Рішення № 40828451, 06.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16822/14 06.10.14За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 96 975,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача: Ярмак С. С. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" заборгованості за Договором № ПЗ/ЦЦОП - 1203, Договором № ПЗ/ЛВОК Київ-Пас-138251/ню та Договором № ПЗ/ЦЦОП-1409 в розмірі 96975,00 грн., в тому числі 89625,00 грн. основного боргу, 90,00 грн. пені, 751,00 грн. 3% річних, 6509,00 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2014 порушено провадження по справі № 910/16822/14, розгляд справи призначено на 22.09.2014.

В судовому засіданні 22.09.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 06.10.2014.

Представник позивача в судове засідання 06.10.2014 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2014 з'явився та через відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позов в якому зазначив, що частково розрахувався з позивачем за надані послуги, а також вказує на те, що позивачем здійснено розрахунок пені у термін який перевищую шість місяців.

У судовому засіданні 06.10.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, який долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2013 між ФОП ОСОБА_1 (позивач, сторона 2) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (відповідач, сторона 1) укладено договір № ПЗ/ЦЦОП - 1203 відповідно до якого сторона 2 зобов'язується надавати стороні 1 послуги по організаційно-технічному забезпеченню функціонування філії квиткової каси з продажу проїзних документів на поїзди останньої, далі по тексту послуги, а сторона 1 зобов'язується оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору (договір 1).

Сторона 2 зобов'язується протягом 3 календарних днів з дати підписання цього договору, забезпечити належні умови для здійснення стороною 1 діяльності з продажу проїзних документів за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.3.1 договору 1).

Сторона 1 здійснює оплату послуг сторони 2 шляхом перерахування на поточний рахунок останньої грошової суми у розмірі 3,00 грн. без ПДВ, за кожне місце, з якого береться комісійний збір і яке було реалізовано стороною 1 по цьому договору у звітному місяці, крім проїзних документів, вартість яких сплачена через мережу Інтернет, далі по тексту вартість послуг (п. 3.1 договору 1).

Перерахування здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту (актів), підписаного (підписаних) повноважними представниками сторін (п. 2.3 договору 1).

Даний договір 1 відповідно до п. 8.1 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.01.2013року по 31.12.2013.

Дія цього договору може бути продовжена на наступний період, якщо жодна із сторін не заявить про намір його припинити за 20 календарних днів до дати припинення договору (п. 8.2 договору 1).

На виконання умов договору 1 позивачем було надано послуги на суму на суму 22578,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2013 та від 31.12.2013.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору 1 в розмірі 22578,00 грн. також підтверджується актом звірки станом на 01.01.2014.

31.12.2013 між ФОП ОСОБА_1 (позивач, сторона 2) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (відповідач, сторона 1) укладено договір № ПЗ/ЛВОК Київ-Пас-138251/ню відповідно до якого сторона 2 зобов'язується надавати стороні 1 послуги по організаційно-технічному забезпеченню функціонування філії квиткової каси з продажу проїзних документів на поїзди останньої, далі по тексту послуги, а сторона 1 зобов'язується оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору (договір 2).

Сторона 2 зобов'язується протягом 3 календарних днів з дати підписання цього договору, забезпечити належні умови для здійснення стороною 1 діяльності з продажу проїзних документів за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.3.1 договору 2).

Сторона 1 здійснює оплату послуг сторони 2 шляхом перерахування на поточний рахунок останньої грошової суми у розмірі 3,00 грн. без ПДВ, за кожне місце, з якого береться комісійний збір і яке було реалізовано стороною 1 по цьому договору у звітному місяці, крім проїзних документів, вартість яких сплачена через мережу Інтернет, далі по тексту вартість послуг (п. 3.1 договору 2).

Перерахування здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту (актів), підписаного (підписаних) повноважними представниками сторін (п. 2.3 договору 2).

Термін дії договору з 01.01.2014 по 31.03.2014 (п. 8.1 договору 2).

Дія цього договору може бути продовжена на наступний період, якщо жодна із сторін не заявить про намір його припинити за 20 календарних днів до дати припинення договору (п. 8.2 договору 2).

На виконання умов договору 2 позивачем було надано послуги на суму на суму 31 020,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийому виконаних послуг по договору від 31.01.2014, від 28.02.2014, від 31.03.2014 та від 31.01.2014.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору 2 в розмірі 31 020,00 грн. також підтверджується актом звірки станом на 01.01.2014.

01.04.2014 між ФОП ОСОБА_1 (позивач, сторона 2) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (відповідач, сторона 1) укладено договір № ПЗ/ЦЦОП-1409 відповідно до якого сторона 2 зобов'язується надавати стороні 1 послуги по організаційно-технічному забезпеченню функціонування філії квиткової каси з продажу проїзних документів на поїзди останньої, далі по тексту послуги, а сторона 1 зобов'язується оплачувати ці послуги відповідно до умов цього договору (договір 3).

Сторона 2 зобов'язується протягом 3 календарних днів з дати підписання цього договору, забезпечити належні умови для здійснення стороною 1 діяльності з продажу проїзних документів за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2.3.1 договору 3).

Сторона 1 здійснює оплату послуг сторони 2 шляхом перерахування на поточний рахунок останньої грошової суми у розмірі 3,00 грн. без ПДВ, за кожне місце, з якого береться комісійний збір і яке було реалізовано стороною 1 по цьому договору у звітному місяці, крім проїзних документів, вартість яких сплачена через мережу Інтернет, далі по тексту вартість послуг (п. 3.1 договору 3).

Перерахування здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту (актів), підписаного (підписаних) повноважними представниками сторін (п. 2.3 договору 3).

Даний договір 3 відповідно до п. 8.1 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.01.2014 по 31.12.2014.

Дія цього договору може бути продовжена на наступний період, якщо жодна із сторін не заявить про намір його припинити за 20 календарних днів до дати припинення договору (п. 8.2 договору 3).

На виконання умов договору 3 позивачем було надано послуги на суму на суму 36054,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актами здачі-прийому виконаних послуг по договору від 30.06.2014, від 31.05.2014 та від 30.04.2014.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору 3 в розмірі 36054,00 грн. також підтверджується актом звірки станом на 01.01.2014.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за надані послуги по договорам у розмірі 89625,00 грн.

Також, позивач просить сягнути з відповідача 90,00 грн. пені, 751,00 грн. 3% річних, 6509,00 грн. інфляційних збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст. ст. 901- 907 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 договорів перерахування здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно акту (актів), підписаного (підписаних) повноважними представниками сторін

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем становить 89625,00 грн.

Разом з тим, відповідно до доданих до відзиву платіжних доручень № 716 та № 717 від 02.09.2014 судом встановлено, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договорами сплачено позивачу 37794,00 грн., тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами 1, 2, 3 становить 51831,00 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 51831,00 грн. за надані послуги на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, наявність та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 51831,00 грн. за надані послуги підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 90,00 грн. пені, 751,00 грн. 3% річних, 6509,00 грн. інфляційних збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів 1, 2, 3.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з п. 5.3 договорів у випадку порушення стороною 1 пункту 3.2 цього договору, остання сплачує стороні 2 пеню у розмірі 0,001% від вартості послуг, за кожний день прострочення.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивач розрахував пеню понад строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, а відтак суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача пені у розмірі 88,04 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного, оскільки матеріали справи підтверджують невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар відповідно до умов договору, то з нього на підставі розрахунку позивача, перевіреного судом, підлягає стягненню 751,00 грн. 3% річних та 6509,00 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01601м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг в розмірі 51831 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 00 коп., пеню в розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 04 коп., 3% річних в розмірі 751 (сімсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп., 6509 (шість тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 00 коп. інфляційних збитків та судовий збір в розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 37794,00 грн. основного боргу за надані послуги провадження у справі припинити.

5. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 08.10.2014

Суддя Грєхова О.А.