного обслуговування і ремонту автомобілів марки Toyota, Skoda.

В додатку №2 до Договору, сторони погодили перелік автомобілів, щодо яких надаються послуги за Договором.

На виконання Договору, на замовлення відповідача позивач виконував роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобіля марки Skoda модель Superb 2006 року випуску номер кузову ТМBDL23U87B300516 державний номер АА 3293 СЕ, на підтвердження чого позивач додав до позовної заяви наступні документи: акт виконаних робіт №002310120286 від 29.08.2013 на суму 7 271,16 грн., виписка з банку №4891 від 09.09.2013, акт виконаних робіт №2310124877 від 09.10.2013 на суму 6 377,94 грн., банківська виписка №5703 від 17.10.2013, акт виконаних робіт №2310134626 від 21.12.2013 на суму 15 141,56 грн., банківська виписка №7333 від 26.12.2013.

Крім того, позивач повідомив суду, що також за Договором протягом 2013 року виконувались замовлення відповідача з поточного технічного обслуговування та ремонту автомобіля відповідача марки Volkswagen модель Т5 2007 року випуску, номер кузову WV2ZZZ7HZ7X016730 державний номер АА 6358 СК, згідно наступних документів: акт виконаних робіт №2310118736 від 29.08.2013 на суму 15 947,30 грн., виписка з банку № 4869 від 06.09.2013, акт №2310123220 від 09.10.2013 на суму 2 147, 16 грн., виписка збанку №5736 від 18.10.2012, акт № 2310132992 від 21.12.2013 на суму 23 998,12 грн., виписка з банку №7337 від 26.12.2013.

На підставі акту приймання-передачі автомобілів (попереднього наряду-замовлення) №2310125886 від 30.09.2014 позивач прийняв від відповідача автомобіль марки "Фольксваген" державний номер АА 6358 СК для виконання робіт по заміні двигуна.

З аналогічним замовленням по заміні двигуна на підставі акту приймання-передачі автомобілів (попереднього наряду-замовлення) №2310125952 від 01.10.2013 позивач прийняв від відповідача автомобіль марки "Шкода" державний номер АА 3293СЕ.

Позивач пояснив суду, що з метою зниження вартості ремонту, сторони погодили виконати заміну двигунів з так званого обмінного фонду заводу-виробника, яка полягає в наступному.

Порядок здійснення заміни запасних частин з обмінного фонду заводу-виробника регулюється "Умовами ведення справ", затвердженим директором позивача 21.11.2011 пунктом 5, згідно положень якого, позивач приймає від замовника бувші у використанні агрегати, які мають в артикулі позначку "X" та обмінює їх на основі з обмінного фонду, отримані від дистриб'ютора заводу за зниженою ціною. Відомості про згоду замовника на зазначені умови містяться в актах приймання - передачі автомобілів (попередніх нарядах- замовленнях).

Для належного виконання замовлення, позивач придбав новий двигун для автомобіля "Фольксваген" Т5 з оригінальним номером 06А100045NX, що підтверджується видатковою накладною №20054007 від 09.10.2013, випискою банку №5761 від 14.10.2013.

Видатковими накладними складу №№4900533072 від 09.10.2013 № 4900533070 від 09.10.2013 (наявні в матеріалах справи) підтверджується, що запасні частини та витратні матеріали для заміни двигуна згідно замовлення №2310125886 були передані в ремонтну зону для виконання робіт для відповідача.

За видатковою накладною №4900553986 від 27.11.2013 (долучена до матеріалів справи), запасні частини та витратні матеріали для заміни двигуна згідно замовлення №2310125952 були передані в ремонтну зону для виконання робіт для відповідача.

На спростування заперечень відповідача щодо відсутнього посилання у видаткових накладних від 09.10.2013 та від 10.10.2013 на договір №ЦП100/13 від 08.02.2013, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зазначив наступне.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки між позивачем та відповідачем не було обумовлено інше, придбання двигунів та інших запасних частин, що були встановлені на автомобілі відповідача згідно актів виконаних робіт №2310125886 від 06.02.2014, №2310125952 від 06.02.2014, здійснювалось позивачем самостійно на підставі договору поставки №ЕТ7 від 30.04.2012 з дистриб'ютором марки "Фольксваген" в Україні - ТОВ "Порше Україна" (в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що відповідач, як замовник робіт не є стороною Договір поставки №ЕТ7 від 30.04.2012, посилання у видаткових накладних на будь-який інший договір, в тому числі Договір №ЦН100/13 від 08.02.2013 є безпідставним.

Позивач також зазначив, що витягом з Дилерського договору від 02.10.2009, укладеного між позивачем та дистриб'ютором концерну Volkswagen AG в Україні - ТОВ "Порше Україна" встановлено право позивача на продаж та технічне обслуговування легкових автомобілів марки "Фольксваген", а також складових частин до них на території м. Києва та Київській області.

Агрегати обмінного фонду мають особливості маркування, що підтверджується листом дистриб'ютора марки "Фольксваген" в Україні ТОВ "Порше України" №688 від 15.07.2014, згідно якого правила маркування та характерні ознаки двигунів (маркери, номери та інші позначення) обмінного фонду описані в інструкціях та матеріалах по навчанню працівників структурних підрозділів концерну Volkswagen AG.

Позивач до вищенаведених пояснень додав, що згідно п. 2.6 виписки №1 оригінальні запасні частини обмінного фонду для автомобілів Volkswagen AG маркуються фірмовим клеймом, що проставляється на самому виробі або (та) його упаковці. Зразок клейма зазначений в п. 2.6 виписки. Номер будь-якої обмінної запасної частини до каталогу містить в 11-му розряді символ "Х". Повнокомплектний обмінний двигун маркується фірмовим клеймом обмінного фонду запасних частин. Крім того, перед вибитим на такому двигуні номер буквами зазначається потужність, яка вибивається ще на заводі. Він відрізняється від старого та доповнюється символом "Х".

Так, з урахуванням наведеного, позивач вказує, що саме такі повнокомплектні двигуни були придбані позивачем згідно видаткових накладних №20054007 від 09.10.2013, №20054059 від 10.10.2013, які в матеріалах справи, в обмін на старі двигуни, демонтовані з автомобілів відповідача та передані на підставі актів приймання-передачі №№102583 від 24.10.2013, 103917 від 21.11.2013.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.5 договору, замовник здійснює оплату за надані послуги на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання послуг.

17.10.2013 позивач повернув автомобіль "Фольксваген" Т5 державний номер АА6358СК та автомобіль "Шкода" державний номер АА 3293СЕ відповідачу, що підтверджується актом приймання автомобіля після ремонту - пропуск №366117 до заявки №2310125886 та актом приймання автомобіля після ремонту/пропуск №387977 до заявки №"2310125952.

Зазначені акти підписані представником позивача та долучені до матеріалів справи.

Позивач повідомив суду, що після численних переговорів 05.02.2014 відповідач звернувся до нього з листом №15/289 в якому просив надати розрахунок вартості робіт та запчастин за встановлені на автомобілі двигуни, після чого 06.02.2014 акти виконаних робіт №2310125952 на суму 120 010,40 грн. та №2310125886 на суму 116488,26 грн. підписані відповідачем - представником ОСОБА_4 за довіреністю від 01.02.2014.

Заперечення відповідача щодо ОСОБА_4, який підписав вказані акти, судом визнані необґрунтованими, в порядку ст. 33 ГПК України не доведено та не спростовано належними доказами відсутність повноважень у ОСОБА_4 на підписання цих актів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про підписання актів №2310125952 на суму 120 010,40 грн. та №2310125886 на суму 116488,26 грн. уповноваженим представником відповідача, що в порядку п. 3.4 Договору, є підтвердженням факту надання послуг позивачем відповідача, перелічених в них. Наданий до матеріалів справи реєстр довіреностей, не свідчить про відсутність повноважень у ОСОБА_4 на підписання актів.

Матеріали справи свідчать, що вартість наданих послуг за актами №2310125886 від 30.09.2013, №2310125952 від 01.10.2013, відповідачем не оплачена, доказів протилежного суду не надано.

Претензією №2/316-14 від 19.06.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату виконаних робот.

Листом №15/1063 від 08.07.2014 відповідач відмовив позивачу у оплаті вартості виконаних робіт.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, з урахуванням зроблених висновків, судом встановлено, що заборгованість відповідача складає 236 498,66 грн.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача в сумі 236 498,66 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, код 00034045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ-М ЛЕПСЕ» (03067, м. Київ, бул.І.Лепсе, буд.4, код 36645529) основний борг - 236 498,66 грн. (двісті тридцять шість тисяч чотириста дев'яносто вісім гривень 66 коп.) та 4 729,97 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень 97 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.10.2014

Суддя М.Є. Літвінова