Ухвала суду № 40828496, 09.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.10.14

№ 910/21522/14.

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Прокурора Солом'янського району м. Києва

в інтересах держави в особі: 1) Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації; 2) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рокла"

про стягнення 128 932,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1) Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації; 2) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рокла" про стягнення заборгованості по договору оренди нежилого приміщення у загальному розмірі 128932,19 грн. (позовна заява від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14)

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14 і додані до неї документи, які одержані Господарським судом міста Києва 07.10.2014 р. (вх. № 21522/14), підлягають поверненню Прокурору Солом'янського району м. Києва з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) (справа № 1-1/99 про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), положення абзацу четвертого частини першої ст. 2 Арбітражного (нині Господарського) процесуального кодексу України у контексті пункту 2 ст. 121 Конституції України належить розуміти так, що прокурори або їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно першого речення частини другої статті 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (в редакції тексту, викладеного у п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 2 "Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі"), господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умовтивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Позовна заява від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14 подана прокурором Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі: 1) Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації; 2) Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рокла" про стягнення заборгованості по договору оренди нежилого приміщення у загальному розмірі 128932,19 грн.

В якості позивачів прокурор визначив Солом'янську районну в м. Києві державну адміністрацію та Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. При цьому вказане комунальне підприємство не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В прохальній частині позовної заяви прокурор просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету України в особі КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" (оскільки в позовній заяві зазначено рахунки вказаного підприємства) заборгованість по договору оренди нежитлового приміщення про стягнення заборгованості по договору оренди нежилого приміщення у загальному розмірі 128932,19 грн.

При цьому, інтереси держави прокурором обґрунтовуються тим, що відповідно до п.1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради "Київської міської державної адміністрації» № 1112 від 10.12.10 "Про питання організації управління районами в місті Києві» (далі –Розпорядження № 1112 від 10.12.10) та Додатку 9 до вказаного розпорядження до сфери управління Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації передається майно підприємств, організацій та установ згідно з переліком, в тому числі і майно КП "Дирекція". За таких обставин, невиконання умов Договору оренди порушує законні інтереси Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації та КП "Дирекція", призводить до недоотримання суттєвих коштів місцевим бюджетом та підриває економічні засади місцевого самоврядування, унеможливлює використання майна комунального майна на користь територіальної громади м. Києва.

Натомість, зі змісту та з прохальної частини позовної заяви прокурора вбачається, що фактично позов поданий не в інтересах Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації (інтерес якої прокуратурою не обґрунтований і не доведений), а в інтересах орендодавця за договором - Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а є самостійним господарюючим суб'єктом, заснованим на комунальній формі власності. При цьому, Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва № 715/3 від 08.08.2012 р., невиконання якого є підставою позовних вимог, є господарським договором в сфері приватного права, який укладається між сторонами як рівноправними господарюючими суб'єктами (а форма власності одного з контрагентів не повинна надавати йому перевагу перед іншою стороною договору).

З позову вбачається, що вищенаведений договір було укладено між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації та відповідачем. При порушенні умов договору не вбачається порушення інтересів держави або територіальної громади.

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження органу виконавчої влади, та на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави в межах даних спірних правовідносин щодо поставки товару даному підприємству в рамках його господарської діяльності.

За таких обставин, прокуратурою не правильно визначено Солом'янську районну державну адміністрацію у місті Києві як орган місцевого самоврядування в інтересах якого заявлено позов у спірних правовідносинах, оскільки чинним законодавством вказаній особі не надано повноваження органу виконавчої влади в сфері укладення, здійснення (виконання) господарських договорів уповноваженими на те комунальними підприємствами.

За таких обставин, при поданні вказаного позову прокуратурою неправильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якого прокурор подає позов, що у відповідності до вищенаведеного тягне за собою повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК без розгляду.

Суд також зазначає, що Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, в особі якого в інтересах держави прокурор Солом'янського району м. Києва звернувся з позовом до суду, має підстави і можливості для самостійного захисту своїх прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Натомість, фактично у позовній заяві не зазначені ідентифікаційні коди позивача - Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України та тягне за собою наслідки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В підтвердження направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачам та відповідачу прокурор додав до позовної заяви фіскальні чеки № 3426, № 3429, № 3425 від 28.08.2014 р. з описами вкладень у цінні листи від 28.08.2014 р.

Натомість наведені фіскальні чеки та описи вкладень не можуть вважатися належними доказами на підтведження надіслання копії поданої до суду позовної заяви та доданих до неї документів позивачам та відповідачу, а рівно виконання прокурором вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, з наступних причин.

По-перше, відповідно до наведених описів вкладень вбачається, що позивачам та відповідачу направлено позовну заяву від 24.07.2014 р. за № (10-59) 8278-вих14, тоді як фактично до суду подано іншу позовну заяву від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14.

По-друге, наведені фіскальні чеки та описи вкладень від 28.08.2014 р. не можуть фактично свідчити про відправлення відповідачу копії позовної заяви від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14 (не можна відправити копію позовної заяви 28.08.2014 р. р., яка буде створена у майбутньому, а саме 01.10.2014 р.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що на адресу позивачів та відповідача надіслано іншу позовну заяву, ніж та, яка подана до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин, фіскальні чеки № 3426, № 3429, № 3425 від 28.08.2014 р. та описи вкладень у цінні листи від 28.08.2014 р. не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, що, в свою чергу, тягне за собою наслідки, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

За наведених обставин, позовна заява від 01.10.2014 р. № (10-59) 8278-вих-14, від 01.10.2014 р. № 17/43/33г-14 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути Прокурору Солом'янського району м. Києва без розгляду.

Суддя О.В.Гумега