Рішення № 40828395, 06.10.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 23/36/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 Справа № 908/3178/14

за позовом: Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства "РАДІОПРИЛАД"(69600, м. Запоріжжя, проспект Леніна,3, ідент. код - 14313317)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул..Сталеварів,14, ідетн. код - 00130926, поштова адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26).

про визнання правочину недійсним

Суддя Шевченко Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Корабльов В.В., довіреність №14 від 02.06.2014;

від відповідача - Білич Н.С., довіреність №248 від 12.05.2014;

за участю прокурора: Зубкова В.С., посвідчення № 017412, видане 04.06.2013..

02.09.2014 до господарського суду Запорізької області звернувся Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах Запорізького державного підприємства "РАДІОПРИЛАД" (скорочено - ЗДП «Радіоприлад») із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» ( скорочено - ВАТ «Запоріжжяобленерго») про визнання правочину, оформленого заявою №1 від 16.06.2014 року про припинення зобов'язань зарахування зустрічних однорідних вимог, недійсним (том 1 а.с.3).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2014 суддею Шевченко Т.М. порушено провадження у справі № 908/3178/14, справі присвоєно номер провадження 23/36/14, слухання справи призначено на 17.09.2014. Розгляд справи відкладався до 06.10.2014.

В судовому засіданні 06.10.2014 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на приписи ст. ст. 203, 215, 598, 601, 602 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України, ст.ст. 116, 117 ГПК України та стверджує, що Заява №1 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог складена відповідачем всупереч вимогам ст. 117 ГПК України, тому як є недопустимим зарахування зустрічних вимог на стадії виконання судового рішення.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у письмовому відзиві та його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявленого позову. Стверджує, що спірний правочин на момент його вчинення не суперечив жодній із вимог, закріплених у ст. 203 ЦК України, відповідає приписам ст. ст. 601, 602 ЦК України, ст. 203 ГК України, тому відсутні правові підстави для визнання такого правочину недійсним.

Крім того, відповідач зауважує, що Державне підприємство «Радіоприлад» не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади, а є юридичною особою, яка має право самостійно звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав. Отже, за переконанням відповідача, у прокурора відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в інтересах ДП «Радіоприлад», тому позов має бути залишений без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України.

У доповненні до відзиву на позовну заяву відповідач проаналізував практику ВГСУ з розгляду аналогічних спорів та надав копії відповідних постанов (Відзив та доповнення до відзиву із додатками долучені до матеріалів справ).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2014 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» на адресу ЗДП «РАДІОПРИЛАД» надіслало Заяву №1 від 16.06.2014 року про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (далі за текстом - Заява №1, правочин)

Виходячи з її змісту, Заява №1, відповідно до ст.601 ЦК України та ст. 203 ГК України, припиняє, з моменту її підписання відповідачем, зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог позивача та відповідача один до одного, а саме:

- зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 120 257,41 грн., яке виникло на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.12.2013 року №1-164, що укладений між позивачем та відповідачем та на підставі якого були виставлені відповідні рахунки;

- зобов'язання позивача перед відповідачем у розмірі 120 257,41 грн., яке виникло по сплаті державного мита, витратам ІТЗ та судового збору на підставі рішень господарського суду Запорізької області (а.с.10).

Прокурор стверджує, що спірна Заява №1 не відповідає ознакам зустрічності, однорідності вимог, за одночасної наявності яких можливе припинення зобов'язань згідно зі ст. 601 ЦК України на підставі односторонньої заяви сторони, що зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення може здійснюватися не інакше, як на підставі та у порядку, визначеному ГПК України (відповідно до приписів ст. 117 ГПК України) і Законом України «Про виконавче провадження» лише у рамках виконавчого провадження, тому звернувся з позовом до суду про визнання вказаної Заяви №1 недійсним правочином.

Вислухавши представників сторін, прокурора, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, за наступних обставин.

Відповідно до приписів ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містить ч.3 ст. 203 ГК України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

У статті 602 ЦК України перелічені випадки, за наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, а саме: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності, в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналізуючи наведені норми права, слід зазначити, що необхідними умовами для припинення зобов'язання у такий спосіб є: зустрічність вимог, що означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); настання строку виконання вимог або його визначення моментом пред'явлення вимоги (зрілість вимог); дотримання приписів ст. 602 ЦК України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, для якого достатньо заяви однієї сторони. За наявності всіх наведених вище умов згоди іншої сторони для зарахування не потрібно.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами (позивачем та відповідачем) виникли зустрічні грошові зобов'язання, строк виконання яких настав, а саме: позивач (ЗДП «Радіоприлад) має грошові зобов'язання у розмірі 120 257,41 грн. перед відповідачем зі сплати державного мита, витратам ІТЗ, судового збору, що підтверджується відповідними рішеннями господарського суду Запорізької області по справам: №7/102/08 від 31.03.2008, № 6/463/08 від 12.02.2009, №26/168/09 від 02.11.2009, № 26/77/10 від 22.04.2010, № 26/291/10 від 22.09.2010, № 26/5009/2652/11 від 21.06.2011, № 26/5009/6084/11 від 23.12.2011, № 5009/2598/12 від 24.09.20012; на виконання перелічених рішень суду видані накази, відкриті виконавчі провадження.

ВАТ «Запоріжжяобленерго», відповідно, має грошове зобов'язання у розмірі 120 257,41 грн. перед позивачем, яке виникло на підставі Договору № 1-164 від 01.12.2013 року про спільне використання технологічних електричних мереж та виставлених, згідно з умовами Договору, рахунків у січні-квітні 2013 року.

Отже, зобов'язання сторін (позивача та відповідача у справі) є зустрічними, однорідними (грошовими), строк виконання зобов'язань настав, взаємні вимоги сторін не відносяться до вимог, перелічених у ст. 602 ЦК України.

Таким чином, вчинення відповідачем одностороннього правочину щодо припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення позивачеві відповідної заяви №1 від 16.06.2014 року відповідає приписам закону.

Прокурор стверджує, що заява відповідача №1 від 16.06.2014 суперечить вимогам ст.117 ГПК України, посилаючись при цьому на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

У відповідних частинах ст. 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Прокурором та позивачем не доведено, а судом при розгляді справи не встановлено, що відповідачем при вчиненні спірного правочину допущено порушення наведених вище норм закону - положень ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Що стосується тверджень прокурора про порушення ст.117 ГПК України при складенні Заяви №1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрало законної сили, виконується у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», регулювання правовідносин у сфері виконавчого провадження не обмежується лише цим Законом, а здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього закону, та інших законів; добровільне виконання може здійснюватися у будь-який спосіб, передбачений чинним законодавством, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Саме статтею 601 ЦК України встановлено такий спосіб припинення зобов'язання, як зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав і який застосував відповідач із дотриманням положень закону.

Норми Закону України «Про виконавче провадження» не містять заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення є можливим, оскільки такий спосіб припинення зобов'язання передбачений нормами ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України та є одним із способів виконання судового рішення.

Отже, доводи прокурора та позивача щодо наявності визначених законом підстав для визнання недійсною Заяви №1 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог спростовані дослідженими обставинами справи, проаналізованими нормами чинного законодавства, а відтак, в задоволенні позову суд слід відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України, суд, з огляду на положення статті 121 Конституції України, на приписи ст.ст. 2, 3, 10 Закону України «Про оборону України», в задоволенні клопотання відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 68, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства "РАДІОПРИЛАД" про визнання недійсним правочину, оформленого заявою №1 від 16.06.2014 року про припинення зобов'язань зарахування зустрічних однорідних вимог, відмовити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «РАДІОПРИЛАД» (69600, м. Запоріжжя, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 14313317) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.М.Шевченко

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "09" жовтня 2014.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.