Рішення № 40829549, 01.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2014 р. Справа № 914/3566/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" м.Сокільники, Львівська область

про стягнення боргу та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Cеньків А.І. - ген. директор ТзОВ "Сіріуспроект Львів"

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Рішенням господарського суду Львівської області від 02.12.2013р. у справі №914/3566/13 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" про стягнення боргу, що виник у зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за постачання природного газу), передбачених умовами договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011 року в позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2013р в справі №914/3566/13 - залишено без змін, а апеляційну скаргу "Газ України" НАК "Нафтогаз України"- без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2014р. касаційну скаргу частково задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2013р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014р. у справі №914/3566/13 - скасовано, а справу №914/3566/13 передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014р. зазначено, що оцінюючи акт приймання-передачі газу від 30.10.11, суди не взяли його до уваги, оскільки він складений не на виконання укладеного між Сторонами Договору (№24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.11), а на виконання іншого договору №06/11-1297 від 30.08.11, який також укладався між сторонами (і в п.5.1 якого зазначено про поставки в період з 01.01.11 по 31.12.11 та який укладений строком до 01.01.11 (п.10.1)), проте, вимоги щодо стягнення боргу за яким не були предметом розгляду у даній справі.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів суперечать змісту цього доказу (а.с. 25), в якому зазначено, що газ в обсязі 54,900 тис. куб.м. переданий згідного договору №24/11-1603/11-0/ПДВ. А що стосується договору №06/11-1297, то з цього приводу в акті зазначено, що саме на його підставі отримувався газ позивачем від НАК "Нафтогаз України". А відтак, висновки судів не відповідають вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як вказав Вищий господарський суд України, при оцінці дублікату акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.11 (а.с.96), судами не взято до уваги, що відповідно до п.2.3 Додатку №1 до Договору поставки природного газу 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.11, у разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу.

Колегія суддів звертає увагу, що слушними є посилання судів на те, що згідно договору №24/11-1603/11-0/ПДВ поставка газу мала здійснюватися протягом 11.10.11-30.09.11, а позивач посилається на акти за жовтень 2011, тому поставка за цими актами не могла здійснюватися за цією угодою. Втім, такі посилання не можуть бути підставою для відмови в позові у стягненні основного боргу (а можуть бути підставою для відмови в позові лише для стягнення фінансових нарахувань, передбачених умовами цього договору) з огляду на наступне. Зауважуючи про те, що газ поставлений не на підставі вищевказаного договору, суд повинен був зазначити, на підставі якого договору він постачався, або чи мала місце бездоговірна поставка.

Також колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження факту поставки цього обсягу газу позивачем наданий Реєстр реалізації та транспортування природного газу споживачам газорозподільними мережами ПАТ "Львівгаз" за договорами Львівської філії ДК "Газ України" за жовтень 2011 року, що мав бути оцінений судами. Факт поставки газу визнає відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 44) та в листі (а.с. 54). Крім того, він заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України (а.с. 55). В постанові ВГСУ вказано, що судами ці докази та заяви взагалі не досліджувалися, їм не давалася правова оцінка, тим більше вони не оцінювалися у контекстному взаємозв'язку із актами приймання-передачі (а.с.25, 96) та ст. 11, 525, 601 Цивільного кодексу України.

За таких обставин ухвалені у справі судові акти були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Вищий господарський суд зазначає, що при новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2014р. прийнято справу до розгляду та призначено її до судового розгляду на 06.08.2014р.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав на адресу суду телеграму (вх.№41366/14 від 26.09.2014р.) в якій ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутністю представника позивача. Також у вказаній телеграмі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" позов підтримує повністю, а позовні вимоги просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву (вх. №33993/14) та доповненні до відзиву на позовну заяву (вх. № 36107/14 від 26.08.14р.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, беручи до уваги постанову Вищого господарського суду України від 03.07.2014р., якою справу направлено на новий розгляд, заслухавши заперечення представника відповідача, суд -

встановив:

30.08.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" (Покупець) укладено договір поставки природного газу №24/11-1603/11-0/ПДВ з додатками (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1), Постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 100 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: серпень - 0тис.куб.м.; вересень - 100,0тис.куб.м.

Згідно з п.3.1 договору, ціна за 1000куб.м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3368,97грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3425,97грн.

Приписами п.4.1 договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року - оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше, ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.1 Договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ; підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки; інші обов'язки Покупця визначені у Додатку №1 до договору.

Відповідно до п.7.3.1 договору, у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011р. і діє у частині поставки газу до 30.09.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Невиконання відповідачем зобов'язань саме по договору (№24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р.) позивач зазначає як підставу позовних вимог.

Як доказ здійсненої поставки позивач наводить копію акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2011р., відповідно до якого протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р. позивачем поставлено відповідачу газу на суму 209300,76грн., дублікат акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2011р. та податкову накладну №31102011 (порядковий №754/003), складену за поставкою від 31.10.2011р.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплатив за поставлений природний газ 169 587,44 грн.

Отже, як зазначає позивач, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 39 713,32 грн. Також на підставі п. 7.3.1. договору, позивачем була нарахована пеня у сумі 3040,13 грн. та на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 119,14 грн. та 3% річних 2204,65 грн.

У заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач повідомляє, що 21.10.2013р. відповідачем на адресу ДК «Газ України» було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013, відповідно до якої, вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів» у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ «Сіріуспроект Львів» на суму 39713,32 грн. та сальдо на користь ДК «Газ України» за природний газ по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. на суму 39713,32 грн. були погашені шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог. У зв'язку з чим, як зазначає позивач, на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ, проте просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, беручи до уваги вказівки, що містяться у Постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014р., заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивач основного боргу у сумі 39713,32 грн. слід припинити провадження у справі, а у решті позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань, наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору (Лист Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

21.10.2013р. після подання позивачем позову до господарського суду та порушення провадження у справі, відповідачем було направлено на адресу позивача лист (заяву) № 21/10-2013 від 21.10.2013р., що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення які містяться в матеріалах справи, в якому ТОВ «Сіріуспроект Львів» заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема у листі зазначено, що вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів» у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ «Сіріуспроект Львів» (грошові вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів») після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. з вимогами ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. де сальдо на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (грошові вимоги) після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. - в частині 39713,32 та будь-яких нарахованих неустойок, інфляційних, процентів.

04.08.2014р. відповідач повторно направив на адресу позивача лист (заяву) № 04/08-2014, що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення, які містяться в матеріалах справи, в якому ТОВ «Сіріуспроект Львів» заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема у даному листі відповідач зазначає, що враховуючи юридичну оцінку правовідносин сторін, що дана Постановою ВГСУ від 03.07.2014р., ТОВ «Сіріуспроект Львів» цим також заявляє про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог: - вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів» у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ «Сіріуспроект Львів» (грошові вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів») після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. з вимогами ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» по оплаті поставки природного газу проведеної в період 11.10.2011-31.10.2011 року, де сальдо на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (грошові вимоги) після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. - в частині 39713,32 та будь-яких нарахованих неустойок, інфляційних, процентів. Також у листі зазначено, що у зв'язку із вищевказаними зарахуваннями зустрічних однорідних вимог, сальдо стосовно розрахунків між ТОВ «Сіріуспроект Львів» та ДК «Газ України» НАК Нафтогаз України» складає 0,00 грн. Даний лист є додатком до відзиву на позовну заяву поданого відповідачем (33993/14 від 06.08.2014р.)

У заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач повідомляє, що 21.10.2013р. відповідачем на адресу ДК «Газ України» було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013, відповідно до якої, вимоги ТОВ «Сіріуспроект Львів» у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ «Сіріуспроект Львів» на суму 39713,32 грн. та сальдо на користь ДК «Газ України» за природний газ по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. на суму 39713,32 грн. були погашені шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог. У зв'язку з чим, як зазначає позивач, на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ.

Відповідно до п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги те, що у сторін не залишилося спірних питань стосовно суми основного боргу у розмірі 39 713,32 грн., який є предметом позовних вимог, суд дійшов висновку, що у цій частині позовних вимог слід припинити провадження у справі.

Разом з тим, суд дослідив інші докази, що містяться в матеріалах справи, враховуючи вказівки зазначені у Постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014р., проте у зв'язку з зарахуванням сторонами зустрічних однорідних вимог та припиненням провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу, необхідність надання їм оцінки відпала, зокрема у частині поставки та оплати за природній газ протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р.

Проте як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем, останній просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті. При цьому позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за поставлений природній газ не сплатив, а отже між сторонами залишаються спірні (неврегульовані) питання.

Судом встановлено, що упродовж 2009-2011р.р. господарські відносини між сторонами з поставки природного газу регулювались наступними договорами:

1) договором №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу;

2) договором №24/11-1603/11 від 07.12.2010р. поставки природного газу;

3) договором №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р. (по тексту - Договір).

Як вбачається, з матеріалів справи, станом на 01.11.2010р. сальдо на користь ТОВ «Сіріуспроект Львів» по договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. становило 494 848,14 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків між Львівською філією ДК «Газ України» та ТОВ «Сіріуспроект Львів» (а.с. 46). Позивачем не спростовано даної обставини.

Також як вбачається з банківських виписок, доданих до відзиву на позовну заяву (45302/13 від 29.10.2013р.), у період з 26.10.2010р. по 28.10.2011р. відповідачем було здійснено оплату на підставі договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу у сумі 2 189 587,44 грн.

Отже з врахуванням вищенаведеного, станом на 28.10.2011р. відповідачем було оплачено за поставлений природній газ на підставі договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. суму у розмірі 2 684 435,59 грн. Позивачем не спростовано даної обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, основним спірним питанням у сторін було поставка та повна оплата за природній газ у жовтні 2011р., а саме протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р.

Як зазначено вище, невиконання відповідачем зобов'язань по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. позивач зазначає як підставу позовних вимог.

Проаналізувавши зміст заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013 від 21.10.2013р. та № 04/08-2014 від 04.08.2014р., зарахування зустрічних однорідних вимог здійснювалось за поставку та оплату за природній газ на підставі договорів: №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу; №24/11-1603/11 від 07.12.2010р. поставки природного газу; №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р на суму 2 684 435,59 грн. Таке зарахування було проведено сторонами у зв'язку з переплатою відповідачем за договором №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу, і позивач не надав жодних заперечень про існування грошового боргу перед відповідачем по даному договору як станом на кінець жовтня 2011р. так і на день подання позову, який еквівалентний вартості об'єму всіх поставок природного газу по всім переліченим договорам.

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення позивача на вищезазначені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, разом з тим у заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач визнає, що на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Отже враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що станом на кінець жовтня 2011р. у відповідача фактично не існувало заборгованості перед позивачем за поставлений природній газ по всім переліченим вище договорам, і зокрема по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. Слід зазначити, що такий грошовий борг виник у кожної з сторін проте лише формально, про що сторони визнали шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тим не менше, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем, останній просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було нараховно пеню відповідно до п.7.3.1. договору №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р. за період з 06.11.11.р. по 06.05.2012р. з врахуванням пункту 4.1. договору, в якому зазначено, що остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2011р. по червень 2013р. та 3% річних за період з 06.11.2011р. по 13.09.2013р.

Враховуючи вищенаведене, та те, що станом на кінець жовтня 2011р. у відповідача не було заборгованості перед позивачем за поставлений природній газ, зокрема по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р., суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача у частині стягнення у відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті, а тому і цій частині позову слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст.43, 33, 34, 43, 49, п.11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріуспроект Львів» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» основного боргу у сумі 39713,32 грн. припинити провадження у справі.

2. У задоволенні решти позивних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 06.10.2014р.

Суддя Петрашко М.М.