Рішення № 40829080, 26.09.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2088/13-ц

Провадження № 2/456/120/2014

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2014 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого - судді Пака В.М.

при секретарі Вігак А.З.

представника позивача, адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування з урахуванням інфляційних та 3% річних за прострочені виплати страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд

Встановив:

22 квітня 2013 року з позовною заявою до суду звернулася ОСОБА_2, 1982 року народження в інтересах власника автомобіля свого батька ОСОБА_3, 1957 року народження до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», просить визнати подію ДТП, що мала місце 16 березня 2012 року з автомобілем власника страховим випадком, відповідно до п. 19.1 Договору добровільного страхування наземного транспорту від 15 грудня 2011 року, а також стягнути 136 382 грн. 20 коп., з яких 134 325 грн. становить страхове відшкодування, 268,65 грн. з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних за прострочені виплати страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що становить 1 788,55 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 15 грудня 2011 року між Страхувальником - ОСОБА_3, (далі - Позивач) та Страховиком - Філією «Львівської регіональної дирекції» приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (далі - Відповідач) будо укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-1304/11.035 (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 4 та 5 Договору було застраховано майнові інтереси Позивача (Страхувальника), що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом «TOYOTA COROLLA 1.6 L», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Об'єкт страхування).

16 березня 2012 року на 99 км. 992 м. дороги Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий (Т-14-11) мала місце дорожньо-транспортна пригода (без вини страхувальника, у разі коли інший учасник ДТП невстановлений), що у відповідності до розділів 9 та 19 Договору є страховим випадком.

Позивачем (Страхувальником) було вчинено усі дії, що необхідні при настанні страхового випадку та передбачені розділом 21 Договору, зокрема:

- негайно повідомлено, залучено до фіксації та оформлення події органи ДАЇ;

- проведено медичне освідчення водія;

- по телефону повідомлено Відповідача (Страховика) про настання страхового випадку, однак з невідомих причин представник страхової компанії не прибув на місце ДТП;

- письмово повідомлено Відповідача (Страховика) про настання страхового випадку;

- надано для огляду, на предмет пошкодження, застрахований транспортний засіб;

У відповідності до розділу 22 Договору Відповідачу (Страховику) було надано перелік документів, які вимагаються після настання страхового випадку, підтвердженням чого є копія Повідомлення про подію вхід. № 228 від 19.03.2012 року, що додається.

Відповідно до п. 23.2. Договору - виплати страхових відшкодувань по всіх ризиках, крім ризику «Незаконне заволодіння» здійснюються протягом десяти робочих днів після одержання Відповідачем (Страховиком) усіх необхідних документів, перелічених в розділі 22 та на підставі документів, що підтверджують розмір збитку.

У даному випадку, Відповідач (Страховик) повинен був оплатити суму страхового відшкодування у строк до 30 березня 2012 року, а натомість надіслав на адресу Позивача (Страхувальника) письмові відповіді № 186 від 25.04.2012 року та № 1377/12 від 02.08.2012 року (далі - Відповідь) про відмову у виплаті, копії яких додаються.

Мотивуючи свої вимоги позивач вважає, що (Страхувальнику) безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з обставинами, які згідно пунктів 6.6. та 10.18. Правил страхування «При страхуванні від ризику ДТП», нібито то не є страховими випадками, а підставами для відмови Відповідача (Страховика) у виплаті страхового відшкодування, зокрема:

- ДТП, що сталася внаслідок перевищення водієм (Позивачем (Страхувальником)) більш, ніж на 20 (двадцять) км/год., максимально допустимої швидкості руху, встановленої Правилами дорожнього руху для ділянки дороги на якій трапилась ДТП;

- грубе порушення Правил дорожнього руху водієм, що призвели до пошкодження (знищення) застрахованого транспортного засобу і пов'язане з: а) перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху більше ніж на 20 км/год. або проїзд на заборонний сигнал світлофора, або жест регулювальника, або порушення правил обгону і зустрічного проїзду спеціальних транспортних засобів; б) виїзд за межі проїжджої частини;

- оскільки ОСОБА_4 (далі - Водій) на момент ДТП мав стаж керування транспортними засобами категорії «В» та «С» більше одного року - він не є особою, допущеною до керування в розумінні п. 6 Договору, який гласить, що особи, допущені до керування транспортного засобу - «всі особи, що керують на законних підставах за умови, що стаж водіння за даною категорією менше 1-го року»;

- оскільки Водій є винним у скоєнні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застрахований ТЗ;

Оскільки обставини на які Відповідач (Страховик) посилається, як на підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування не відповідають дійсності - відповідь Відповідача (Страховика) є необґрунтованою, а відмова Позивачу (Страхувальнику) у виплаті страхового відшкодування безпідставною, у зв'язку з наступним:

- згідно пояснення ОСОБА_4 (далі - Водій) від 16.03.2012 року, прийнятого інспектором ДПС Стрийського РВ Космиком І.В. - на момент ДТП Водій рухався на застрахованому транспортному засобі зі швидкістю 75 - 80 км/год., а не 120 км/год., як зазначено у Відповіді Відповідача (Страховика);

- відсутні будь-які докази грубого, чи взагалі, порушення Водієм Правил дорожнього руху, а Відповідач (Страховик) у своїй Відповіді зовсім безпідставно посилається на такі порушення;

- навіть, якщо швидкість руху застрахованого автомобіля до гальмування і становила б 120 - 130 км/год., що нібито встановлено запропонованим Відповідачем спеціалістом-автотехніком ОСОБА_6, - це не є порушенням Водієм Правил дорожнього руху на ділянці дороги на якій трапилось ДТП. І взагалі, правильне встановлення швидкості руху автомобіля без спеціальних пристроїв, якими застрахований ТЗ обладнаний не був є неможливим;

- ДТП трапилось з вини іншого, невстановленого учасника ДТП, який на своєму автомобілі виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався застрахований транспортний засіб, що і стало причиною ДТП, але ніяк не перевищення швидкості водієм;

- абсолютно алогічним і некоректним є посилання Відповідача (Страховика) на п. 6 Договору, який містить описку, зокрема - згідно тарифів Відповідача (Страховика), допущеним до керування ТЗ є «всі особи, що керують на законних підставах за умови, що стаж водіння за даною категорією може бути менше 1-го року», а у пункті 6 Договору словосполучення «може бути» упущено, що є опискою, халатністю або ж злим умислом та ретельним планом, апріорі спрямованим на невиконання Відповідачем (Страховиком) своїх договірних зобов'язань.

Отже, не вказавши яким чином і які саме норми Правил дорожнього руху порушив водій, не представивши жодних належних доказів своєї позиції, пославшись на описку в Договорі - відмова відповідача (Страховика) у виплаті страхового відшкодування позивачу (Страхувальнику) є безпідставною, необґрунтованою і такою, що суперечить основним засадам страхового бізнесу і нормам Закону, а відповідач (Страховик) є боржником.

Після цього, у порядку досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано ВИМОГУ виплати суми страхового відшкодування, яка була залишена відповідачем без розгляду з формальних і необ'єктивних підстав - відсутності вихідного номера вимоги та нібито відсутності відомостей про відправника, його адресу та дату відправлення. Хоча вимога була відправлена рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про його вручення, що підтверджується копіями вимоги, повідомлення про її вручення та листа відповідача вих. № 2048/12 від 26.10.2012 року про залишення вимоги без розгляду, що додаються.

На спростування такої позиції відповідача позивачем було скеровано вимогу виплати суми страхового відшкодування (ПОВТОРНО) з супровідним листом, копії яких з поштовими квитанціями та повідомленнями про вручення поштового відправлення теж додаються.

Крім того, незаконні дії відповідача було оскаржено до Департаменту страхового регулювання та нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових та Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Нажаль скарга про порушення приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» законодавства про страхову діяльність та умов Договору страхування (копія додається) не принесла бажаного результату, оскільки в ході її розгляду та перевірки дій відповідача Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів відповідач надав письмове пояснення у якому знову ж таки викривлено зміст Договору, спотворено факти, є посилання на неіснуючі докази, зокрема:

- неправдиве твердження того, що згідно пояснень водія, на момент ДТП він рухався зі швидкістю 120 км/год., а насправді у поясненні водій вказав, що на момент ДТП рухався зі швидкістю 75 - 80 км/год., а не 120 км/год.;

- необґрунтоване посилання на висновок спеціаліста - автотехніка про те, що швидкість автомобіля до гальмування складала 123 - 130 км/год., хоча встановлення такої швидкості є неможливим;

- посилання на описку в п. 6 Договору - на те, що стаж керування Водія категоріями «В» і «С» на момент ДТП перевищував 1 рік;

- неправдиве твердження того, що відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування внаслідок невиконання ним умов Договору;

Отже, відмовивши позивачу у виплаті страхового відшкодування страховик, на думку позивача, порушив тим самим вимоги:

- статті 525 ЦК України, якою визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

- статті 526 ЦК України, якою визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таки умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (в установлений строк);

- положення підпункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування», якими визначено, що при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк;

- положення п. 23.2. Договору, в якому визначено граничний строк виплати страхового відшкодування - протягом десяти робочих днів після одержання Страховиком всіх необхідних документів.

Викладене підтверджується доданими до позовної заяви копіями Відповіді Державної Інспекції України з питань захисту прав споживачів № 202/13-202-13 від 04.02.2013 року з доданим Листом Генерального директора ПрАТ «СТ «Гарантія» вих. № 115/13 від 23.01.2013 року.

Відповіді Департаменту страхового регулювання та нагляду Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових за результати розгляду Скарги про порушення приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія» законодавства про страхову діяльність та умов Договору страхування не отримано і до цього часу

Таким чином, внаслідок незаконної відмови у виплаті мені страхового відшкодування ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» є боржником.

Крім того, позивач покликається на те, що страхова сума, згідно пункту 12 Договору, становить 135 000, 00 (сто тридцять п'ять тисяч гривень), а безумовні франшизи відповідно до страхових ризиків (ДТП без вини страхувальника та у разі коли інший учасник ДТП невстановлений - даний випадок), згідно пункту 10 Договору, становлять 0,5 % від страхової суми, або 675, 00 (шістсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.) - сума боргу по виплаті страхового відшкодування за Договором становить 134 325, 00 (сто тридцять чотири тисячі триста двадцять п'ять гривень 00 коп.) із якого 134 325, 00 грн. (сума страхового відшкодування) = 135 000, 00 грн. (страхова сума) - 675, 00 грн. (франшиза);

Крім того, згідно частини 2-им статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Вимога виплати суми страхового відшкодування, вручена повноважному представнику відповідача (Страховика) 22 жовтня 2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

У відповідності до частини 2 статті 530 ЦК України, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги - у даному випадку до 30 жовтня 2012 року, включно.

Згідно статті 509 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За період прострочення (з 31 жовтня 2012 року по 10 квітня 2013 року), штрафні санкції за прострочення виплати страхового відшкодування відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, згідно розрахунків, що додаються, становлять:

- 268, 65 грн. - розмір інфляційних втрат;

- 1 788, 55 грн. - розмір 3% річних;

27.09.2013 року позивачка ОСОБА_2 подала до суду доповнення до позовної заяви та уточнила свої позовні вимоги з покликанням на те, що суд повинен стягнути з відповідача, крім суми страхового відшкодування ще й інфляційні та 3% річних за прострочені виплати. А. с. 96.

В суді ОСОБА_2 та її представник, адвокат ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задовольнити виходячи з того, що обманним шляхом заставили підписати водія ОСОБА_4 пояснення, яке не ґрунтується на вимогах закону, що той немов би рухався перед даною ДТП не менше 120 км. на год., що є абсурдом і неможливим. Згідно повідомлень інших власників транспортних засобів, які були застраховані у відповідача по даній справі діяли представники відповідача одним і таким самим способом, тобто у водія вимагали поставити підписи на документах для швидшого проведення страхових виплат, підставляли наперед заготовлене пояснення про швидкість руху, яка не дає підстави для страхових виплат, а вказані пояснення долучали для дачі висновку спеціалісту, який погоджувався з такими та давав відповідний висновок. Просять до уваги пояснення ОСОБА_4 не приймати бо він таких нікому не давав, вони не зареєстровані та не відповідають вимогам закону та порядку проведенні розслідування таких випадків, оскільки представники відповідача не були присутні під час огляду місця події. На повідомлення водія ОСОБА_4 та працівників ДАІ, представники страхової компанії не прибули, а тому неспроможні твердити про вигадану швидкість, як підставу для відмови страхових виплат. Просять суд врахувати обставини справи, що страховий комісар прибув через п'ять днів після ДТП до водія ОСОБА_4 з наперед заготовленими поясненнями. Обманним шляхом заставили підписати документи, в тому числі і пояснення, яких він не давав про немов би швидкість руху перед ДТП 120 км. на годину. Просили прийняти до уваги зібрані докази по справі та дати відповідний правовий аналіз, повністю задовольнити їхні позовні вимоги. У випадку продовження представників відповідача підставляти до справи сфальсифіковані докази вимушені будуть звертатися з повторною позовною заявою про стягнення з відповідача ще й моральної шкоди, оскільки з березня 2012 року не спроможні отримати законну страхову суму по вині відповідача..

Представники відповідача Олешко Т.О. та Ікавий М.Р. позовних вимог не визнавали та показували, що вони на постійній основі обслуговують Львівську регіональну дирекцію філії ПРАТ «СТ «Гарантія». Просять в задоволенні позовних вимог відмовити, дійсно між сторонами 25.12.2011 року було укладено договір добровільного страхування. Відносно 16.03.2012 року в час ДТП та причини їхньої неявки на місце вказаної пригоди пояснити не можуть. Підставою для відмови в позові є пояснення водія ОСОБА_4 та висновок спеціаліста ОСОБА_6 від 30.06.2012 року про те що швидкість руху транспортного засобу, керованого ОСОБА_4 була не меншою як 120 км. на год., а згідно висновку їхнього спеціаліста 123-130 км. на год., а тому згідно п. п.26.3 п.24.6 Договору страхування і на підставі п. 6.6 Правил страхування дане ДТП не є страховим випадком. Просять врахувати, що пошкодження або знищення транспортного засобу, що виникла внаслідок ДТП, що сталася внаслідок перевищення водієм швидкості більше ніж на 20 км. на год., максимально-допустимої швидкості руху, встановленої Правилами дорожнього руху для конкретної ділянки дороги є підставою для відмови у виплаті страхової суми, що ними і було зроблено, а тому вони і не вважали за потрібне проводити технічну оцінку пошкодженого автомобіля. Просять відмовити в позові , оскільки водій рухався зі швидкістю понад 120 км. на год., що не є страховим випадком. А.с.98- 100, 122-123

Поясненнями сторін по справі, представників позивача та відповідача, а також свідка ОСОБА_4, дослідженими іншими зібраними та перевіреними по справі доказами суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно договору страхування між ОСОБА_3 та відповідачем по справі доведено що такий укладено 15 грудня 2011 року, тобто спір по справі вирішується на підставі вказаного договору та вимог іншого законодавства. а. с. 8-10.

Згідно повідомлення про подію ДТП № 228 від 14.03.2012 року водія ОСОБА_4 яку прийняла ОСОБА_11 встановлено, що відповідача було також письмово повідомлено про дану дорожно - транспортну пригоду, однак відповідач, отримавши письмове повідомлення молодого водія, який, на думку суду, не спроможний визначити швидкість руху зустрічного та власного транспортного засобу, а також не спроможний об'єктивно дати висновок про свою швидкість понад 20 км. год. з максимально дозволеної, а тому суд не вважає, що дана обставина та висновок спеціаліста можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Така поведінка представників відповідача не ґрунтується на вимогах закону та не може бути доказом фактичних обставин справи, навіть при наявності висновку спеціаліста про його швидкість понад 120 км на год.

Постановою Стрийського міськрайонного суду від 05.04.2012 року та оголошеними іншими матеріалами справи № 1323/2252/2012 доведено, що водія ОСОБА_4 притягнено до адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП до 340 грн. штрафу. З матеріалів названої справи спростовано твердження представників відповідача та їхні письмові заперечення про те, що у день ДТП 16.03.2012 р. їх не було повідомлено про дану пригоду, а тільки 19.03.2012 року вони отримали письмове повідомлення, на місці пригоди фактично не були присутні. Однак з метою підтвердити свою версію про те, що це не є страховим випадком, отримавши незаконним способом пояснення молодого водія поза місцем ДТП та по спливу відповідного часу без присутності працівників ДАІ виххали на вказане місце пригоди та його сфотографували у різних ракурсах, а тому до матеріалів адміністративної справи такі, незаконно отримані дані долучені не були. Вказане свідчить тільки про те, що представники страхової компанії не зацікавлені вирішити спір у законний спосіб. Любими способами добивалися засобів для відмови в задоволенні даних позовних вимог, оскільки вони на професійній основі представляють інтереси страховика, від чого залежать їхні доходи, а тому не прибули на запрошення на місце ДТП, не провели оцінку пошкодженого автомобіля, діяли неправомірно та непристойно відносно власних клієнтів, страховиків, а тому закрилися поясненнями, яке неправомочне і не доводить вину водія, водійський стаж якого більший ніж на це вони покликалися в суді. п.а.с.11,60.

Суд не приймає до уваги та вважає спростованими у ході судового слідства долучену до справи представником відповідача пояснення відібраного аварійним комісаром у водія ОСОБА_4 від 21.03.2012 року про те, що перед ДТП він рухався зі швидкістю приблизно 120 км/год. та на підставі вказаного пояснення суд також не приймає до уваги та вважає спростованими висновок спеціаліста фізичної особи, підприємця ОСОБА_6 від 30.06.2012 р., який зроблений на підставі долученого до матеріалів справи пояснення про те, що швидкість автомобіля перед ДТП складала не менше 123- 130 км/ год. а. с. 62-83, 93.

Під час притягнення ОСОБА_4 до адміністративного стягнення та згідно матеріалів адміністративної справи було достовірно встановлено що ОСОБА_4 16.03.2012 р. керуючи автомобілем Тойота ДНЗ НОМЕР_1 при виникненні небезпеки та перешкод для руху з'їхав в кювет , спричинив даному транспортному засобу технічні пошкодження. Ні в матеріалах адміністративної справи ні в постанові не зазначено факт перевищення допустимої швидкості водієм на 20 км. від максимально допустимої. а. с. 60.

Висновком судово-автотехнічної експертизи № 1551від 19.06.2014 року яку призначено судом на підставі клопотання сторони швидкість руху автомобіля Тойота під час його переміщення по лівому (відносно напрямку руху) узбіччі становила не менше 59…64 км/год. Покази водія автомобіля Тойота Королла стосовно того, що він вів автомобіль зі швидкістю 75 …80 км/год. не застосовуючи гальмування намагався втримати автомобіль в межах проїзної частини та вихав на ліве узбіччя, де втратив контроль над керованістю технічно спроможні. Вказаним висновком експертизи підтверджено правдивість матеріалів справи про притягнення ОСОБА_4 до адміністративного стягнення про його швидкість руху 75-80 км/год., які фігурували в адміністративній справі.

Суд також враховує, що висновок спеціаліста ОСОБА_6 який на постійній основі обслуговує відповідача по справі та експертизи та матеріалів адміністративної справи не підтверджують швидкість руху автомобіля керованого ОСОБА_4 понад 20 км. на год. від максимально дозволеної, а тому вказані твердження суд не приймає до уваги, які повністю спростовані в судовому засіданні. а. с. 63-93,175-177.

Крім того суд приймає до уваги показання ОСОБА_4 в суді який ствердив, що рух керованого ним транспорту перед ДТП не перевищував 75-80 км/год., а про долучену до справи його немовби пояснення відібране аварійним комісаром 21.03.2012 року є для нього новиною оскільки через 5-ть днів після ДТП та під час перебування біля пошкодженого автомобіля вказаний представник відповідача давав йому підписувати документи для скорішї виплати страхових сум пошкодженого автомобіля. З його показань в суді встановлено, що він вперше дізнався що він давав немов би такі покази та і рухатись зі швидкістю близького 120 км/год. він не міг враховуючи його стаж керування, вимірювати швидкість руху, а вказане пояснення та висновок є сфальсифікованими. а.с.93

Згідно висновку експерта авто товарознавчої експертизи визначено ринкову вартість автомобіля тойота корола ДРН НОМЕР_1 станом на момент ДТП , що відбулася 16.03.2012 р. становить 138 406,37 грн. Ринкова вартість вказаного автомобіля з урахуванням строку експлуатації становить 182 406,19грн. Вартість матеріальних збитків становить зазначену суму.

З технічної точки зору відновлювати пошкоджений автомобіль Тойота ДРН НОМЕР_1 економічно недоцільно. Вказаний висновок свідчить про те, що вартість пошкодженого автомобіля більша ніж цього вимагає позивач у своїй позовній заяві, а відповідач по справі будучи навіть із запізненням повідомлений про дану ДТП з даним автомобілем не вважав за доцільне визначити вартість пошкодження та відповідного відшкодування оскільки обманним шляхом долучили до справи про немовби перевищення швидкості ОСОБА_4, що не знайшло свого підтвердження під час не судового слухання даної справи а. с. 129-147.

Однак суд враховує ту обставину, що позовні вимоги пред'явлено на суму 134 325 грн. суми страхового відшкодування розмір інфляційних 268,65 грн. та 1 788,55 грн. 3% річних до задоволення не підлягає з тих підстав,що водій ОСОБА_4 у суді ствердив що він підписував якісь документи їх не читаючи, тобто сам допустив волокіту по даній справі та тривале вивчення обставин справи даного складу суду та внаслідок висновків різних експертиз.

Долученими листами та скаргами до справи доведено що позивач намагався добровільно, без рішення суду, отримати страхове відшкодування на законних підставах.

Отже, в суді встановлено, що дана ДТП трапилась по вині ОСОБА_4 якого притягнено до адміністративного стягнення в даній ДТП який керував даним транспортом з відповідним стажем керування, з дозволеною швидкістю Правилами дорожнього руху спричинив шкоду на суму 134 325 грн. яку суд відшкодовує за рахунок страхової компанії а також стягує судові витрати за проведення двох експертиз що становить 1 200 грн. а.с. 126 та 922,50 грн. а.с. 174.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору під час подачі позовної заяви тому 1% від суми позову 1343,25 суд стягує з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України і на підставі ст. 509,525,526,530,625,992 ЦК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхового товариства «Гарантія», поштова адреса 14000 м. Чернігів вул.. Шевченка,5 , юридична адреса 01601, Печерський узвіз, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 14229456 Пр. № 26507010031815 в АТ «Укрексімбанку» Києва; МФО 322313 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 134 325 грн. страхового відшкодування та 2 122 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 136 447 (сто тридцять шість тисяч чотириста сорок сім) грн.. 50 коп. та в доход держави 1343,25 (одну тисячу триста сорок три) грн. 25 коп. судового збору не сплаченого позивачем при подачі позовної заяви до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту оголошення шляхом подачі апеляції Стрийському суду.

Головуючий-суддя В. М. Пак