Постанова № 40828761, 06.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 року Справа № 904/1194/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - (доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є., Орєшкіної Е.В. (зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 06.10.2014р).

при секретарі судового засідання Валяр М.Г.

за участю прокурора Мусіенко А.О., посвідчення №023368, видане 04.12.2013р.

та представників сторін

від позивача: Годько І.О. представник, довіреність №2 від 13.01.14;

від відповідача: Штирхун І.В. представник, довіреність №60 від 01.01.14;

Кошельська Г.В. представник, довіреність №363 від 01.01.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області та Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі № 904/1194/14

за позовом Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області в

інтересах держави в особі позивача Державної екологічної

інспекції у Дніпропетровській області,

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі

відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке

будівельно-монтажне експлуатаційне управління",

м. Дніпропетровськ

про відшкодування збитків

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. (колегія суддів у складі головуючого судді Ярошенко В.І., суддів Золотарьової Я.С., Мартинюк С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" до спеціального фонду Державного бюджету України шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, - 3380,27 грн, до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, - 2253,51 грн, до спеціального фонду місцевого бюджету Довгинцівської районної ради м. Кривого Рогу шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, - 5633,78 грн. Стягнуто з Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору - 1273,71 грн. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору - 553,29 грн. В решті позову відмовлено з огляду на відсутність вини Відповідача у завданні шкоди.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Криворізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку стосовно вжиття відповідачем всіх можливих заходів, направлених на своєчасне продовження дозволу на спеціальне водокористування, оскільки до клопотання про продовження дозволу мають бути залучені докази, зокрема, незмінності умов такого водокористування. Вважає, що лист Відповідача №2383 від 30.11.2012р. про продовження терміну дії дозволів без додавання будь-яких документів може розцінюватися лише як запит щодо можливості подовження дії дозволів, а не клопотання в розумінні п. 6 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування. Вказав, що Відповідач вперше звернувся за отриманням дозволу 05.02.2013р., тоді як строки дії дозволів закінчилися 01.01.2013р. та 31.12.2012р. Отже, неотримання дозволу з причин, що від нього не залежали, не звільнює Відповідача від відповідальності за ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

11.08.2014р. Державним підприємством "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" до Дніпропетровського апеляційного господарського суду також було подано апеляційну скаргу на оспорюване рішення, в якій Відповідач просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом не в повному обсязі досліджені обставини справи та невірно застосовані норми матеріального права. Зазначив, що свердловина №1224530061 розташована по залізничній станції П`ятихатки Стикова та знаходиться на земельній ділянці, на яку Відповідачем оформлено право постійного користування. Видобування підземних вод не перевищує 300 куб.м. на добу та вказані підземні води використовуються на власні господарсько-побутові потреби. Таким чином, вважає, що відповідно до ст. 23 Кодексу України «Про надра» Відповідачу не потрібно отримувати дозвіл на спеціальне водокористування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників Позивача, Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області з 04.04.-17.04.2013р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (надалі - Позивач) від 01.04.2013р. №460-П було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленим структурним підрозділом "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління" ДП "Придніпровська залізниця" (надалі - Відповідач).

В ході перевірки встановлено, що на балансі Відповідача знаходяться 8 артезіанських свердловин.

Для забезпечення Апостолівської дільниці водопостачання водою Відповідач використовує 3 свердловини, одна з яких є резервною: ст. Незабудіно - свердловина №16032-1225030057; ст. Милорадівка (тягова підстанція) - свердловина № 1-1225230052; ст. Милорадівка (на південь від с. Братське) - свердловина № 2-1225230053 (резервна).

Для забезпечення П'ятихатської дільниці водопостачання водою Відповідач використовує 4 свердловини, одна з яких є резервною: ст. П'ятихатки-Стикова - свердловина №1-1224530061; ст. Зав'ялівка -свердловина №1-1224530051; ст. Божедарівка - свердловина №1-1222030055 (резервна); ст. Божедарівка - свердловина №2-1222030056.

Відповідачем були отримані дозволи на спеціальне водокористування:

- № 02340 (по Апостолівській дільниці водопостачання зі строком дії з 01.01.2010р. по 01.01.2013р.: 1 свердловина по ст. Незабудіно, 2 свердловини по ст. Милорадівка);

- № 02274 (по П'ятихатській дільниці водопостачання за строком дії з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.: 1 свердловина по ст. Зав'ялівка, 2 свердловини по ст. Божедарівка).

Строк дії даних дозволів закінчився. Крім того, дозволу на спеціальне водокористування по ст. П'ятихатки-Стикова на свердловину №1-1224530061 підприємство раніше не отримувало, нові дозволи на спеціальне водокористування по Апостолівській та П'ятихатській дільницях водопостачання, включаючи свердловину на ст. П'ятихатки-Стикова, Відповідачем отримано лише 26.03.2013р.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем встановлено, що Відповідач в період з 05.09.2012р. по 25.03.2013р. працював без дозволів на спеціальне водокористування, кількість видобутої води по 5 свердловинах за цей період склала 809 куб. м (довідка Відповідача №1460 від 20.05.2013р.), що є порушенням ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст. 110 Водного кодексу України.

Враховуючи встановлене порушення вимог водного законодавства України, Позивачем були складені протоколи №№ 01959, 01960 від 08.04.2013р. про адміністративне правопорушення (а.с. 45-48) та винесена постанова від 09.04.2013р. про накладення адміністративного стягнення, згідно якої головного інженера Відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне водокористування без дозволу на спеціальне водокористування у зазначений період та накладено штраф у розмірі 136, 00 грн (а.с. 49). Штраф був сплачено згідно квитанції № 18/35 від 29.04.2013р. (а.с. 50).

На підставі акту про порушення Позивач відповідно до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783) розрахував збитки, спричинені державі відповідачем за період з 05.09.2012р. по 25.03.2013р. в сумі 37205,91 грн (а.с. 52). Про відшкодування збитків Відповідачу була пред`явлена претензія №12-8/13 від 27.05.2013р. (а.с. 51). Відповідач вважає, що претензія не підлягає задоволенню з огляду на відсутність порушень вимог природоохоронного законодавства з його боку. Нараховані збитки не сплатив, свою позицію висловив у відповіді на претензію від 08.07.2013р. № 2121 (а.с. 53-54, т.1).

З огляду на те, що Відповідач в добровільному порядку заподіяну шкоду не відшкодував, Криворізький прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів); забір води - вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно з п.9 ч.1 ст.44, ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що кореспондується із ст.111 Водного кодексу України, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, протиправність поведінки Відповідача, що полягала у заборі підземних вод без дозволу в період з 05.09.2012р. до 25.03.2013р. по ст. П`ятихатки - Стикова на свердловині №1-1224530061, зафіксована в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколі про адміністративне правопорушення від 08.04.2013р. №01960 та постанові про накладення адміністративного стягнення №01959,01960 від 09.04.2013р. Розмір шкоди, розрахований по формулі (23) п. 9.1. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків з урахування кількості видобутої води по свердловині (245 м 3, довідка №1460 від 20.05.2013р., а.с. 44), становить 11 267,55 грн, вірно розрахований судом першої інстанції. Вина встановлена постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2013р. №01959, 01960. Шкода була заподіяна саме внаслідок забору води без дозволу, який відповідачем до 25.03.2013р. взагалі не отримувався, тому наявний і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою.

Посилання відповідача на ст. 23 Кодексу України «Про надра» суд вважає безпідставними, оскільки останнім не доведено, що вода із зазначеної свердловини використовується лише для власних господарсько-побутових потреб. Залізниця є господарюючим суб'єктом та подальше отримання дозволу на цю свердловину свідчить про зворотнє.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку про наявність повного складу цивільного правопорушення по забору води без спеціального дозволу на свердловині ст. П`ятихатки - Стикова, позовні вимоги в частині стягнення шкоди у сумі 11 267,55 грн є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Стосовно решти позовних вимог колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення для стягнення шкоди за видобуту воду без дозволу на спеціальне водокористування на свердловинах ст. Милорадівка, ст. Божедарівка, ст. Зав`ялівка, ст. Незабудіно, зокрема, вини Відповідача у несвоєчасності отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321 був затверджений Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2012р. Відповідач направив до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області клопотання про подовження терміну дії дозволів № 02340 та № 02274 (а.с. 66, т.1).

Втім, у відповіді Державного управління охорони навколишнього природного середовища №8986/0/2-12 від 17.12.2012р., яку Відповідач отримав 25.12.2012р. (а.с. 121, т.1) зазначається, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №991 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" функції видачі дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення покладено на Мінприроди України. В той же час рішенням Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. було схвалено розроблений Мінприроди проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321", яким передбачається, що до моменту передачі повноважень від територіальних органів Міністерства охорони навколишнього середовища України обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям видача дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Отже, до оформлення зазначеного рішення Кабінетом Міністрів України згідно з регламентними вимогами, Держуправління не мало повноважень щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування або подовження строку його дії.

28.01.2013р. Відповідач отримав повідомлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області (вих. №378/0/2-13 від 15.01.2013р.), в якому зазначалося, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 №321", яка набрала чинності з 03.01.2013р., до 17 травня 2013 року (включно) видача дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення та погодження дозволів на спеціальне водокористування у разі використання води водних об'єктів місцевого значення здійснюються територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища. А також було вказано, що подача документів на отримання дозволу здійснюється через Центр дозвільних процедур "Єдине вікно" в м. Дніпропетровську.

Заяви для отримання дозволів на спеціальне водокористування були надані Відповідачем до Дозвільного центру Дніпропетровської області "Єдине вікно" 05.02.2013р. Після неодноразових доопрацювань, дозволи на спеціальне водокористування були отримані Відповідачем 26.03.2013р. за №№ 03236, 03237.

Таким чином, в період з 30.10.2012р. (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №991) по 03.01.2013р. (день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203) законодавчо не було визначено орган, який видає дозволи на спецводокористування. В зв'язку з чим, Центр дозвільних процедур "Єдине вікно" не приймав заяви з доданими документами для отримання дозволу на спецводокористування та відповідач не мав змоги оформити або подовжити дозволи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності вини Відповідача у несвоєчасності отримання дозволів на спеціальне водокористування на свердловинах ст. Милорадівка, ст. Божедарівка, ст. Зав`ялівка, ст. Незабудіно, а тому відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог про стягнення шкоди у сумі 25 938,36 грн.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері прокуратури Дніпропетровської області та Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014р. у справі № 904/1194/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 10.10.2014р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя Е.В. Орєшкіна